Рішення № 64829722, 15.02.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 915/1399/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 983 від 08.09.2016 року, ОСОБА_2, довіреність № 984 від 03.11.2016 року,

від відповідача -1: директор ОСОБА_3,

від відповідача -2: ОСОБА_4, довіреність № 264 від 04.01.2017 року, ОСОБА_5, довіреність № 148 від 15.02.2017 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК Забота,

54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 4 (ідентифікаційний код 33730803),

до відповідача-1 Колективного підприємства Миколаївліфт,

54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7 (ідентифікаційний код 05472620),

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Центрліфт,

54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 100 (ідентифікаційний код 39904132),

про визнання договору недійсним в частині, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ЖЕК Забота звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Колективного підприємства Миколаївліфт та Товариства з обмеженою відповідальністю Центрліфт про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року, укладеного між відповідачами, в частині включення позивача до переліку боржників первісного кредитора, визначеного в додатку № 1 до договору.

Ухвалою суду від 22.12.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 10.01.2017 року.

10.01.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 31.01.2017 року.

31.01.2017 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2017 року.

15.02.2017 року від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи та про зобовязання позивача та відповідача-1 надати оригінали договорів та додаткових угод, що обґрунтовують позовні вимоги.

Зважаючи на категорію і складність даної справи, судом відмовлено у задоволенні клопотання про колегіальний розгляд справи.

Судом також відмовлено у задоволенні клопотання про витребування оригіналів договорів та додаткових угод, що обґрунтовують позовні вимоги, оскільки наявні у матеріалах справи копії належним чином завірені та, як зазначено позивачем та відповідачем-1, відповідають оригіналам.

15.02.2017 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні позов визнав, про що зазначив у письмовому відзиві (а.с. 26).

Представники відповідача-2 у судовому засіданні проти позову заперечили.

У поданому суду відзиві (а.с. 30-31) зазначили наступне.

Позивачем не надано жодного документа, який підтверджує або спростовує наявність заборгованості перед відповідачем-1 станом на 01.03.2016 року в сумі 124 274,85 грн.

Договором підряду № 19 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку від 01.01.2016 року, укладеним між Колективним підприємством Миколаївліфт (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕК Забота (замовник), не визначений перелік прав та обовязків сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.01.2016 року між Колективним підприємством Миколаївліфт (підрядник, відповідач-1) та ТОВ ЖЕК Забота (замовник, позивач) був укладений договір підряду № 19 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку (Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе організацію та виконання робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та технічного обслуговування диспетчерських систем на об'єктах замовника згідно Додатку № 1 (а.с. 12-13).

Вищевказаним договором визначені права та обов'язки сторін, у тому числі п. 5.3 передбачений обовязок замовника оплачувати виконані роботи.

Відповідно до п. 8.1 Договору він діє з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Підпунктом 10.1 Договору передбачено, що жодна з сторін не може

передавати свої права і обов'язки за цим Договором третім особам без

письмової згоди на те іншої сторони.

17.05.2016 року між відповідачем-1 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центрліфт (новий кредитор, відповідач-2) укладений договір про відступлення права вимоги № 43/1 (Договір про відступлення права вимоги), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги на суму 7 499 685,96 грн., що належить первісному кредиторові станом на 01.03.2016 року у відповідності до додатку № 1, що є невідємною частиною договору, і стає кредитором за договорами на технічне обслуговування ліфтів, технічне обслуговування систем ДСЗ, укладеними між первісним кредитором та боржниками (а.с. 18-19).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги заборгованість позивача перед первісним кредитором станом на 01.03.2016 року становить 124 274,85 грн.

19.05.2016 року відповідач-1 листом вих. № 194 повідомив позивача про укладення між Колективним підприємством Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт договору про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року, у звязку з чим заборгованість позивача перед первісним кредитором, яка виникла станом на 01.03.2016 року, в сумі 124 274,85 грн. має бути сплачена на рахунок ТОВ Центрліфт (а.с. 39). Зазначений лист позивач отримав 23.05.2016 року.

