Постанова № 64830259, 16.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2017 р. Справа№ 910/16636/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

При секретарі судового засідання - Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 16.02.2017 року по справі №910/16636/16 (в матеріалах справи).

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1"

на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року

по справі №910/16636/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Громадська організація "Джерело"

про стягнення 291 207,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» (далі - позивач; ТОВ «Джерело 1») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - відповідач; ПАТ «Київенерго») про стягнення 291 207,89 грн. вартості двократної недовідпущеної електричної енергії на підставі п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005р. за загальний період з 05.01.2015 по 05.08.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року у справі №910/16636/16 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року у справі №910/16636/16 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись, при цьому на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно досліджено фактичні обставини справи.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надав колегії суддів письмовий відзив на скаргу позивача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції. Під час судових засідань представник відповідача просив колегію суддів залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року у справі №910/16636/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року по даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.09.2005 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" (споживач) було укладено договір №10173 про постачання електричної енергії, відповідно до п.1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача за об'єктами споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є невід'ємною його частиною, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємною частиною. Точка продажу електричної енергії: на межі балансової належності споживача.

За умовами п. 2.3.3 договору №10173 від 23.09.2005р. споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії".

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та укладається на строк до 31.12.2010р. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, судом до уваги прийнято договір №10173 від 23.09.2005р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

25.11.2014р. Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" з листом №34КД/521/576, в якому повідомляло, що у зв'язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" вимог п.3.26 ПКЕЕ, енергопостачальник розриває договір з 01.01.2015р., внаслідок чого енергопостачання буде припинено починаючи з 05.01.2015р. (а/с 42)

20.01.2015р. представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та Громадської організації "Джерело" складено акт №4-10-000240 відключення споживача при розірванні договору. (а/с 111) Відповідно до змісту вказаного акту енергопостачальником у присутності представника Громадської організації "Джерело" складено акт про припинення подачі електричної енергії на підставі листа №56012 від 20.01.2015р. про розірвання договору (або виключення з договору) об'єкту за адресою: м. Київ, пров. Інженерний, 27, вузол обліку ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057.

У вказаному акті в графі електронна установка споживача міститься прочерк та вказано, що електроустановка споживача не відключена з приводу переоформлення договору на Громадську організацію "Джерело" по існуючій схемі, без зміни потужності, без відключення.

20.01.2015р. представниками відповідача та третьої особи було складено акт №04-04-000156 переукладання договору №10173016 про постачання електричної енергії без зміни потужності, категорійності та схеми електропостачання. Відповідно до означеного акту електропостачання здійснюється від КТП 7057. (а/с 112)

Одночасно, вказаними особами також складено акт №2012 технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В, в якому визначено, що адресою точки обліку є: м. Київ, пров. Інженерний, 27; місцем встановлення засобів обліку та точкою приєднання до мереж КЕ є КТП 7057. (а/с 114)

09.04.2015р. між (позивачем) Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та (третьою особою) Громадською організацією "Джерело" було укладено договір №62808 про постачання електричної енергії, згідно до змісту додатку №4А до якого точкою продажу є КТП 7057.

З матеріалів справи вбачається, що Господарським судом міста Києва розглядалась справа №910/24046/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання недійсним одностороннього правочину щодо розірвання договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. по справі №910/24046/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" задоволено повністю: визнано недійсним одностороннє розірвання Публічним акціонерним товариством "Київенерго" договору № 10173 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-1" про постачання електричної енергії від 23.09.2005р. (в редакції від 10.03.2010р.).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. по справі №910/24046/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016р., має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Наведеними судовими актами встановлено, що КТП 7057(6215) належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело-1".

Одночасно, у рішенні по пов'язаній справі №910/24046/15 судом також було встановлено, що з 10.12.2014р. згідно договору №10173 від 23.09.2005р. про постачання електричної енергії Публічне акціонерне товариство "Київенерго" зобов'язане здійснювати електропостачання на один об'єкт: артезіанську свердловину, що підключена до ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057 та знаходиться за адресою м. Київ, пров. Інженерний, 27.

26.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело 1" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (докази направлення: опис вкладення у цінний лист, скріплений печаткою відділення поштового зв'язку, та фіскальний чек №5439 від 26.07.2016р.) з листом, в якому позивач, посилаючись на рішення першої та апеляційної інстанції по справі №910/24046/15, просив енергопостачальника відновити постачання електричної енергії.

01.08.2016р. (докази направлення: опис вкладення у цінний лист, скріплений печаткою відділення поштового зв'язку, та фіскальний чек №6239 від 01.08.2016р., поштове повідомлення №0100141597218) позивач звернувся до відповідача з проханням направити представників для складання згідно ПКЕЕ акту-претензії щодо невиконання умов договору №10173 від 23.09.2005р.

Листом №91/51/988 від 05.08.2016р. відповідачем повідомлено заявника про недоцільність складання акту щодо невиконання умов договору №10173 від 23.09.2005р.

05.08.2016р. представниками ТОВ "Джерело 1" (без участі представника ПАТ "Київенерго") було складено акт про порушення, в якому зазначено, що в порушення умов договору №10173 від 23.09.2005р. з 05.01.2015р. по 05.08.2016р. до споживача припинено електропостачання.

Вказаний акт було направлено на адресу відповідача супровідним листом від 08.08.2016р. (поштове повідомлення №0208803175705, опис вкладення у цінний лист, скріплений печаткою відділення поштового зв'язку, та фіскальний чек №5303 від 09.08.2016р.).

Вказаний акт представниками відповідача не було підписано, питання щодо порушення умов договору, яке мало місце, на думку споживача, не вирішено.

З огляду на наведене вище, посилаючись на необгрунтоване припинення електропостачання, ТОВ "Джерело 1" і звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у сумі 291 207,89 грн.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали даної справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на недоведеність позовних вимог. В основу правових висновків суду першої інстанції лягло те, що позивачем не доведено суду належним чином того, що

ПАТ "Київенерго" було перервано електропостачання на об'єкт: артезіанську свердловину, що підключена до ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057 та знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Інженерний, 27. Крім того, судом зауважено, що укладення між ПАТ «Київенерго» та Громадською організацією «Джерело» договору №62808 про постачання електричної енергії, згідно до змісту додатку №4А до якого, точкою продажу є КТП 7057, також не вказує на переривання електропостачання, що було б підставою для застосування до електропостачальника заходу відповідальності, який передбачено п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005р. та ч.13 ст.24 Закону України "Про електроенергетику", оскільки специфіка електропостачання полягає саме в тому, що постачання електричної енергії здійснюється саме до об'єкту постачання (точки продажу), тобто, у даному випадку до КТП 7057, яка належить саме позивачу.

Позивач не погоджується з наведеними правовими висновками місцевого господарського суду, посилаючись, при цьому на те, що місцевим господарським судом, неповно досліджено фактичні обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційного оскарження позивач посилається на те, що ПАТ «Київенерго» не постачало електроенергію споживачу ТОВ «Джерело 1» з мотивів власного неправомірного рішення про розірвання Договору № 10173 в односторонньому порядку, який в свою чергу є діючим, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. по справі №910/24046/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016р. Так, ПАТ «Київенерго», вважаючи договір розірваним в односторонньому порядку з 05.01.2015, фактично його не виконувало з ТОВ «Джерело 1» шляхом незаконного переоформлення лічильника та вузла обліку на іншого суб'єкта - ГО «Джерело». ПАТ «Київенерго», стверджуючи про правомірність своїх дій стосовно розірвання договору, здійснило припинення електропостачання та вказувало на неможливість постачання електричної енергії споживачу ТОВ «Джерело 1» у зв'язку з постачанням електроенергії іншому споживачу ГО «Джерело». Відтак, на думку позивача наявні всі підстави для стягнення з відповідача 291 207,89 грн. вартості двократної недовідпущеної електричної енергії на підставі п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005р. за загальний період з 05.01.2015 по 05.08.2016. (05.01.2015 - дата з якої відповідач вважає договір розірваним, 05.08.2016 - дата подачі позову, визначена позивачем).

Колегія суддів, дослідивши матеріали даної справи, приймає до уваги доводи апеляційного оскарження позивача, вважає їх доцільними та обґрунтованими, крім того, вважає за необхідне відзначити і про таке.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням регулюються Законом України "Про електроенергетику".

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закону України "Про електроенергетику").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електроенергетику" енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - господарська діяльність, пов'язана з наданням електричної енергії споживачеві за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору; споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю; місце приєднання (точка приєднання) електроустановки - існуюча або запроектована межа балансової належності електроустановок споживача або замовника.

