Ухвала суду № 64824395, 06.02.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/27/17 Справа № 710/787/15-к Категорія: ч. 2 ст. 364, ст. 246 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисників обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2016 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого директором КП «Шполарайкомунлісгосп», раніше не судимого, -

засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з матеріальною відповідальністю на строк 2 роки зі штрафом в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. та за ст. 246 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з матеріальною відповідальністю на строк 2 роки зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500грн.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено процесуальні обовязки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Прийнято рішення про залишення без розгляду цивільного позову Шполянської районної державної адміністрації.

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Даним вироком ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він перебуваючи на посаді директора Шполянського районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Шполарайкомунлісгосп», без передбаченого законом дозволу, без документів, що засвідчують законність порубки, всупереч вимог Лісового кодексу України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших актів законодавства у екологічній сфері в діяльності Шполянської районної державної адміністрації, Шполянської районної ради, надав незаконну вказівку працівникам КП «Шполарайкомунлісгосп», найманим працівникам, які на виконання даної вказівки, в період з вересня по жовтень 2014р. в лісосмугах:

- що розташована в адміністративних межах сільської ради с.Водяне Шполянського району Черкаської області, незаконно здійснили порубку 28 дерев та керував їх діями щодо проведення незаконної порубки та подальшої реалізації отриманої продукції. Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції у Черкаській області розмір шкоди становить 37149, 35грн.;

- що розташована в адміністративних межах сільської ради с.Липянка, Шполянського району Черкаської області, незаконно здійснили порубку 17 дерев та керував їх діями щодо проведення незаконної порубки та подальшої реалізації отриманої продукції. Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції у Черкаській області розмір шкоди становить 12726,20 грн.;

-що розташована в адміністративних межах сільської ради с.Кавунівка, Шполянського району Черкаської області, незаконно здійснили порубку 165 дерев, та керував їх діями щодо проведення незаконної порубки та подальшої реалізації отриманої продукції. Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції у Черкаській області розмір шкоди становить 260245, 69 грн.;

-що розташована в адміністративних межах сільської ради с.Марянівка Шполянського району Черкаської області незаконно здійснили порубку 381 дерева, та керував їх діями щодо проведення незаконної порубки та подальшої реалізації отриманої продукції. Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції у Черкаській області розмір шкоди становить 315998, 14 грн..

Всього незаконними діями обвинуваченим ОСОБА_7 заподіяно державним інтересам матеріальних збитків на загальну суму 626119,38 грн..

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7, перебуваючи на посаді директора Шполянського районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Шполарайкомунлісгосп», будучи службовою особою умисно, всупереч інтересам служби, без передбаченого законом дозволу, без документів, що засвідчують законність порубки, всупереч вимог Лісового кодексу України, Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших актів законодавства у екологічній сфері в діяльності Шполянської районної державної адміністрації, Шполянської районної ради, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе чи іншої фізичної або юридичної особи, надав незаконну вказівку працівникам КП «Шполарайкомунлісгосп», найманим працівникам, які на виконання даної вказівки в період з вересня по жовтень 2014р., в лісосмугах, що розташовані в адміністративних межах сільських рад с.Водяне, с.Липянка, с.Кавунівка, с.Марянівка, Шполянського району, Черкаської області, незаконно здійснили порубку дерев, та керував їх діями щодо проведення незаконної порубки та подальшої реалізації отриманої продукції, чим спричинив тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків, завданих державним інтересам, які згідно розрахунку Державної екологічної інспекції у Черкаській області становлять 626119, 38 грн., що більш ніж у 250 разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, що був встановлений на час учинення кримінального правопорушення.

