Рішення № 64829946, 14.02.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 915/1413/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.01.2017 року,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком (ідентифікаційний код 30530159),

юридична адреса: 02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7,

адреса для листування: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 2, оф. 5/1,

до Фермерського господарства АГРОПРОМ-СИНТЕЗ,

56032, Миколаївська область, Казанківський район, с. Троянка, вул. Садова, 16 (ідентифікаційний код 35741970),

про стягнення грошових коштів у сумі 107 775,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Украгроком звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Фермерського господарства АГРОПРОМ-СИНТЕЗ про стягнення грошових коштів у сумі 107 775,79 грн., з яких:

- 81 074,40 грн. основний борг за договором поставки № Дн270416/01 від 27.04.2016 року,

- 20 268,60 грн. штраф,

- 3 322,72 грн. 30 % річних,

- 3 110,07 грн. пеня.

Ухвалою суду від 26.12.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 17.01.2017 року.

Ухвалою суду від 17.01.2017 року розгляд справи відкладений на 25.01.2017 року у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 25.01.2017 року розгляд справи відкладений на 14.02.2017 року у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

14.02.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.

14.02.2017 року до суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність (а.с. 86).

У поданому суду відзиві (а.с. 83-85) відповідач підтвердив наявність заборгованості за договором поставки № Дн270416/01 від 27.04.2016 року, та зазначив, що виникнення заборгованості за договором поставки № Дн270416/01 від 27.04.2016 року сталося у звязку із злочинними шахрайськими діями колишнього технічного директора Фермерського господарства АГРОПРОМ-СИНТЕЗ, якими відповідачу завдано значної матеріальної шкоди, та у звязку з наявністю інших боргових зобовязань, які підтверджені рішеннями судів.

Із посиланням на ч. 2 ст. 694 ЦК України відповідач заперечує проти перерахунку суми договору, 30 % річних штрафу та пені у звязку зі зміною курсу долару США.

Враховуючи викладене та тяжкий матеріальний стан підприємства, відповідач просить суд зменшити розмір 30 % річних, штрафу та пені.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документальних доказів для вирішення спору по суті, справа розглядається за відсутності повноважного представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Украгроком (продавець, позивач) та Фермерським господарством АГРОПРОМ-СИНТЕЗ (покупець, відповідач) укладений договір поставки № Дн270416/01 на умовах товарного кредиту (Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобовязався в порядку і на умовах, визначених Договором, передати у власність покупця (поставити) товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а покупець зобовязався в порядку і на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його вартість (а.с. 13-17).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати визначаються у Специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору факт поставки та передачі товару від продавця до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повноважними представниками сторін.

Відповідно до п. 2.3 Договору, у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар, вартості долару США в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, то неоплачена ціна Товару, яку має сплатити Покупець, змінюється, та Покупець зобовязаний здійснити її перерахунок самостійно за наступною формулою: С = В х (К2/К1) грн., де:

С кінцева ціна неоплаченого товару, що підлягає оплаті в національній валюті України, після зміни ціни такого товару по вищевказаній формулі;

В ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у звязку зі зміною вартості долара США по відношенню до гривні;

К2 - вартість 1 долара США в національній валюті України за курсом продажу долара США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними Інтернет-сторінки www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними Інтернет-сторінки http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті розрахунку за Товар (його частину), збільшеним на кількість процентів, що вказана в Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією);

К1- вартість 1 долара США в національній валюті України за курсом продажу долара США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними Інтернет-сторінки www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними Інтернет-сторінки http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання відповідної Специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана в Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією).

Відповідно до п. 2.5 Договору оплата товару проводиться в терміни, які вказані в Додатках (Специфікаціях) до Договору (а.с. 18, 19).

Відповідно до п. 1 та п. 3:

- Додатку (Специфікації) № 1 оплата вартості товару в розмірі еквіваленту 2 159,73дол. США, що за курсом (міжбанк) на банківський день, що передував даті підписання специфікації, становив 54 490,00 грн., здійснюється до 25.10.2016 року;

- Додатку (Специфікації) № 2 оплата вартості товару в розмірі еквіваленту 2 259,22 дол. США, що за курсом (міжбанк) на банківський день, що передував даті підписання специфікації, становив 57 000,00 грн., здійснюється до 25.10.2016 року.