У ч. 11 ст. 24 названого нормативно-правового акту передбачено, що енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, несуть відповідальність за порушення умов та правил здійснення ліцензованої діяльності з урахуванням неналежного проведення розрахунків з оптовим постачальником електричної енергії, а також із суб'єктом господарської діяльності, що здійснює передачу або розподіл належної енергопостачальнику електричної енергії, у разі, коли електрична енергія поставляється мережами, які не є його власністю.

Енергопостачальники несуть відповідальність перед споживачами електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини енергопостачальника (згідно з умовами договору на постачання електричної енергії) (ч.13 ст.24 Закону України "Про електроенергетику").

Одночасно, умовами п. 4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005р. передбачено, що у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, постачальник несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості невідпущеної електричної енергії.

Так, при зверненні до суду з вимогами про стягнення двократної вартості недовідпущеної електричної енергії, як заходу відповідальності, який передбачено умовами договору №10173 від 23.09.2005р. та Законом України "Про електроенергетику", позивачем, насамперед, повинно бути доведено обставини щодо неправомірного переривання електропостачальною організацією поставки електричної енергії.

У доводах апеляційного оскарження позивач звертає увагу суду на те, що статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно пункту 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Пунктом 1.2. ПКЕЕ визначено, що споживач електричної енергії - юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Посилаючись на вказані норми, скаржник стверджує, що електроенергія має постачатися визначеному (а не будь-якому) споживачу виключно за відповідним договором про постачання електричної енергії, укладеним з цим споживачем.

В той же час, наголошує скаржник, ПАТ «Київенерго» не лише в листах, а й у документах у даному процесі, стверджує, що договірних відносин між ТОВ «Джерело 1» та ПАТ «Київенерго» в оспорюваному періоді не існувало. З пояснень самого відповідача у матеріалах справи ПАТ «Київенерго», вважаючи, що Договір № 10173 з ТОВ «Джерело 1» є розірваним в односторонньому порядку, не поставляло у спірний період електроенергію ТОВ «Джерело 1», як споживачеві послуг згідно діючого Договору № 10173, постачання електроенергії здійснювалось ГО «Джерело» (третій особі) на підставі іншого договору.

Пунктом 3 Додатку 2 (Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії) до типового договору про постачання електричної енергії, що є ідентичним для всіх споживачів електричної енергії, зокрема ТОВ «Джерело 1» та ГО «Джерело», встановлено, що обсяги електроенергії, що підлягають сплаті мають бути підтверджені Актом про використану електричну енергію за формою, встановленою у Додатку 3 до договору.

Пунктом 7.5. типового договору про постачання електричної енергії встановлено, що на підставі показів лічильника та умов Додатка «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» оформляються наступні документи: акт про використану електричну енергію (акт про прийняття-передавання товарної продукції); акт результатів замірів електричної потужності.

Правовими нормами встановлено, що будь-яке постачання електричної енергії має бути підтверджене документами у законодавчо затвердженій формі, а саме актами про використану електричну енергію.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржник наголошує, що жодних з вищевказаних актів товариство не отримувало, не підписувало, відтак, будь-які докази споживання електричної енергії відсутні за спірним договором у вказаний період.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, суд зауважує, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем на підтвердження постачання електроенергії у спірний період позивачеві надано до матеріалів справи акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки. (а/с 184-191) Крім того, заперечуючи позов, відповідач посилався на те, що припинення постачання електричної енергії на артезіанську скважину за адресою м. Київ, пров. Інженерний, 27, вузол обліку ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057 не припинялось, що підтверджено договором № 62808 укладеним відповідачем з ГО «Джерело» та актом №04-10-000240 від 20.01.2015, у якому зазначено про переоформлення договору на ГО «Джерело» по існуючій схемі, без відключення.

Поряд з цим, відповідачем зазначено і про те, що у зв'язку з неоплатою спожитої електроенергії та наявною заборгованістю ПАТ «Київенерго» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ГО «Джерело» про стягнення 105 908,37 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором на постачання електричної енергії № 62808 від 09.04.2015. (що вбачається з ухвали Господарсього суду міста Києва від 07.02.2017 по справі № 910/12283/16 згідно єдиного державного реєстру судових рішень)

