Ухвала суду № 64830319, 20.02.2017, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

20.02.2017 справа № 913/1325/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3розглянувши апеляційну скаргуЛуганського обласного військового комісаріату, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід 25 січня 2017р. (повний текст складено та підписано 27.01.2017р.) у справі №913/1325/16 (суддя Ворожцов А.Г.)за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком, м. Харків до Луганського обласного військового комісаріату, м.Сєвєродонецьк Луганської області простягнення 1646 грн. 46 коп.В С Т А Н О В И В:

Луганський обласний військовий комісаріат, м.Сєвєродонецьк Луганської області звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 25.01.2017р. у справі №913/1325/16.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, судом встановлено наступне:

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою прийняття апеляційної скарги до розгляду є додані до скарги докази сплати судового збору.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №1774-VIII від 06.12.2016 передбачено викладення ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір в новій редакції, а саме: Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір розмір, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абз. 4 ст.7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Як встановлено судом, скаржником до апеляційної скарги взагалі не надано доказів сплати судового збору.

Одночасно, Луганський обласний військовий комісаріат, м.Сєвєродонецьк Луганської області звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання заявник посилається на тяжкий фінансовий стан.

Розглянувши наведене клопотання, колегія суддів залишає його без задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір": враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п.3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р., єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, Луганським обласним військовим комісаріатом, м.Сєвєродонецьк Луганської області не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували його майновий стан та будь - якого обґрунтування неможливості отримання коштів для сплати судового збору у належному розмірі на час звернення з апеляційною скаргою.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції не визнає причини, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, поважними. Крім того, звільнення від сплати судового збору є правом суду і може мати місце за наявності виключних обставин.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до положень ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд постановляє рішення про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути визначені докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Статтею 50 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що перебіг процесуального строку починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Згідно з частиною 4 статті 51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

Виходячи з того, що рішення у справі №913/1325/16 винесено 25.01.2017р. (повний текст складено та підписано 27.01.2017р.), строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 25.01.2017р. у справі №913/1325/16 сплив 06.02.2017р.

Наразі, скаржник звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 25.01.2017р. у справі №913/1325/16 10.02.2017р., що підтверджується штампом поштового відділення зв'язку на поштовому конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.

Тобто, виходячи з приписів ст.93 Господарського процесуального кодексу України, строк на звернення з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 25.01.2017р. у справі №913/1325/16 пропущено.

Луганським обласним військовим комісаріатом, м.Сєвєродонецьк Луганської області до апеляційної скарги не додано клопотання чи заяви про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Луганської області від 25.01.2017р. у справі №913/1325/16.

Згідно п.4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Таким чином, оскільки апеляційна скарга подана із пропуском встановленого законом строку на її подання без клопотання чи заяви про відновлення цього строку, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Луганського обласного військового комісаріату, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.01.2017р. у справі №913/1325/16 підлягає поверненню заявнику.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що скаржником не надано доказів сплати судового збору та не подане клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, що не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.50, 51, 86, 93, 94, п.3, 4 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луганського обласного військового комісаріату, м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.01.2017р. у справі №913/1325/16 повернути заявнику, а справу №913/1325/16 - господарському суду Луганської області.

Додаток: (тільки для Луганського обласного військового комісаріату, вул.Богдана Ліщини, 38, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93402) - апеляційна скарга №ЮК/49 від 07.02.2017р. з доданими до неї документами всього на 24 аркушах, поштовий конверт.

ГоловуючийО.А. Марченко

Судді:І.В. Зубченко

ОСОБА_3