Рішення № 64829494, 14.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017

Справа №910/207/17

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ – «ФРЕГАТ» в особі філії «АДЕЛ» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості в розмірі 2 577, 62 грн,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явилися;

від відповідача – не з’явилися,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ – «ФРЕГАТ» в особі філії «АДЕЛ» (надалі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГ ЦЕНТР» (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 2 577, 62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.09.2016 між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 111 (надалі – договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався передати, а відповідач прийняти та оплатити та умовах і в порядку, передбачених договором, товар в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях та/або накладних. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 4 577, 62 грн, проте, відповідач зобов’язання, взяті на себе згідно з умовами договору виконав неналежним чином, товар, переданий позивачем оплатив частково в сумі 2 000, 00 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 2 577, 62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/207/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.02.2017.

Представник позивача у судове засідання 14.02.2017 не з’явився, однак через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвала про порушення провадження у даній справі надсилалася сторонам на їх адреси місцезнаходжень, які відповідають відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з витягу з офіційного сайту ДП «УКРПОШТА» (ідентифікатор поштового відправлення 0103041201383) ухвала Господарського суду міста Києва від 11.01.2017, направлена на адресу відповідача 13.01.2017, не була вручена відповідачу під час доставки 16.01.2017, однак 13.02.2017 представник відповідача за довіреністю отримав вказаний судовий документ, а відтак, вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Однак, відповідач в судове засідання 14.02.2017 свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки представника у судове засідання до суду не подав, правом, наданим йому ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 14.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

12.09.2016 між філією «АДЕЛ» товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ – «ФРЕГАТ» (надалі – позивач, продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГ ЦЕНТР» (надалі – відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 111 (надалі – договір), відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає та оплачує на умовах і в порядку, передбачених цим договором, товар в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях та/або накладних (надалі – товар) (розділ 1 договору).

Згідно з п. 4.1. договору централізована-кільцева доставка або відпуск (за домовленістю сторін) продавцем товару здійснюється на підставі замовлення покупця у триденний строк.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що замовлення на товар передається покупцем та приймається продавцем у будь-якій зрозумілій сторонам формі (шляхом оформлення специфікації та надіслання її факсом, або шляхом заповнення бланку замовлення. Допускається замовлення товару по телефону з послідуючим оформленням документів).

Прийняття покупцем товару від продавця за кількістю, асортиментом та якістю здійснюється повноважними представниками сторін, на місці отримання товару за супроводжувальними документами. Підпис покупця, засвідчений печаткою на накладній, свідчить про отримання ним товару належної якості, асортименту та відповідної кількості (п. 4.3. договору).

У відповідності до п. 4.5. договору в разі наявності у покупця обґрунтованих зауважень щодо якості, асортименту або кількості товару, що приймається, повноважні представники сторін складають відповідний акт за участю третьої незацікавленої особи.

Пред’явлення претензій до продавця щодо недостачі товару після підписання покупцем накладної не допускається (п. 4.7. договору).

У відповідності до п. 5.1. договору ціна кожної партії товару вказується на підписаних сторонами специфікаціях та накладних.

Згідно з п. 5.2. договору сума договору відповідає загальній сумі усіх накладних на підставі яких покупець отримав товар від продавця за період даного договору.

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті України за кожну поставлену партію товару протягом 14 календарних днів з дати отримання товару (п. 5.3. договору).

Днем здійснення платежу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.4. договору).

Згідно з п. 8.1. договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2017.

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач на підставі договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 4 577, 62 грн. Наведена обставина підтверджується видатковими накладними від 17.09.2016 № РН-0018230 на суму 2 299, 48 грн, від 07.11.2016 № РН-0021791 на суму 908, 94 грн, від 14.11.2016 №РН-0022269 на суму 1 369, 20 грн, які підписані представниками та скріплені відбитками печаток сторін. Проте, відповідач товар, поставлений позивачем оплатив частково у сумі 2 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.11.2016 № ps24286040 на суму 1 500, 00 грн та від 11.11.2016 № 15 на суму 500, 00 грн, оригінали яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, між сторонами був складений, підписаний та скріплений відбитками печаток сторін акт звірки взаєморозрахунків з 01.01.2016 по 06.12.2016 з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 577, 62 грн. Належним чином засвідчена копія вказаного акту міститься в матеріалах справи.

У зв’язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 2 577, 62 грн (4 577, 62 грн – 2 000, 00 грн).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, а саме сплатою заборгованості за договором поставки від 12.09.2016 № 111, а також відповідачем не надано суду належних доказів його виконання, або неможливості такого виконання, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ – «ФРЕГАТ» в особі філії «АДЕЛ» про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2 577, 62 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ – «ФРЕГАТ» в особі філії «АДЕЛ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДТОРГ ЦЕНТР» (01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 26/4, н/п 34, ідентифікаційний код 39512599, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ – «ФРЕГАТ» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 36100206) в особі філії «АДЕЛ» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, ідентифікаційний код 36820529, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) суму основного боргу 2 577 (дві тисячі п’ятсот сімдесят сім) гривень 62 копійки; судовий збір в сумі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 20 лютого 2017 року.

Суддя Я.А. Карабань