Ухвала суду № 64830428, 16.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"16" лютого 2017 р. Справа №910/19516/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Вінницької О.В.

За участю представників:

від позивача: Славський М.Г. - представник за довіреністю № 3369/18 від 19.12.2016

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2016

у справі № 910/19516/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

про стягнення 11 984,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу страхового відшкодування в сумі 11 984,80 грн., яке позивачем як страховою організацією за укладеним з ОСОБА_3 договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № ТП 62940а5та від 23.10.2015 було виплачено в зв'язку з пошкодженням автомобіля «Тойота Рав4», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДПТ, що сталася з вини ОСОБА_4 - водія автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність осіб, які на законних підставах керують яким, застрахована у відповідача згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ № 5823829.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2016, повний текст якого складений 12.12.2016, у справі № 910/19516/16 в позові відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що позивач не надав суду доказів того, що винною особою у спірній ДТП є ОСОБА_4 (в матеріалах справи відсутня постанова судді, на яку посилається позивач у позовній заяві), а у залученому до матеріалів справи європротоколі, про який в позовній заяві позивачем нічого не зазначено, також не вказано, що винною у ДТП особою є ОСОБА_4

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/19516/16 від 08.12.2016 та винести постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 13.01.2016 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено таке.

01.05.2016 о 13 годині 45 хвилин в м. Тернополі по вул. 15 квітня відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «Тойота Рав4», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Згідно з п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»:

- у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду;

- у такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання;

- у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

МТСБУ встановлено відповідний зразок повідомлення про ДТП та протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011, за погодженням з Державною автомобільною інспекцією МВС України, затверджено Інструкцію щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

З матеріалів справи слідує, що за наслідками спірної ДТП її учасниками складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) (а.с. 16), який повністю відповідає вимогам, встановленим вищевказаною Інструкцією.

Зі змісту вказаного протоколу слідує, що ДТП сталось під час стояння (зупинки) автомобіля «Тойота Рав4», державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок зіткнення автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2 із задньою частиною автомобіля «Тойота Рав4», державний номерний знак НОМЕР_1.

Водночас у Повідомленні про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяві на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту від 05.05.2016 (а.с. 17-19) страхувальник ОСОБА_3 повідомив позивача як страховика про те, що удар в задню частину автомобіля «Тойота Рав4», державний номерний знак НОМЕР_1 від автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався позаду, він відчув притормозивши.

Тобто обставини ДТП, викладені у вказаному Повідомленні, відрізняються від обставин, викладених у Європротоколі, де вказано, що удар стався під час стоянки/зупинки.

Крім того, у вказаному Європротоколі водіями не було зазначено про те, хто є винуватцем спірної ДТП, в той час як господарським судам не надано повноважень на встановлення особи, яка є винною у ДТП.

Отже, для вирішення спору сторін по суті, серед іншого, слід визначити особу, яка є винуватцем спірної ДТП.

Стаття 41 ГПК України передбачає, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, серед іншого, за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта).

Відповідно до частини 2 статті 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи, що встановлення винуватця спірної ДТП потребує спеціальних знань, колегія суддів вважає за доцільне з власної ініціативи призначити судову експертизу у справі № 910/19516/16 і зупинити провадження у справі до отримання висновку експерта.

Водночас з метою уникнення збільшення часу, необхідного для проведення експертизи, колегія суддів зазначає експертові, що вона надає згоду на проведення експертизи (за наявності такої можливості) за документами, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на обставини справи та коло питань, судовий висновок щодо яких необхідно отримати, колегія суддів вважає за доцільне віднести вирішення питання щодо визначення виду (підвиду) судової експертизи на розсуд експертної установи (експерта).

Проведення судової експертизи доручається Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Згідно з частиною 1 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, визначаються господарським судом.

В пункті 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

З огляду на обставини справи, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються судом на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» згідно з рахунком, виставленим КНДІСЕ для здійснення оплати проведення експертизи до початку її проведення, і в подальшому підлягають розподілу за правилами ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити судову експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. На вирішення експертизи поставити наступне питання:

- виходячи з наявних у матеріалах справи документальних доказів, дії якої особи призвели до дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 01.05.2016 о 13 годині 45 хвилин в м. Тернополі по вул. 15 квітня за участю автомобіля «Тойота Рав4», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4?

3. Надати згоду на проведення експертизи (за наявності такої можливості) за документами, які містяться в матеріалах справи.

4. Витрати на проведення експертизи покласти на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912).

5. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» забезпечити оплату експертизи.

6. Зобов'язати сторони надати в розпорядження експерта на його вимогу всі документи, що будуть потрібні для проведення експертизи.

7. Попередити сторони про відповідальність, передбачену п. 5. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за ухилення від вчинення дій, покладених Господарським судом на сторону, та про те, що, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

8. Зобов'язати експерта після проведення експертизи направити копію висновку на адреси позивача та відповідача.

9. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

10. Зупинити провадження у справі № 910/19516/16 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

11. Матеріали справи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Г.А. Жук

М.Г. Чорногуз