Відповідно до п. 5.4 Договору, у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України станом на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, вартості долару США в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США в національній валюті на банківський день, що передує даті укладання відповідної Специфікації, ціна неоплаченого Товару (заборгованість Відповідача) може змінюватися Позивачем пропорційно зміні вартості долара США в односторонньому порядку за наступною формулою:

С = В х (К2/К1) грн., де:

С кінцева ціна неоплаченого товару в національній валюті України, що підлягає сплаті після зміни ціни неоплаченого товару по вищевказаній формулі;

В ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у звязку зі зміною вартості долара США по відношенню до гривні;

К2 - вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України за курсом продажу долару США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними Інтернет-сторінки www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними Інтернет-сторінки http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті написання позовної заяви, збільшеним на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією);

К1- вартість 1 (одного) долара США в національній валюті України за курсом продажу долару США за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України (за даними Інтернет-сторінки www.udinform.com, а у разі її недоступності або відсутності відповідної інформації на ній за даними Інтернет-сторінки http://minfin.com.ua) на банківський день, що передує даті підписання відповідної Специфікації, збільшеним на кількість процентів, що вказана у Специфікації (якщо збільшення передбачено Специфікацією).

Сторони погодили, що перерахунок Продавцем вартості неоплаченого товару за цим пунктом є обовязковим для покупця та не потребує підписання сторонами жодних додаткових угод до Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.

На виконання умов Договору продавець поставив покупцю товар у кількості та асортименті, зазначених у Специфікаціях - Додатках № 1 та № 2 до Договору (а.с. 18, 19), загальна сума якого на дату підписання відповідних додатків (Специфікацій) становила 111 490,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № Дн000390 від 20.05.2016 року на суму 54 490,00 грн. (а.с. 20) та № Дн000391 від 20.05.2016 року на суму 57 000,00 грн. (а.с. 21)

Специфікаціями передбачений термін оплати товару до 25.10.2016 року.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 33 447,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача (а.с. 22-24).

Станом на 13.12.2016 року (день, що передує даті написання позовної заяви) курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 26,21 грн./за дол. США відповідно до роздруківки Інтернет-сторінки www.udinform.com (а.с. 26).

Станом на 28.04.2016 р. (день, що передує даті підписання Додатків (Специфікацій) № 1 та № 2 курс продажу долару США за гривню (міжбанк) складав 25,23 грн. відповідно до роздруківка Інтернет-сторінки www.udinform.com (а.с. 25).

Отже ціна товару, поставленого:

- за Додатком (Специфікацією) № 1, яку має сплатити відповідач, становить 39 624,58грн. (38 143,00грн. х (26,21 / 25,23);

- за Додатком (Специфікацією) № 2, яку має сплатити відповідач, становить 41 449,82 грн. (39 900,00 грн. х (26,21 / 25,23).

Таким чином, станом на 14.12.2016 року сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 81 074,40 грн.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 28-10/16-044 від 28.10.2016 року про оплату товару (а.с. 27-30).

Вказана претензія отримана відповідачем 08.11.2016 року (а.с. 31).

Доказів отримання позивачем відповіді на претензію або сплати відповідачем заборгованості суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором поставки № Дн270416/01 від 27.04.2016 року станом на 14.12.2016 року в сумі 81 074,40 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 30 % річних у сумі 3 322,72 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3 Договору керуючись положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України, сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього договору, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30 % річних від простроченої суми. Прострочена сума визначається ціною товару (її частиною), яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати покупцем 30 % річних від простроченої суми, ціна товару (її частини) не сплачена покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини) для розрахунку відсотків річних визначається відповідно до п. 5.4 Договору.

Позивачем нараховано відповідачу 30 % річних за період з 26.10.2016 року по 14.12.2016 року в сумі 3 322,72 грн.

