Постанова № 64827043, 15.02.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2017 рокум. Ужгород№ 807/1848/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Кубічек Н.І.

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився;

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частин 3 та 7 КАС України 15 лютого 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 20 лютого 2017 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовною заявою Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця", якою просить суд: "1. Прийняти адміністративний позов про стягнення податкового боргу в порядку статті 95 Податкового кодексу України до розгляду; 2. Стягнути Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" (код ЄДРПОУ 22995957, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська, буд. 1-А) суму податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб (Код платежу 18010500) у розмірі 2538 грн., з податку на додану вартість (Код платежу 14010100) у розмірі 4540,64 грн. у тому числі 627,64 грн. пені, за рахунок коштів, що належить йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках платника, в дохід державного бюджету України; 3. У відповідності до статей 49, 122 КАС України розглядати справу за наявними матеріалами, без участі представника інспекції".

Позовна заява мотивована тим, що відповідач не виконує зобов'язання щодо сплати податку із земельного податку з юридичних осіб (Код платежу 18010500) у розмірі 2538 грн., з податку на додану вартість (Код платежу 14010100) у розмірі 4540,64 грн. у тому числі 627,64 грн. пені.

Позивач, в судове засідання не з'явився, проте пунктом третім прохальної частини позовної заяви просив суд розгляд даної справи провести без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами (а.с. 7).

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику відповідача, що передбачені Главою 3 Розділу II КАС України, проте подав до суду заперечення на адміністративний позов. В своїх запереченнях представник відповідача просив суд залишити дану адміністративну справу без розгляду з наступних причин: 1. Порушені установлені законодавством строки, коли контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу згідно статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України (податкові вимоги прийняті у 2009 році, а заборгованість у 2015 році); 2. Розрахунки пені та штрафних санкцій, які додаються зроблені на підставі невизначених документів також за період з 2009 по 2015 роки, де загальна сума заборгованості складає 1022966,80 грн., яка підтверджує нараховану пеню згідно адміністративного позову в сумі 627,64 грн. (а.с. 50).

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 пунктом 16.1 підпунктом 16.1.4 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" зареєстроване за адресою: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 22995957 ( а.с.а.с. 9-11).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку податкового боргу станом на 18 листопада 2016 року за Державним підприємством Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" рахується податковий борг у розмірі 7078,64 грн., а саме із земельного податку з юридичних осіб (Код платежу 18010500) у розмірі 2538 грн., з податку на додану вартість (Код платежу 14010100) у розмірі 4540,64 грн. у тому числі 627,64 грн. пені (а.с. 8).

Відповідачем було самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, шляхом подання:

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01 березня 2015 року № 9199571189 із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 266 грн.. Проте самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.а.с. 14-16);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01 квітня 2015 року № 9199653014 із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 168 грн.. Проте самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.а.с. 17-19);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01 жовтня 2014 року № 9199898502 із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1130 грн.. Проте самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.а.с. 20-22);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01 вересня 2015 року № 91995698312 із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1140 грн.. Проте самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.а.с. 23-25);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01 червня 2015 року № 9199676209 із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі -120 грн.. Проте самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.а.с. 26-28);

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01 січня 2015 року № 9200552671 із самостійно задекларованою сумою, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1091 грн.. Проте самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.а.с. 29-31);

- податкового розрахунку земельного податку від 20 березня 2015 року № 9044838225, відповідно до якого загальна сума задекларованого податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 2538 грн.. Проте самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.а.с. 12, 13).

Відповідно до статті 46 пункту 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до статті 57 пункту 57.1 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 14 пунктом 14.1 підпунктом 14.1.175 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 285 пункту 285.1 Податкового кодексу України базовим податковим (звітнім) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до статті 287 пункту 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 286 пунктом 286.2 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно статті 287 пункту 287.3 Податкового Кодексу України - податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно статті 59 пункту 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.153 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Так, з метою погашення заборгованості відповідачу було виставлено податкову вимогу форми "Ю1" від 05 лютого 2009 року № 1/148 та податкову вимогу форми ?Ю2? від 12 березня 2009 року. Дана вимога були вручена відповідачу, про що свідчить його підпис на корінцях даних податкових вимог (а.с. 32).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.162. Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до статті 1 пункту 1.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III (в чинній редакції на час прийняття відповідних податкових вимог), податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

При цьому, з часу виставлення податкових вимог - податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Згідно статті 129 пункту 129.1.1 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.

У відповідності до статті 129 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, Відповідачу було проведено нарахування пені у сумі 627,64 грн., яка також залишається ним непогашеною (а.с.а.с. 8, 34-41).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.19 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 102 пункту 102.4 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Станом на день звернення до суду та на час розгляду справи в суді, підприємством не вжито заходів, щодо погашення в добровільному порядку заборгованості по самостійно узгодженому податковому зобов'язанню із платежів, які зазначені у розрахунку податкового боргу, що слугує підставою для стягнення податкового боргу за рішенням суду .

Заборгованість відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком (а.с. 8) та копією облікової картки платника податків (а.с.а.с. 33-41).

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Зважаючи на вказані норми Податкового кодексу України, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до статті 94 частини 4 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути Державного підприємства Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" (код ЄДРПОУ 22995957, 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська, буд. 1-А) з коштів, які перебувають у його власності, в тому числі коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство Міністерства оборони України "Мукачівська госпрозрахункова дільниця" податковий борг у розмірі 7078,64 (семи тисяч семидесяти восьми грн., 64 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяС.Є. Гаврилко