Рішення № 64829819, 13.02.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2017 р. Справа № 911/101/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства «Чудова марка», Київська обл., м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит», Київська обл., м. Узин

про стягнення 320 239,66 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 10.11.2016)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.12.2016 Фермерське господарство «Чудова марка» (далі-ФГ «Чудова марка»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (далі-ТОВ «Візит»/відповідач) стягнення 320 239,66 грн, з яких 284 616,00 грн основного боргу за поставлений згідно договору купівлі-продажу №67/08 від 18.08.2015 товар та 35 623,66 грн пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2017 порушено провадження у справі №911/101/17, розгляд справи призначено на 30.01.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2017 розгляд даної справи відкладено на 13.02.2017.

У судові засідання 30.01.2017 та 13.02.2017 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору уданій справі ТОВ «Візит» було повідомлене належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №0103257080521.

Поряд з тим, відповідач не скористався наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2015 між ФГ «Чудова марка» (далі-продавець) та ТОВ «Візит» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу товарів №67/08 (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобовязаний на умовах передбачених цим договором, поставляти і передавати у вланість покупцю товар, а покупець зобовязаний приймати і оплачувати товари в асортименті. Повне найменування товару, що поставляється, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одинці, його вартість та інші параметри, містяться в накладних на кожну поставку, які є невідямною частиною цього договору.

Відповідно до пп. 2.1.1, 2.2.3, 3.6 та 8.1 договору продавець зобовязаний своїми силами поставляти товар на умовах поставки на склад покупця за адресою: м. Узин, вул.. Заводська, 23а.

Покупець зобовязаний оплачувати товар в порядку та на умовах передбачених цим договором.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання представниками обох сторін, укладений строком до 31.12.2015 і діє до виконання сторонами своїх зобовязань за договором в повному обємі.

Ц випадку якщо не раніше ніж за 15 календарних днів до моменту закінчення дії договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, дія договору вважається пролонгованою на кожен наступний рік на тих же умовах.

Враховуючи відсутність з боку сторін заяв та пропозицій про розірвання вищезазначеного договору у передбачені ним строки, відповідний правочин був пролонгований на наступні 2016 та 2017 роки.

Так, на виконання умов договору у липні 2016 року позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 284 616,00 грн, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін товарно-транспортними накладними №№РД-0018766, 0018923 від 22.07.2016 та 25.07.2016 на 235 089,60 та 49 526,40 грн відповідно. Копії зазначених товарно-транспортних накладних наявні в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, як зазначає позивач, відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконав, кошти за переданий товар не сплатив, внаслідок чого у нього виникала заборгованість перед позивачем у розмірі 284 616,00 грн.

В підтвердження відповідних обставин позивачем надано довідку за підписом голови та головного бухгалтера ФГ «Чудова марка» №27 від 30.01.2017 та довідку з банківської установи про відсутність надходжень коштів від ТОВ «Візит» за поставлений згідно договору товар.

Таким чином, посилаючись на те, що відповідач розрахунки за переданий товар згідно накладних за договором не провів, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Візит», зокрема, 284 616,00 грн основного боргу.

Відповідач відзиву на позовну заяву, письмових пояснень або будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору не надав, у той час як представник відповідача у судових засіданнях проти позову не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст. ст. 655, 692, 530 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3. договору товар, що поставляється покупцю за даним договором, підлягає оплаті протягом 1 (одного) банківського дня з моменту прийняття товару покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

З огляду наведеного, підписання представником ТОВ «Візит» 22.07.2016 та 25.07.2016 товарно-транспортних накладних без будь-яких заперечень щодо обсягу та якості переданого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для останнього обовязок щодо його оплати у повному обсязі відповідно до умов договору до 26.07.2016 та 27.07.2016 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач вартість переданого позивачем товару не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 284 616,00 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку за договором щодо оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача 35 623,66 грн пені, нарахованої на 284 616,00 грн основного боргу за період з 27.07.2016 по 28.12.2016.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.3. договору у разі порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми зобовязання, за кожен календарний день прострочення.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір пені, обрахованої судом в межах визначеного позивачем періоду, є арифметично вірним, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 35 623,66 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Візит» (09161, Київська обл., Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Заводська, 23 «А», ідентифікаційний код 22206848) на користь Фермерського господарства «Чудова марка» (09100, Київська обл., м. Біла Церква вул. Заводська, 31, ідентифікаційний код 34856422) 284 616 (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн 00 коп. основного боргу, 35 623 (тридцять пять тисяч шістсот двадцять три) грн 66 коп. пені та 4 803 (чотири тисячі вісімсот три) грн 59 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 20.02.2017.

Суддя В.А. Ярема