Рішення № 64830119, 15.02.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2017 р.Справа № 921/85/17-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма ДІАМАНТ ЛТД" вул. Петра Дорошенка, 57, м. Полтава, Полтавська область, 36014

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Апрус" вул. Живова, 31, м. Тернопіль, 46008

про cтягнення заборгованості в сумі 128 818,80 грн., пені в розмірі 8 561,40 грн., трьох процентів річних в розмірі 905,63 грн., інфляційних втрат в розмірі 4 564,45 грн., судових витрат в розмірі 2 142, 75 грн.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №25 від 12.01.2017 р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма ДІАМАНТ ЛТД" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Апрус" про cтягнення заборгованості в сумі 128 818,80 грн., пені в розмірі 8 561,40 грн., трьох процентів річних в розмірі 905,63 грн., інфляційних втрат в розмірі 4 564,45 грн., судових витрат в розмірі 2 142, 75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, які підтримані у судовому засіданні його повноважним представником, позивач посилається на те, що ТзОВ "Апрус" свої зобовязання щодо оплати прийнятого товару, згідно дистрибюторського договору №03/06 від 03.06.2016 р., належним чином не виконало.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст.64, 87 ГПК України та п.3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26 грудня 2011 року (рекомендована кореспонденція, яка направлялась відповідачу вручена його представнику 26.01.2017 р., про що свідчить підпис останнього на повідомленні про поштове відправлення).

З наведеного, та приймаючи до уваги, що явка представників сторін в засідання обов'язковою не визнавалась, суд вирішує даний спір по суті за відсутності представників відповідача, за наявними у справі матеріалами , відповідно до ст.75 ГПК України.

Учаснику судового процесу належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, такими підставами є правочини.

Як слідує із матеріалів справи, 03.06.2016 року між ТзОВ "Фірма Діамант ЛТД" (Продавець) та ТзОВ "Апрус" (Дистриб'ютор) було укладено Дистриб'юторський договір №03/06, згідно п.1.1. якого Продавець на термін дії цієї угоди призначає відповідача в якості дистриб'ютора з продажу своєї Продукції на території його діяльності, визначеної в п.9.1. договору (м. Тернопіль та Тернопільська область) та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.1.4. правочину, Продукцією за даним договором є продукція із зареєстрованим знаком для товарів та послуг "Козуб-Продукт" та інша харчова продукція за домовленістю сторін.

Відповідно до п.2.1. угоди, Продавець, на умовах, передбачених цим договором, поставляє Продукцію Дистриб'ютору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних, які свідчать про прийом-передачу Продукції, а Дистриб'ютор здійснює оплату отриманої продукції та організовує на території прямий та непрямий продаж даного товару.

Ціна Продукції узгоджується Сторонами у замовленні; її поставка здійснюється Продавцем протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання замовленням Дистриб'ютором (п.п. 2.2. та 2.3. договору).

У пункті 2.8 угоди її контрагентами узгоджено, що право власності на товар переходить з моменту його передачі від Продавця Дистриб'ютору з одночасним підписанням товаросупроводжувальних документів.

Положеннями п.5.2 правочину встановлено, що оплата Продукції здійснюється Дистриб'ютором передплатою або у строк, визначений п.9.5. цього договору (відстрочка платежів на користь Продавця за цим договором надається на строк, що не перевищує 31 календарних днів з дня отримання Дистриб'ютором Продукції), шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Датою здійснення платежу вважається дата, коли грошові кошти надійшли на обумовлений банківський рахунок Продавця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором (п.8.1 договору).

03.06.2016 р. між учасниками даного спору було укладено Протокол розбіжностей до Дистриб'юторського договору, який є невід'ємною частиною договору (п.3 Протоколу). Згідно п.5 Протокол розбіжностей набирає чинності з моменту його підписання. Строк дії протоколу визначається строком дії договору поставки товару, укладеного між сторонами.

На виконання умов укладеного правочину, позивач, згідно видаткових та товарно-транспортних накладних: №1119 від 13.09.2016р. та №1148 від 19.09.2016р., поставив своєму контрагенту - відповідачу у справі, товар на загальну суму 175 158 грн. 96 коп. (копії накладних знаходяться в матеріалах справи оригінали досліджувались у судовому засіданні).

Вищезазначені первинні документи підписані представниками сторін без зауважень та заперечень та скріплені їх печатками, а тому суд вважає належним чином підтвердженим факт поставки товару відповідачу на суму 175 158 грн. 96 коп.

За продукцію, поставлену згідно видаткової та товарно-транспортної накладних №1119 від 13.09.2016 р., ТзОВ "Апрус" було здійснено часткову оплату в сумі 46 340,16 грн., а тому заборгованість по даних накладних становить - 37 460,04 грн. За продукцію, поставлену згідно видаткової та товарно-транспортної накладних №1148 від 19.09.2016 р., відповідачем сплачено не було, а тому заборгованість відповідно становить - 91 358,76 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед господарським товариством на час звернення із позовом до суду становить 128 818,80 грн. та залишається неоплаченою .

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.6 ст. 265 Господарського кодексу України, ч.2 ст.712 ЦК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо договором не передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, умовами укладеного Дистриб'юторського договору передбачено оплату Покупцем вартості поставленого товару із відстрочкою платежу на строк, що не перевищує 31 календарних днів з дня отримання Дистриб'ютором Продукції.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

З огляду на наведене, враховуючи дату поставки товару, строк виконання зобов'язань із оплати продукції по Дистриб'юторському договору настав.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на день звернення із позовом та вирішення спору становить 128 818 грн. 80 коп., яка відповідачем у встановленому процесуальним законодавством порядку не спростована, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.1. договору №03/06 від 03.06.2016р. сторони визначили, що у випадку прострочення оплати поставленої партії Товару у порядку визначеному цим договором, винна сторона зобов'язана сплатити на вимогу іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного пункту договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 8 561,40 грн. пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за період з 15.10.2016р. по 12.01.2017р.

Крім того, ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 629,28 грн. 3% річних та 4 564,45 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.10.2016р. по 12.01.2017р.

Перевіривши правильність здійснених товариством нарахувань в межах періодів існування заборгованості, по кожній накладній зокрема, та відповідність наданого розрахунку приписам ЦК України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 511 грн. 70 коп. - пені, 3% річних в розмірі 905 грн. 63 коп., 4 561 грн. 55 коп. інфляційних втрат, як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та не суперечать чинному законодавству.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 49,70 грн. пені та 2,90 грн. інфляційних втрат слід відмовити як невірно обрахованих та безпідставно заявлених.

У відповідності до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Апрус" (вул. Живова, 31, м. Тернопіль, 46008, іден. код 38201423) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фірма ДІАМАНТ ЛТД" (вул. Петра Дорошенка, 57, м. Полтава, Полтавська область, 36014, іден. код 13929625) - 128 818,80 грн. заборгованості по дистриб'юторському договору №03/06 від 03.06.2016 р., 8 511 грн. 70 коп. - пені, 3% річних в розмірі 905 грн. 63 коп., 4 561 грн. 55 коп. інфляційних втрат та 2 142 грн. 71 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 20.02.2017 р.

СуддяО.В. Руденко