Ухвала суду № 64823798, 14.02.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 687/1125/16-ц

Провадження № 22-ц/792/453/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Талалай О.І.,

суддів: Корніюк А.П., П'єнти І.В.,

секретар Філіпчук О.С.,

з участю: апелянта ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 13 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Телекомпанія «Проскурів», про захист честі, гідності та ділової репутації і відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

у с т а н о в и л а :

15 серпня 2016 року ОСОБА_1, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що 13 серпня 2016 року в мережі інтернет він побачив відеосюжет про мітинг, який відбувся 11 серпня 2016 року під Ярмолинецьким районним судом з приводу розгляду його заяви про перегляд кримінальної справи відносно нього за нововиявленими обставинами. У відеосюжеті ОСОБА_3 у своєму інтерв'ю кореспонденту виклав обставини, які не відповідають дійсності, а саме те, що після обвинувального вироку Городоцького районного суду щодо нього, він пропонував ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 2000 доларів США та схиляв до дачі неправдивих показань. Також зі слів оператора прозвучало, що відповідач стверджував про погрози на його адресу зі сторони ОСОБА_1 У зв'язку з розповсюдженням у присутності інших людей у засобах масової інформації таких відомостей принижено його честь, гідність і ділову репутацію та завдано моральної шкоди, яка виразилась у моральних стражданнях і переживаннях, порушенні душевної рівноваги. Тому, позивач просив зобов'язати ОСОБА_3 у той же спосіб спростувати зазначені вище неправдиві відомості та стягнути на відшкодування моральної шкоди 30000 грн.

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 06 грудня 2016 року за заявою позивача до участі у розгляді справи залучено третю особу ТОВ «Телекомпанія «Проскурів».

Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 13 січня 2017 року у позові відмовлено.

ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів. Суд не взяв до уваги, що саме відповідач розповсюджував негативну інформацію про нього, за що повинен нести відповідальність. Безпідставним є висновок суду про недоведеність моральних страждань.

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 і його представник апеляційну скаргу підтримали. ОСОБА_3 та його представник, а також представник третьої особи визнали апеляційну скаргу не обґрунтованою у повному обсязі.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що у серпні 2016 року у мережі «Інтернет» у соціальній мережі "YouTubе" був розміщений відеосюжет під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» про події, які відбулися 11 серпня 2016 року під Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами вироку суду у кримінальній справі щодо нього, розглянутій у 1999 році. У відеосюжеті ОСОБА_3 в інтерв'ю кореспонденту невідомого позивачу видання повідомив, що ОСОБА_1 пропонував йому грошові кошти у сумі 2000 доларів США та схиляв до дачі неправдивих показань у справі, оскільки бажає поновитися на роботі та отримати від держави компенсацію за незаконне засудження. Також зі слів оператора прозвучало, що ОСОБА_3 стверджував про погрози на його адресу зі сторони ОСОБА_1, що змусило його звернутися до громадської організації «Народний актив» для підтримки під час судового засідання.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Відмовляючи в позові, суд фактично виходив з того, що відповідачем надано докази на підтвердження достовірності повідомленої ним кореспонденту інформації, а позивач, який мав право подати докази недостовірності поширеної інформації, таких доказів не надав. Крім того, у зв'язку з поширенням оспорюваної інформації у мережі «Інтернет» до участі у справі в якості відповідачів мали бути залучені автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, про що роз'яснювалося ОСОБА_1 Відповідно відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам закону.

Згідно з ч. 1, ч. 6 і ч. 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню (ст. 80 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 і ч. 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі ст. 277 ЦК України і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Свідок ОСОБА_6 на стороні відповідача пояснила у суді, що вона була присутня при тому, як ОСОБА_1 приїжджав до ОСОБА_3 і пропонував останньому грошові кошти у сумі 2000 доларів США за те, щоб він змінив покази у кримінальній справі і пояснив, що ОСОБА_1 його не бив.

Крім того, ОСОБА_3 15 вересня 2014 року, будучи допитаним в якості свідка прокурором прокуратури Чемеровецького району при розгляді матеріалів досудового розслідування, пояснював про вибачення ОСОБА_1 і пропозицію змінити покази у кримінальній справі за винагороду у сумі 2000 доларів США.

Пояснення відповідача, свідка є послідовними, не спростовані іншими доказами.

Позивач, який мав право подати докази недостовірності поширеної інформації, таких доказів не надав.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В силу ст. 30 ЦПК України відповідачем є особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27 лютого 2009 року належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації у мережі «Інтернет» є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин справи і роз'яснив ОСОБА_1 його право на зявлення клопотання про залучення до участі у справі належного відповідача або притягнення іншої особи в якості співвідповідача в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Проте, позивач таким правом не скористався.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення вимог процесуального права при оцінці доказів у справі.

За правилами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено.

Отже, оцінивши зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин і вірно застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції з урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшов висновку про відмову в позові.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав у межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 13 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий/підпис/О.І. Талалай

Суддя/підпис/А.П. Корніюк

Суддя /підпис/І.В. Пєнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай

_____________

Головуючий в першій інстанції Борсук В.О. Провадження: № 22-ц/792/453/17

Доповідач Талалай О.І. Категорія: 41