Ухвала суду № 64826498, 14.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/8620/16 Головуючий у 1 інстанції: Кавацюк В.І.

Провадження № 22-ц/783/858/17 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 02 листопада 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2016 року скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвалу суду оскаржив заявник ОСОБА_2, просить її скасувати з підстав порушення норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що на виконання ухвали суду першої інстанції про залишення його скарги без руху він подав заяву, якою виконав вимоги суду, а тому вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

В судове засідання заявник не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення йому судової повістки (а.с.37), клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому розгляд справи апеляційним судом проведено відповідно до вимог ч.2 ст.197 та ч.2 ст.305 ЦПК України у його відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому, вони набувають процесуального статусу заявника.

Враховуючи положення статті 383 ЦПК України, суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (ч.2 ст.384 ЦПК), незалежно від місця виконання судового рішення.

Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням статті 119 ЦПК України, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» (ч.4 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції, який набрав чинності 05.10.2016 року), зокрема, зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК України.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.10.2016 року (а.с.7) скаргу ОСОБА_2 було залишено без руху для усунення недоліків у ній, а саме: зазначити у скарзі заявника та заінтересовану особу, додати копію скарги та копії документів, які вказані в додатках.

26.10.2016 року ОСОБА_2 подав заяву (а.с.10), в якій зазначив, що він є заявником у цій справі, а заінтересованою особою може бути начальник Галицького відділення державної виконавчої служби м.Львова, однак, належним чином оформленої скарги на виконання ухвали суду не подав, а тому у суду першої інстанції були передбачені статтею 121 ЦПК України процесуальні підстави для визнання скарги неподаною та повернення її заявнику.

Таким чином, судом першої інстанції не було допущено порушень норм процесуального закону, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 02 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.