Рішення № 64829967, 14.02.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2017 р.Справа № 922/4417/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснабстрой", м. Харків про стягнення 17147,10 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 2-60/2017 від 03.01.2017 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснабстрой" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 17147,10 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за невиконання умов договору № 8/549 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 03.12.2007 р., систематичну та неповну оплату вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 9, відповідачу була нарахована заборгованість у розмірі 17147,10 грн. за період з 01.06.2014 р. по 01.12.2016 р.

Ухвалою суду від 23.12.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.01.2017 р. о 12:00 год.

11.01.2017 р. судом розгляд справи було відкладено на 08.02.2017 р. о 11:00.

08.02.2017 р. судом розгляд справи було відкладено на 14.02.2017 р. о 10:20.

Представник позивача надав заяву від 14.02.2017 р. вх.№ 5067 про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 14.02.2017 р. за вх. № 5061, надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів зазначених у клопотанні, яке судом було задоволено та надані документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання представник відповідача не з'явився.

При цьому суд зазначає, що відповідач про розгляд справи у суді був повідомлений належним чином, оскільки згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснабстрой" є: 61135, АДРЕСА_1, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана та повернута до суду за закінченням терміну зберігання.

У п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" було зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зазначає, що на сторінці господарського суду Харківської області офіційного веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет були опубліковані 02.02.2017 р. та 09.02.2017 р. повідомлення про розгляд даної справи у господарському суді Харківської області.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

03 грудня 2007 р. між Комунальним підприємством "Жилкомсервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерснабстрой" (споживач) був укладений договір № 8/549 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі договір), предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку, який знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова (перелік послуг, відображених у додатку № 1 додається), а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється (платежі вносяться) не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим. Щомісячна оплата на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить з урахуванням листа позивача № 8/549/2-12 від 03.04.2012 р., який був отриманий відповідачем, 571,57грн.

У відповідності до пункту 3.2. договору, споживач зобовязаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п.7.1. договору, цей договір набирає чинності 02.04.2007 р., строком на три роки, та діє до 03.04.2010 р., якщо про інше не було заявлено споживачем в письмовій формі.

Згідно пунктів 7.2., 7.3. договору, договір вважається продовженим на той же самий термін, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність його перегляду, або у разі переходу права власності (користування) на нежитлові приміщення до іншої особи.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ним за невиконання умов спірного договору, систематичну та неповну оплату вартості послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, Харківська набережна, 9, була нарахована відповідачу заборгованість у розмірі 17147,10 грн. за період з 01.06.2014 р. по 01.12.2016 р.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, оскільки несплата заборгованості ускладнює надання якісних, своєчасних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій споживачам, збереження і експлуатацію нежитлового фонду, що ставить під загрозу нормальну життєдіяльність міста.

При цьому суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 17147,10 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до приписів статті 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", управитель зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів; контролювати стан забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами, проведення перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів сплати суми заборгованості суду не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 17147,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої при задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 6, 509, 526, 530, 627, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерснабстрой" (61135, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 24661232) на користь Комунального підприємства Жилкомсервіс (61052, м. Харків, вул. Конторська, 35, ідентифікаційний код 34467793) кошти у розмірі 17147,10 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 20.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_2