Ухвала суду № 64827544, 15.02.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

15 лютого 2017 р. м. ХерсонСправа № 821/228/17

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Кузьменко Н.А., розглянувши питання відстрочення сплати судового збору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

06 лютого 2017 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Херсонської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Херсонської обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих від 22.12.2016 року №14

- прийняти постанову, якою визнати ОСОБА_1 репресованою на підставі наданих нею документів;

- зобов'язати комісію Херсонської обласної ради з питань поновлення прав реабілітованих видати ОСОБА_1 відповідний документ про те, що вона є репресованою та поновити її базу даних для отримання передбачених законодавством України пільг.

Ухвалою суду від 15 лютого 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, питання порядку оплати судового збору в даній ухвалі не вирішено.

В заяві про усунення недоліків від 14 лютого 2017 року позивач зазначила, що вона є одиноким непрацюючим пенсіонером та не має можливості сплатити судовий збір, на підтвердження свого статусу позивач надала, серед іншого, копію посвідчення ветерана війни-учасника війни НОМЕР_1 від 09 липня 2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суддя приймає до уваги, що одним з головних конвенційних принципів, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) є доступ особи до суду.

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Креуз проти Польщі» (Заява N 28249/95 §53,66) суд в п.53 нагадує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, це положення, яке містить у собі "право на суд", з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті 6. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. В подальшому в п.66 суд зазначає, оцінюючи факти справи в цілому та зважаючи на визначне місце, яке займає право на суд у демократичному суспільстві, суд вважає, що судові власті не змогли забезпечити належного балансу між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку. Збір, який вимагався від заявника за розгляд його справи, був надмірним. Внаслідок цього він утримався від позову, і його справу так і не було розглянуто судом. Це, на думку Суду, завдало шкоди самій суті його права на доступ до суду. Такі дії судом визнані порушенням принципу передбаченого пункту 1 статті 6 Конвенції.

На підставі наведеного, суддя вважає, що з метою захисту права позивачки на доступ до суду, та враховуючи значну суму судового збору в розмірі 1920 грн, відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі буде належним забезпеченням права позивачки на доступ до суду.

Позиція позивача про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору в наслідок застосування ст.22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за якою ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань, є помилковою оскільки спірні правовідносини не пов'язані з соціальним захистом позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 88, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ухвалив:

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору по справі № 821/228/17 до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення по справі.

Суддя Кузьменко Н.А.