Рішення № 64834618, 17.02.2017, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1391/16-ц

проваджененя № 2/166/430/16

категорія: 26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 лютого 2017 року смт.Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Фазан О.З.,

за участю секретаря - Омелько Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ратне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

01.12.2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що 01 квітня 2015 року між нею та відповідачкою ОСОБА_4 укладено договір позики, за яким вона позичила останній 15200 доларів США (далі доларів).

Пунктами 1 та 2 цього Договору позики «Позикодавець передав, а Позичальник прийняв у власність 15 200 доларів. Зазначену вище суму грошей Позичальник зобовязується повернути Позикодацю готівкою в строк до -першого червня 2015 року 1500 доларів ;пе ршого серпня 2015 року 1500 доларів ;першого жовтня 2015року 1500 доларів;першого грудня 2015 року 1500 доларів ;першого лютого 2016року 1500 доларів ;першого березня 2016року 1500 доларів ;першого квітня 2016року 6200 доларів ».

До Договору позики, Позичальник - ОСОБА_4 01.04.15 року склала розписку, згідно з якою ОСОБА_4 зобов'язалася на умовах вказаних в договорі позики повернути ОСОБА_3 борг в сумі 15 200 доларів.

Окрім цього, щомісячно, до 25 числа сплачувати відсотки за користування коштами в сумі 6 200 гривень.

На день подання позовної заяви Відповідач, ОСОБА_4, має передати їй борг у сумі 15 200 доларів , адже кошти, після укладення договору, не поверталися.

Просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь 15200 доларів , що становить 389110,48 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом 30.11.2016 року ( 15200 х2559,9374/100=389110,48 грн), а також судові витрати.

31 січня 2017 року позивач збільшила позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь за договором позики 416548,39 гривень та судові витрати .

В обгрунтування збільшених позовних вимог зазначила,що відповідач повинна сплатити штраф у розмірі 5% від суми заборгованості, що визначено п.7 укладенного договору позики, що становите 760 доларів США .

Крім того, відповідач повернула їй 600 доларів Отже, загальна сума заборгованості становите 15360 доларів , виходячи із розрахунку 15200 доларв ( тіло боргу ) + 760 доларів ( 5% за користування коштами) - 600 доларів ( кошти повернуті відповідачем )= 15360 доларів (сума боргу).

Станом на 31.01.2017 року курс долара США до гривні за офіційним курсом НБУ складає 2711,9036 гривень за 100 доларів США. Таким чином сума боргу становите 416548,39 гривень ( 15360 доларів США х 2711,9036 / 100 = 416548,39 гривень.

Ухвалою суду від 16 лютого 2017 року до участі в справі залучено в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмете спору на стороні відповідача ОСОБА_2.

Представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, прохає її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча своєчасно був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить повернуте рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки, про причини неявку суд не повідомив, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнав. Пояснив, що відповідач є його дружиною, яка подзвонила йому 14.02.2017 року та повідомила, що у суді розглядається справу щодо позики на суму 10200 доларів. Цю суму відповідач позичила у позивачки, з яких 600 доларів повернуто. Вважає, що порушено його право на розпорядження своєю частиною спільно нажитого майна з відповідачкою у шлюбі , на яке судом накладено арешт. З березня 2015 року не живуть із ОСОБА_4 як сім'я . Його частка у праві спільної сумісної власності подружжя не визначалась та не виділена в натурі. Позичені гроші відповідач використала на власні потреби, оскільки ніякого цінного майна після позики сім'я не придбала. Визнав, що ОСОБА_4 має автомобіль, яким керує по дорученню . Цим транспортним засобом він також має право користуватися по дорученню. Іншого спільно нажитого майна не мають із ОСОБА_4.

Заслухавши представника позивача,третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Як встановлено ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, які випливають із укладеного між ними договору позики.

В силу ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно ст.1047 цього ж Кодексу договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Підтвердженням існування між сторонами у даній справі таких зобов`язальних правовідносин є договір позики, укладений між сторонами 01 квітня 2015 року,який підписано сторонами .

Відповідно до договору позики від 01.04.2015 року ОСОБА_3 передала у власність 15200 доларів , а позичальник ОСОБА_4 прийняла цю суму та зобов'язалась її повернути до 01.04.2016 року (пункти 1 та 2 Договору, в тому числі повернути готівкою в строк до -першого червня 2015 року 1500 доларів ;першого серпня 2015 року 1500 доларів ;першого жовтня 2015року 1500 доларів США;першого грудня 2015 року 1500 доларів ;першого лютого 2016року 1500 доларів ;першого березня 2016року 1500 доларів ;першого квітня 2016року 6200 доларів США».

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання , на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7 Договору позики визначено , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 5% відсотків від простроченої суми.

Отже, враховуючи, що відповідачка своєчасно не повернула 15200 доларів, то додатково зобов'язана сплатити 760 доларів .

Поряд з цим, представник позивача ствердила, що відповідачка сплатила позивачці 600 доларів у рахунок погашення боргу за договором позики, що не заперечив ОСОБА_2.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інших порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно- правовим актом ( ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Станом на 31.01.2017 року 100 доларів США становить 2711,9036 гривень.

Таким чином , сума заборгованості за договором позики становить 416548,39 гривень,виходячи із розрахунку 15200 доларів + 760 доларів - 600 доларів = 15360 доларів х 2711,9036 / 100 = 416548,39 грн..

Задовольняючи позов суд стягує із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 4441,08 гривень (1 відсоток від ціни позову - 4165,48 гривень + 275,60 гривень ( забезпечення позову) = 4441,08) , що підтверджено квитанціями: Приватбанку банку від 30.11.2016 на суму 3891,10 гривень та 275,60 гривень, Ощадного банку України від 31.01.2017 року на суму 640 гривень.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.526, 625, 1046-1050 ЦК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 ( паспорт АЮ № 114355, виданий 15.12.2009 року Ратнівським РВ УМВС України у Волинській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що мешкає по вул. Учительській,14/2 в смт. Ратне Ратнівського району Волинської області ) на користь ОСОБА_3 ( паспорт АС № 081406, виданий 04.07.1996 року Ратнівським РВ УМВС України у Волинській області , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, що мешкає по вул. Малясова,10 в смт. Ратне Ратнівського району Волинської області ) 416548 ( чотириста шістнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім ) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 4441 ( чотири тисячі тисячі чотириста сорок одну ) гривню 08 копійку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до ст. 294 ч.1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Фазан О.З.