Ухвала суду № 64828462, 20.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/3330/16

Суддя доповідач Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

20 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині промислові системи України" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення №0005282208 від 11.09.2015, №0006762208 від 11.12.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2016 позов задоволено.

До Київського апеляційного адміністративного суду 02.07.2016 надійшла апеляційна скарга відповідача на зазначену постанову суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2016 скарга залишена без руху у зв’язку з несплатою судового збору за її подання. В зв’язку з не усуненням недоліків, апеляційна скарга повернута апелянту ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016.

До Київського апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга відповідача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2016 року з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з прийнятою постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2016 року апелянтом подано апеляційну скаргу в межах строку визначеного ч. 2 ст. 186 КАС України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 вказану апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв’язку з несплатою судового збору.

При повторній подачі апеляційної скарги апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування на його сплату.

01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», відповідно до яких державні органи більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.

У відповідності до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10, від 03 листопада 2015 року по справі № 814/3453/14).

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв'язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов'язує закріплення на законодавчому рівні обов'язку сплати судового збору для суб'єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, не підтвердженим жодними доказами про майновий стан апелянта на час подання апеляційної скарги, що позбавляє можливості застосувати ст.88 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру дорівнює, який подано юридичною особою дорівнює 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду підлягає сплаті апелянтом у розмірі 10 497,75 ( 9543,40 * 110 %) грн.

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва,

ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: ГУДКСУ у м. Києві,

МФО банку: 820019, рахунок: 31211206781007.

Код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Також, відповідачем пропущено строк на оскарження постанови суду.

Апелянт не був позбавлений можливості вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, більш того, вказані дії ним були вчинені та він реалізував своє право на апеляційне оскарження постанови.

Повернення первинної апеляційної скарги не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Крім того, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 на даний час не скасована.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вищевикладені недоліки апеляційної скарги перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а відтак апелянту встановлюється строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, а саме, зазначити інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження та сплатити судовий збір.

Керуючись ст.ст.108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.06.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині промислові системи України" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без руху.

Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, або якщо вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В. В. Кузьменко