Стосовно вищенаведеного позивач зазначає, що Акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки, що надані представником ПАТ «Київенерго», не мають жодного доказового значення, не стосуються предмету спору, як і договір № 62808, що укладений з третьою особою - ГО «Джерело». Вказані документи не містять печаток жодної зі сторін, в тому числі печатки ГО «Джерело», в актах міститься посилання на договір № 62808, в той час коли позов по даній справі пред'явлено на договорі № 10173. Позивач зауважує, що ці акти та рахунки можуть розцінюватись як волевиявлення ПАТ «Київенерго» отримати оплату за електроенергію, але не фіксують жодного обсягу споживання електроенергії, не доводять сам факт постачання електроенергії, тим більше за спірним Договором № 10173 з споживачем ТОВ «Джерело 1». Крім того, позивач звертає увагу, що акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки датуються починаючи з квітня 2015р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позивача та вважає за необхідне відзначити про те, що наявні у матеріалах справи Акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки, які надано відповідачем на підтвердження постачання електроенергії у спірний період, не можуть слугувати належними та допустимими доказами по справі в частині постачання електроенергії ТОВ «Джерело 1» на підставі договору № 10173, який є діючим, не розірваним в односторонньому порядку, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2015р. по справі №910/24046/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016р.

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували надання послуг постачання електроенергії позивачу - ТОВ «Джерело 1» за період з 05.01.2015 по 05.08.2016 на підставі договору № 10173 відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що даною нормою, зокрема, встановлено презумпцію вини особи, що саме боржник, у даному випадку відповідач звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання. (Наведена правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 14.11.2012 № 6-122цс12).

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, слід звернути увагу і на те, що з пояснень відповідача, незважаючи на судові рішення по справі №910/24046/15, відповідач вважає, що договір № 10173 є розірваним в односторонньому порядку з 05.01.2015, про що представником відповідача неодноразового наголошувалось і в судових засіданнях під час апеляційного перегляду справи. Відтак, наразі, така позиція відповідача в свою чергу є черговим свідченням того, що електроенергія не поставлялась у відповідності до договору № 10173 ТОВ «Джерело 1».

Як вже було зазначено вище, 20.01.2015р. представниками ПАТ "Київенерго" та ГО "Джерело" складено акт №4-10-000240 відключення споживача при розірванні договору. (а/с 111)

Відповідно до змісту вказаного акту енергопостачальником у присутності представника Громадської організації "Джерело" складено акт про припинення подачі електричної енергії на підставі листа №56012 від 20.01.2015р. про розірвання договору (або виключення з договору) об'єкту за адресою: м. Київ, пров. Інженерний, 27, вузол обліку ОП № 31 ПЛ-10 кВ 1060-3078 КТП 7057.

У вказаному акті в графі електронна установка споживача міститься прочерк та вказано, що електроустановка споживача не відключена з приводу переоформлення договору на Громадську організацію "Джерело" по існуючій схемі, без зміни потужності, без відключення.

20.01.2015р. представниками відповідача та третьої особи було складено акт №04-04-000156 переукладання договору №10173016 про постачання електричної енергії без зміни потужності, категорійності та схеми електропостачання. Відповідно до означеного акту електропостачання здійснюється від КТП 7057. (а/с 112)

Зі змісту вищеназваних документів слідує, що вони складені без участі представників позивача - ТОВ «Джерело-1». 20.01.2015 ПАТ «Київенерго» фактично передало КТП 7057, лічильник у ньому та вузол електроенергії іншій юридичній особі - ГО «Джерело».

Так, скаржник, посилаючись на п. 3. 34 Правил користування електричною електроенергією, звертає увагу, що будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.

Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються.

Таким чином, позивач зазначає, що незважаючи на названі норми чинного закону працівниками ПАТ «Київенерго» було проведено дії із засобами обліку без відома та участі споживача за чинним договором №10173016 - ТОВ «Джерело-1» та укладено інший договір з третьою особою.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, за результатом апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 по даній справі скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 291 207,89 грн. вартості двократної недовідпущеної електричної енергії на підставі п.4.1.2 договору №10173 від 23.09.2005р. за загальний період з 05.01.2015 по 05.08.2016 згідно розрахунку позивача, який є обґрунтованим та арифметично вірним.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2016 року у справі №910/16636/16 скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» (02088, м. Київ, пров Інженерний, 17/1, код 32590768) 291 207 (двісті дев'яносто одну тисячу двісті сім) грн. 89 коп. двократної вартості недовідпущеної електричної енергії та 4 368,12 грн. судового збору за розгляд даної справи судом першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» (02088, м. Київ, пров Інженерний, 17/1, код 32590768) 4 804,93 грн. судового збору за апеляційний перегляд справи.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

3. Матеріали справи №910/16636/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна