Рішення № 64830315, 31.01.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Справа № 909/1002/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

за участю:

від позивача ОСОБА_1- старший юрисконсульт відділу правового забезпечення Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" (довіреність № 985 від 12.12.2016);

від відповідача: представники не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601) в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014)

до відповідача: управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. Винниченка, 34, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська обл., 78000)

про стягнення суми боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії звернулось до господарського суду з позовом управління соціального захисту населення Тлумацької РДА про стягнення суми боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 26454,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що товариство надає телекомунікаційні послуги споживачам, які мають пільги з їх оплати та посилаючись на те, що всупереч вимог чинного законодавства відповідачем, як розпорядником коштів бюджетного фінансування пільг на території Тлумацької РДА, не відшкодовано за рахунок державних субвенцій понесені позивачем витрати на вищевказані послуги, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 26454,16 грн.

Ухвалою суд від 21.11.2016 порушено провадження та призначено розгляд справи на 14.12.2016, за результатами якого в звязку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи ухвалою суду від 14.12.2016 відкладено розгляд справи на 17.01.2017.

В судовому засіданні 17.01.2017 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості позасудового врегулювання спору та подано суду клопотання про продовження строку розглядує

Ухвалою суду від 17.01.2017 продовжено строк розгляду спору до 02.02.2017 та відкладено розгляд справи на 31.01.2017.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 14.12.2016 вручено відповідачу.

Слід зазначити, що представник відповідача була присутня в судовому засідання 17.01.2017. Крім того, управління соціального захисту населення Тлумацької РДА не було позбавлено можливості ознайомитися з датою наступного судового засідання по даній справі на сайті ЄДРСР, на сайті Господарського суду Івано-Франківської області та в телефонному режимі через канцелярію суду.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому законодавством.

Враховуючи те, що відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте, судом його було належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи, тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, з врахуванням наступного:

відповідно до приписів чинного законодавства України ПАТ "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги споживачам.

Згідно статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012, визначено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та Закону України "Про охорону дитинства" для певних категорій споживачів встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Отже, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно приписів ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У період з листопада 2015 року по грудень 2015 року позивачем понесено витрати на надання пільг на послуги зв'язку означеній категорії пільговиків на загальну суму 26454,16 грн., в підтвердження чого позивачем подано зведений розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у листопаді та грудні 2015 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Отже, всупереч вимог законодавства відповідачем зобов'язання виконувались неналежним чином та не було погашено заборгованість перед позивачем.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи випливає, що станом 01.01.2016 згідно акту звіряння розрахунків сторонами погоджено існування боргу у розмірі 26454,16 грн. Даний акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками.

В судовому засіданні 17.01.2017 представник відповідача просила відкласти розгляд справи для можливості позасудового врегулювання спору посилаючись на те, що рішенням Тлумацької районної ради кошти на погашення заборгованості виділено та подала суду витяг з рішення районної ради від 12.01.2017 №182-10/17 "Про внесення змін до рішення районної ради від 23.12.2016 "Про районний бюджет на 2017рік". Судом було задоволено її клопотання та відкладено розгляд справи на 31.01.2017. Проте, 31.01.2017 відповідач явки в судове засідання уповноваженого представника для дачі пояснень з цього приводу не забезпечив. При цьому, представник позивача зазначив, що мирного врегулювання спору між сторонами не досягнуто та станом на дату розгляду справи існує заборгованість в розмірі 26454,16 грн.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), згідно п.2 якого фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно ч.6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача на вищезазначені цілі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено існування боргу по компенсації витрат за надання послуг зв`язку на пільговій основі в розмірі 26454,16 грн.

Враховуючи вищевикладені положення нормативно-правових актів та наданих письмових доказів, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення боргу по компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з управління соціального захисту населення Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області (вул. Винниченка, 34, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська обл., 78000, код 03193347) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Тараса Шевченка, 18, Шевченківський район, м. Київ, 01601; вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014, код 21560766) суму боргу по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги в розмірі 26454,16 грн. (двадцять шість тисяч чотириста пятдесят чотири гривні шістнадцять копійок) та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрица Ю.І.

Повне рішення складено 20.02.2017.