В спільній апеляційній скарзі поданої в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_8, порушують питання про скасування вироку суду першої інстанції через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначають, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР 01. та 22.10.2014р. за ст. 246 КК України стали матеріали виявленого кримінального правопорушення прокурором під час здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів. 19.09.2014 року прокурором Шполянського району винесено постанову про необхідність проведення перевірки в Шполянській РДА, районній раді та районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Шполарайкомунлісгосп», щодо перевірки на території району незаконної порубки в лісосмугах в постанові прокурора зазначено не було. За результатами перевірки, що проводилась 20.09.2014 року на підставі зазначеної постанови на території Шполянського району, інспектором не були зафіксовані будь-які відомості, а акт перевірки не складався. Згідно акту обстеження датованого 24.09.2014 року, що складений держінспектором ОСОБА_10 та громадським інспектором з охорони довкілля ОСОБА_11 в с. Кавунівка Шполянського району, було встановлено незаконну порубку, що відбувалась в адміністративних межах трьох селищних рад Шполянського району. На думку захисників, проведення вказаного огляду суперечить ПКМ України № 408 від 12.08.2014 року, яким запроваджено обмеження на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, за винятком перевірок на підставі рішення суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених КПК України. Крім того дані зазначеного огляду не можуть бути покладені в основу предявленого ОСОБА_7 обвинувачення, оскільки на момент їх проведення, кримінальне провадження не було відкрито.

Стверджують, що матеріали кримінального провадження суперечать предявленому ОСОБА_7 обвинуваченню, в тому числі в частині кількості зрізаних дерев, їх порід, збитків, які були завдані незаконними діями та місця, зокрема території на якій, на думку сторони обвинувачення, була здійснена незаконна порубка дерев.

Зазначають, що матеріали кримінального провадження свідчать про те, що факт вирізки кущів, дерев клена, чагарникову паросль відбувався лише на території складських приміщень ПАТ «Шполатехагро», що в свою чергу вказує на те, що в діях ОСОБА_7 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, оскільки порубка лісу на територіях підприємств, організацій, сільськогосподарських угіддях, що саме й здійснював ОСОБА_7 не підпадає під диспозицію зазначеної вищен статті.

Вказують також, що органом досудового розслідування, з метою встановлення розміру дійсної заподіяної шкоди в кримінальному провадженні, не була проведена екологічна експертиза, а тому посилання сторони обвинувачення на те, що діями обвинуваченого було спричинено тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків, завданих державним інтересам, які становлять 626119, 38 грн., що більш ніж у 250 разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян, є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, думки захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_7 про задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, міркування прокурора про законність та обґрунтованість судового рішення та відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог сторони захисту, останнє слово обвинуваченого ОСОБА_7, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим та вмотивованим, грунтуватись на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

Відповідно до ст.ст. 409, 412 КПК України підставою для скасування вироку є істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли першкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах предявленого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, та практику Європейського суду з прав людини - як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п. 58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи вцілому (див. рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки сформульоване останньому обвинувачення є неконкретизованим, чим порушено право обвинуваченого на захист, на що фактично наголошують в апеляційній скарзі захисники обвинуваченого ОСОБА_7 адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Розглядаючи справу по суті, районний суд не звернув уваги на істотні порушення норм кримінального процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, які порушують гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого ОСОБА_7 та перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, і постановив обвинувальний вирок, який не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, та підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Зокрема суд не звернув увагу та не усунув розбіжності між даними, що містять матеріали кримінального провадження, зокрема протоколи огляду місця подій та даними, зазначеними в обвинувальному акті щодо кількості дерев, які були незаконно порубані, а як наслідок, і на наявні розбіжності в матеріальних збитках, які були завдані державним інтересам.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції слід ретельно перевірити доводи сторони захисту щодо кількості зрізаних дерев, їх порід, збитків, які були завдані незаконними діями та місця, зокрема території на якій, на думку сторони обвинувачення, була здійснена незаконна порубка дерев, ретельно дослідити надані сторонами докази, перевірити інші доводи, в тому числі і зазначені в апеляційній скарзі, й ухвалити законне та обґрунтоване рішення з дотриманням процесуальних прав сторін.

Керуючись ст.ст. 404, ч. 1 п. 6 ст. 407, ст. 415, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисників обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити.

Вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 25 квітня 2016 року щодо ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 364, ст. 246 КК України скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :