Рішення № 64835259, 16.02.2017, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

_______________55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року м. Первомайськ

Справа :484/2366/16-ц

Номер провадження : 2/484/33/17

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі

головуючого судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Левицької І.С.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання в 1/2 частці недійсним свідоцтво про право на спадщину, визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивує тим, що її мати - ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Спадкоємцями після її смерті були її діти: позивач, відповідач та ОСОБА_6. Спадкове майно померлої складалось з трикімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 36,00 кв. м., загальною площею 49,30 кв. м. Протягом шести місяців після смерті спадкодавця ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори для прийняття спадщини не звертався; заповіту померла за життя не складала. Брат позивачки - ОСОБА_6, на момент смерті матері відбував покарання за вчинення злочину, звільнився 26.07.2010 р., помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. Після цього позивач дізналась, що вказана квартира належить відповідачці на підставі свідоцтва про право на спадщину. Вважає, що вказане свідоцтво отримане її сестрою - відповідачкою у справі - з порушенням закону. Крім того, вона виконала дії після смерті матері, які свідчать про прийняття спадщини, а саме: роздала належні їй книги ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Посилаючись на викладене, просить позов задовольнити - встановити факт прийняття спадщини, визнати в 1/2 частці недійсним свідоцтво про право на спадщину від 03.12.2010 р., виданого Другою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, визнати право власності на 1/2 частку спадкового майна, після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав; зазначив, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки про те, що відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину вона дізналася у 2010 році.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину № 1-2144 від 03.12.2010 р., виданого Другою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, спадкоємцем майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р., є її донька - ОСОБА_4 - відповідач у справі.

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в м. Первомайськ Миколаївської області, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек,Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 62837723 від 06.07.2016 р. квартира за адресою: АДРЕСА_2, належить ОСОБА_4 - відповідачу у справі - на праві приватної власності; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину № 1-2144 від 03.12.2010 р., виданого Другою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області.

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 р., матір'ю зазначено: ОСОБА_5.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища НОМЕР_3 від 29.06.2016 р. до реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_5.

Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 - ОСОБА_1

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 р., матір'ю зазначено: ОСОБА_5.

Згідно із довідкою про звільнення серії НОМЕР_6 ОСОБА_6 звільнився з місць позбавлення волі 21.06.2010 р.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 р. в с. Станіславчик Первомайського району Миколаївської області.

Згідно з листом № 1609/02-14 від 25.08.2016 р. Друга первомайська державна нотаріальна контора Миколаївської області повідомляє, що після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. була заведена спадкова справа № 426/2010 р. за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_4; інших заяв до Державної нотаріальної контори не надходило; свідоцтво про право на спадщину видане 03.12.2010 р. на ім'я ОСОБА_4

Відповідно до довідки квартального комітету № 56 м. Первомайськ Миколаївської області від 27.10.2016 р. ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1, з 1994 року по теперішній час.

Згідно з дорученням від 30.08.1997 р. ОСОБА_4, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 уповноважує ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_4, отримати належну їй заробітну плату.

Відповідно до листа Комунального підприємства Первомайської міської ради «Затишок» № 1543 від 28.11.2016 р. за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_4 з 04.01.2011 р.; відповідно до перевірки майстром дільниці фактичного проживання ОСОБА_4 за вищевказаною адресою, було встановлено, що проживає вона з червня 1994 року по теперішній час.

Згідно з актом про проживання в квартирі від 29.11.2016 р. ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за вказаною адресою з червня 1994 р.

Відповідно до довідки Комунального підприємства Первомайської міської ради «Затишок» № 2089 від 29.11.2016 р. ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 04.01.2011 р., фактично проживає з червня 1994 року, відповідно до акта від 29.11.2016 р.

Згідно з довідкою Романобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області № 120 від 16.02.2017 р. ОСОБА_4 з 29.04.1996 р. по 27.08.1997 р. була зареєстрована в АДРЕСА_5

Відповідно до показів ОСОБА_10, сина позивача, після смерті бабусі - ОСОБА_5, майном, яке належало бабусі, розпорядилася мама та тітка - відповідач у справі. Після смерті бабусі в квартирі деякий час проживала його сестра з дозволу мами та тітки. Протягом року після смерті бабусі в квартиру, за погодженням з мамою, вселилася відповідач, яка мала там жити поки не звільниться їхній брат. Позивач у зазначеній квартирі не жила.

