Ухвала суду № 64824864, 02.02.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1703/17

провадження № 2/753/3018/17

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

"02" лютого 2017 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у січні 2017 року звернувся до суду з позовною заявою про поділ майна подружжя.

Вивчивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що заява подана з порушенням вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України, а саме: позивачем не зазначено ціну позову та її обгрунтування, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, зокрема наявності у сторін автомобіля "Хонда", д.н.з. НОМЕР_1 та грошових коштів, які позивач також просить суд поділити між подружжям .

Крім того, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що позивачем не у повному сплачено судовий збір у сумі 640,00 грн., хоча предметом позову є визнання права власності на: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; автомобіль марки "Хонда", 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1; 1/2 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; стягнення грошових коштів у сумі 55 000,00 доларів США.

Разом з тим, згідно з п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до положень частини другої зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Враховуючи викладене та те, що зміст позовних вимог стосується визнання права власності на майно, яке знаходиться в місті Києві та Київській області, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру судового збору за максимальною ставкою у 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день пред'явлення позову складає 8000 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 7360,00 грн.

Суд, керуючись ч.1 ст.82 ЦПК України, не вважає за необхідне розстрочити позивачу сплату судового збору, оскільки ним не надано суду жодних доказів незадовільного майнового стану.

При цьому, позивач має зазначити дійсну вартість майна, що підлягає поділу, з посиланням на докази визначення такої вартості, в тому числі з метою недопушення порушень правил виключної підсудності , вразовуючи вимоги ст. 114 ЦПК України.

Згідно ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані позовна заява буде вважатися неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Л.В. КОМАРЕВЦЕВА