Розрахунок суми 30 % річних (а.с. 8) є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Отже, вимога щодо стягнення 30 % річних за період з 26.10.2016 року по 14.12.2016 року в сумі 3 322,72 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 20 268,60 грн. та пені в сумі 3 110,07 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 Договору сторони досягли згоди, що за порушення строків (термінів) платежів покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25 % від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сума простроченого платежу визначається ціною товару (її частиною), яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання продавцем вимоги або позову до суду щодо сплати покупцем пені, ціна товару (її частини) не сплачена покупцем, сума несплаченої ціни товару (її частини) для розрахунку пені визначається відповідно до п. 5.4 Договору.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені за період з 26.10.2016 року по 14.12.2016 року.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Період нарахування визначено позивачем правильно.

Розрахунок штрафу також здійснено позивачем арифметично вірно.

Детальний розрахунок пені та штрафу наявний в матеріалах справи (а.с. 8-9).

Отже, вимога про стягнення штрафу в сумі 20 268,60 грн. та пені в сумі 3 110,07 грн. є обґрунтованою.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 30 % річних, пені та штрафу, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Представник позивача проти зменшення 30 % річних, пені та штрафу заперечував, посилаючись на наявність у позивача кредитних зобовязань, на підтвердження чого надав кредитний договір № 595815/К1 від 02.12.2015 року, укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Новий, та додаткові угоди до нього; договір овердрафту № 015/150-2/189 від 07.10.2016 року, укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством ОСОБА_2 Аваль; договір кредитної лінії № 108 від 09.07.2015 року, укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством Кредобанк, з договорами про внесення змін; договір про надання банківських послуг № CR 14-247/28-4, укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством ОТП ОСОБА_2, з договорами про внесення змін, та інші документи, які підтверджують наявність кредитних зобовязань позивача та відповідальність за прострочення виконання у вигляді пені та штрафу (а.с. 87-163).

Враховуючи вищевикладене, заслухавши позицію представника позивача, приймаючи до уваги те, що позивачем не доведено, що необхідність у залученні кредитних коштів виникла у звязку з порушенням відповідачем зобовязань за договором поставки № Дн270416/01 від 27.04.2016 року, не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у звязку з порушенням відповідачем умов договору; нарахування та стягнення з відповідача 30 % річних у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, повязані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача штрафу та пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобовязання, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені до 1 555,04 грн., а розмір штрафу до 10 134,30 грн., тобто позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Заперечення відповідача із посиланням на ч. 2 ст. 694 ЦК України (товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу, зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом) щодо перерахунку суми договору, 30 % річних, штрафу та пені у звязку зі зміною курсу долару США відхиляються судом, оскільки такий порядок розрахунків визначений сторонами у договорі, а відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Судовий збір у сумі 1 616,64 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При цьому, судом враховано, що відповідно до абз. 4 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства АГРОПРОМ-СИНТЕЗ (56032, Миколаївська область, Казанківський район, с. Троянка, вул. Садова, 16, ідентифікаційний код 35741970, п/р 26009148941980 в КФ АТ ОСОБА_3 та Кредит МФО 305835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Украгроком (ідентифікаційний код 30530159, юридична адреса: 02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, адреса для листування: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корп. 2, оф. 5/1, п/р 26006001349982 в АТ ОТП ОСОБА_3, МФО 300528):

- 81 074,40 грн. (вісімдесят одна тисяча сімдесят чотири грн. 40 коп.) основного боргу за договором поставки № Дн270416/01 від 27.04.2016 року,

- 10 134,30 грн. (десять тисяч сто тридцять чотири грн. 30 коп.) штраф,

- 3 322,72 грн. (три тисячі триста двадцять дві грн. 72 коп.) 30 % річних,

- 1 555,04 грн. (одна тисяча пятсот пятдесят пять грн. 04 коп.) пені,

- 1 616,64 грн. (одна тисяча шістсот шістнадцять грн. 64 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 20.02.2017 року.

СуддяВ.О. Корицька