Згідно з показами свідка ОСОБА_8, зятя позивача, він проживав у спірній квартирі з дружиною - донькою позивача, близько місяця після смерті бабусі. Проживання у квартирі узгоджували з позивачем та відповідачем. Позивач після смерті бабусі передала їм бабусине майно: постіль та посуд.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_11, доньки відповідача, у 1994 році переїхала жити до бабусі сестра та мама, позивач у зазначеній квартирі не проживала.

Згідно з показами свідка ОСОБА_12, який є сусідом по будинку АДРЕСА_1, проживає у зазначеному будинку з 1986 року, у 1994 році відповідач переїхала до вказаної квартири з власними доньками та донькою позивача. Після одруження племінниця переїхала жити до чоловіка. На час смерті ОСОБА_9 та після її смерті в квартирі проживала відповідач з доньками.

Відповідно до показань свідка ОСОБА_13 позивач передала їй кофту та казан, який належав ОСОБА_5, після смерті якої в квартирі проживали доньки позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленню, майновій самостійності їх учасників.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Статтею 527 ЦК УРСР передбачено, що Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті

і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями; прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР передбачено дії, що свідчать про прийняття спадщини, а саме: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 552 ЦК УРСР спадкоємець, який вступив у володіння і управління спадковим майном до з'явлення інших спадкоємців, не вправі розпоряджатися спадковим майном (продавати, заставляти та ін.), поки не мине шість місяців з дня відкриття спадщини або поки не буде одержано ним свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 553 ЦК УРСР передбачено, що Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При

цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Згідно з приписами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, з акту про проживання в квартирі від 29.11.2016 р., підписаним двома мешканцями будинку, в якому розташована спірна квартира, майстром дільниці, звіреним паспортистом з картотекою, ОСОБА_4 - відповідач у справі - зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, та проживає за вказаною адресою з червня 1994 р.

З доручення від 30.08.1997 р. та Довідки Романобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області № 120 від 16.02.2017 р. вбачається, що відповідач була зареєстрована в серпні 1997 року, до часу відкриття спадщини, за адресою: село Іванівка Первомайського району Миколаївської області.

З показів свідка ОСОБА_12, який не перебуває у родинних стосунках із сторонами у справі, проживає в будинку, в якому розташована спірна квартира з 1986 року, вбачається, що на час смерті ОСОБА_9 та після її смерті в квартирі проживала відповідач з доньками.

Покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 суд оцінює критично, оскільки зазначені свідки перебувають у родинних стосунках із позивачем та зацікавленні у задоволенні позову.

З наданих суду доказів не вбачається, що саме позивач фактично вступила в управління або володіння спадковим майном.

Крім того, позивач вказує, що виконуючи волю матері - ОСОБА_5, яка зазначала, що спірна квартира після її смерті має перейти у власність її сину - ОСОБА_6, вона не вчиняла будь-які дії щодо оформлення права на спадщину; про отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину дізналася у 2010 році.

За вищенаведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довела факт прийняття нею спадщини, тобто вступ в управління або володіння спадковим майном, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Таким чином, вимога позивача про встановлення факту прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., задоволенню не підлягає.

Оскільки вимоги про визнання в 1/2 частці недійсним свідоцтва про право на спадкування та визнання права власності на 1/2 частку спадкового майна є похідними вимогами від вимоги про встановлення факту прийняття позивачем спадщини, який визнано недоведеним, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 524-527, 548, 549, 552, 553 ЦК УРСР, ст. ст. 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

- в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання в 1/2 частці недійсним свідоцтво про право на спадщину № 1-2144 від 03.12.2010 р., виданого Другою первомайською державною нотаріальною конторою Миколаївської області, визнання права власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_3, після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.Ю.Фортуна