18.05.2016 року відповідачем-2 на адресу позивача було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги № 58/6 (а.с. 14), в якому зазначено, що між Колективним підприємством Миколаївліфт та ТОВ Центрліфт укладено договір про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року, у звязку з чим заборгованість позивача перед первісним кредитором станом на 01.03.2016 року в сумі 124 274,85 грн. має бути сплачена на рахунок ТОВ Центрліфт.

31.05.2016 року позивач у відповіді на зазначене повідомлення про відступлення права вимоги запросив у відповідача-2 належним чином завірену копію договору про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року.

Доказів надіслання відповіді на лист позивача або надіслання копії договору про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року суду не надано.

01.12.2016 року відповідач-2 звернувся до позивача з претензією вих. № 186 (а.с. 15) щодо неналежного виконання умов договору про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року та необхідності сплатити на рахунок відповідача-2 грошових коштів у сумі 124 274,85 грн.

На вищевказану претензію позивачем на адресу відповідача-2 направлено лист від 09.12.2016 року № 562 про незаконність вимог з відповідним обґрунтуванням (а.с. 16-17).

Предметом спору у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК Забота про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року, укладеного між відповідачами, в частині включення позивача до переліку боржників первісного кредитора, визначеного в додатку № 1 до договору.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що з жовтня 2006 року між Колективним підприємством Миколаївліфт (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЖЕК Забота (замовник) укладалися договори підряду на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку, відповідно до яких замовник доручав, а підрядник приймав на себе організацію та виконання робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та технічного обслуговування диспетчерських систем на об'єктах замовник.

Пунктом 10.1 всіх договорів підряду на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку, укладених між замовником та підрядником, передбачено, що жодна з Сторін не може передавати свої права і обов'язки за цим Договором третім особам без письмової згоди на те іншої Сторони.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Так ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

З аналізу наведених норм вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів, однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Як зазначено вище, відповідно до п. 10.1 договору підряду № 19 від 01.01.2016 року, який укладений між позивачем та відповідачем-1, жодна з Сторін не може передавати свої права і обов'язки за цим Договором третім особам без письмової згоди на те іншої Сторони.

Таким чином, договір про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року, на який посилається відповідач-2 як на підставу вимоги про сплату заборгованості, яка виникла в позивача перед відповідачем-1, укладений з порушенням приписів ч.1 ст. 516 ЦК України - без згоди боржника, отримання якої передбачено договором, укладеним між первісним кредитором та боржником.

Враховуючи викладене, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачена договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України, тобто позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача-2 щодо не надання позивачем документів на підтвердження або спростування наявності заборгованості перед відповідачем-1 станом на 01.03.2016 року в сумі 124 274,85 грн. відхиляються судом, оскільки питання наявності чи відсутності зазначеної заборгованості не є предметом даного спору.

Зауваження відповідача-2 щодо відсутності у договорі підряду № 19 на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв'язку від 01.01.2016 року чіткого переліку прав та обовязків сторін також відхиляються судом, оскільки зі змісту Договору вбачається, що Колективне підприємство Миколаївліфт, як підрядник, зобовязується здійснити організацію та виконання робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та технічного обслуговування диспетчерських систем на об'єктах замовника, а ТОВ ЖЕК Забота, як замовник, зобовязується оплатити виконані роботи, отже договором підряду чітко визначений обєм прав та обовязків сторін, які відповідно до п. 10.1 договору не можуть передаватись третім особам без письмової згоди на те іншої Сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Отже, з відповідача-1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 378,00 грн., оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 43/1 від 17.05.2016 року, укладений між Колективним підприємством Миколаївліфт (ідентифікаційний код 05472620) та Товариством з обмеженою відповідальністю Центрліфт (ідентифікаційний код 39904132), в частині включення Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК Забота (ідентифікаційний код 33730803) до переліку боржників первісного кредитора, визначеного в додатку 1 до договору.

3. Стягнути з Колективного підприємства Миколаївліфт (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, ідентифікаційний код 05472620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЖЕК Забота (54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 4, ідентифікаційний код 33730803) судовий збір у сумі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.)

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 20.02.2017 року.

СуддяВ.О. Корицька