Рішення № 64823719, 13.02.2017, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/4198/16-ц

2/703/277/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Васильківської Т.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

та представників третьої особи ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства резерву України, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна організація «Комбінат Дніпро» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі

встановив:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно контракту №83/16 від 13 червня 2016 року, за погодженням з Смілянським міським головою його призначено на посаду директора ДО «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, терміном дії контракту до 12 червня 2017 року.

Наказом ОСОБА_9 Державного агентства резерву України №190-к від 22 листопада 2016 року позивача звільнено з 23 листопада 2016 року з посади генерального директора ДО «Комбінат «Дніпро» за невиконання обов'язків, передбачених підпунктами 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 пункту 2.1. контракту відповідно підпунктів а), в), и), о) пункту 5.3 контракту від 13 червня 2016 року №83/16 та пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України. Дію контракту від 13 червня 2016 року №83/16 припинено 23 листопада 2016 року. Підставою для звільнення є службова записка завідувача Сектору внутрішнього аудиту від 31 жовтня 2016 року №0.70/9-6; аудиторський звіт від 19 жовтня 2016 року №0,70/9-6; коментар аудиторського звіту по оцінці діяльності ДО «Комбінат «Дніпро» за період з 1 січня 2015 року по 1 липня 2016 року від 26 жовтня 2016 року №561 за підписом директора ОСОБА_2; контракт від 13 червня 2016 року №83/16, укладений між Держрезервом та ОСОБА_2; абзац 2 пункту 6 Порядку погодження з ОСОБА_9 міністрів АРК, головами місцевих держадміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 9 жовтня 2013 року №818.

Зазначив, що при звільненні позивача з посади, не було дотримано порядку погодження такого звільнення. Також вважає, що аудиторський звіт не містить обєктивних обставин, які вказували б на невиконання ним відповідних пунктів контракту, отже підстави для такого звільнення відсутні, а тому він вважає, що його трудові права, передбачені ст.36 КЗпП, порушені, та звільнення відбулось без законних на те підстав.

Так, п.5.3.розд.5 контракту чітко визначені підстави його дострокового розірвання. Проте, в посилання в наказі про звільнення на наявність умов визначених пунктами а), в), и) та о) контракту, з якими Держрезерв пов'язує його дострокове розірвання на думку позивача є безпідставними. Службова записка завідувача Сектору внутрішнього аудиту від 31 жовтня 2016 року №0.70/9-6 та аудиторський звіт від 19 жовтня 2016 року №0,70/9-6, який містить некоректні висновки, не є підставами для дострокового припинення трудового контракту.

Що стосується порушення Державним агентством резерву України приписів постанови КМУ № 818 від 09.10.2013 р. «Про затвердження Порядку погодження з ОСОБА_9 міністрів АРК, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належить до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, і внесення змін до постанови КМУ від 19.03.1993р. №203», позивач зауважив, що відповідачем не було отримано погодження його звільнення у голови Черкаської обласної державної адміністрації.

Посилаючись на вимоги ст.36, 232-235 КЗпП України, позивач просить суд: визнати наказ про його звільнення №190-к від 22 листопада 2016 року незаконним; поновити його на посаді генерального директора ДО «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України, допустити негайне виконання рішення в цій частині; стягнути з Державного агентства резерву України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення рішення.

Під час судового розгляду позивач позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 також підтримав позовні вимоги. Зауважив, що аудит, за результатами якого звільнено позивача, проведено некоректно, він містить аналіз роботи ДО Комбінат «Дніпро» за період першого півріччя, що не дозволяє дати обєктивну оцінку роботі керівника організації, оскільки звітність за півріччя не передбачена будь-якими нормативними актами, більш того ч.4 ст. 58 Бюджетного Кодексу чітко визначено види звітностей за періодами, серед яких відсутній піврічний звіт. Отже відсутні дані за попередні аналогічні часові періоди, що не дозволяє дати обєктивну оцінку показникам роботи керівника організації. Крім того звернув увагу суду на те, що контракт, дію якого припинено у звязку зі звільненням позивача, укладено з ним у червні 2016 року, та саме за порушення умов даного контракту позивача було звільнено. Проте, в аудиторському звіті проведено аналіз роботи організації, керівником якої працював позивач за період 2015 року - першого півріччя 2016 року, тобто за період, що не охоплений часом дії відповідного контракту. Вважає, що звільнення позивача з посиланням на невиконання ним у першому півріччі 2016 року обовязків передбачених пунктами контракту від 13.06.2016 року, є недопустимим.

Представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечували, зауважили, що на їх думку аудиторський звіт роботи ДО Комбінат «Дніпро» містить достатні докази того, що директором організації ОСОБА_2, за період першого півріччя 2016 року допущено невиконання обовязків передбачених підпунктами а), в), и), о) пункту 5.3 контракту від 13 червня 2016 року №83/16, а тому його звільнено на законних підставах. Що стосується процедури погодження звільнення позивача, то вважають, що її дотримано в повній мірі, а тому в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_7 під час судового розгляду зауважила, що на її думку відповідачем повністю дотримано процедуру звільнення позивача. Для винесення відповідного наказу було достатньо підстав, та погодження такого звільнення відбулось із дотриманням визначеної процедури, а тому вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_8 під час судового розгляду заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вважає, що результати аудиторської перевірки ДО Комбінат «Дніпро», що була проведена за період першого півріччя 2016 року, вказують на неналежне виконання своїх обовязків позивачем. Зауважила, що вона наразі працює в.о. директора ДО Комбінат «Дніпро», та за час своєї роботи виявила ряд інших порушень що були допущені з боку попереднього директора ОСОБА_2. Вважає, що звільнення його відбулось за достатніх підстав, та з дотримання процедури, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі і матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору при укладенні контракту законом надано право сторонам самим установлювати їх права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.

Встановлено, що на умовах контракту №83/16 від 13 червня 2016 року укладеного між Державним агентством резерву України та ОСОБА_2, та погодженого головою Смілянської міської ради, позивач призначений на посаду директора державної організації «Комбінат «Дніпро» (т.1, а.с.144-148)

Першочергове призначення позивача на посаду директора державної організації «Комбінат «Дніпро» було здійснено згідно з умовами контракту №10/11 від 20 червня 2011 року погодженого головою Смілянської міської ради (т.1 а.с.98-104). Сторони визнали цю обставину, на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України вона не підлягає доказуванню.

Контракт №83/16 від 13 червня 2016 року укладений між Державним агентством резерву України та ОСОБА_2 має термін дії з 13 червня 2016 року по 12 червня 2017 року ( т.1 а.с.144 )

Відповідно до п.1 контракту, керівник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, своєчасне виконання завдань з накопичення (приймання), розміщення, освіження (поновлення), відпуску матеріальних цінностей державного резерву та їх кількісне і якісне зберігання.

Керівник діє на підставі єдиноначальності, несе персональну відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства та збереження державного майна (п.4 контракту).

Розділ 2 контракту передбачає права та обов'язки сторін.

Зокрема, за п.2.1.2, п.2.1.5, п.2.1.3, 2.1.9 п.п. б), г) контракту визначено, що керівник зобов'язаний забезпечувати виконання доведених органом управління (ОСОБА_9 Державного агентства резерву України) завдань, виконання затвердженого річного, з поквартальною розбивкою, фінансового плану підприємства тощо.

Керівник зобов'язаний забезпечувати своєчасне і якісне виконання завдань та рішень Уряду України, які відносяться до компетенції підприємства та безпосередньо стосуються його діяльності, а також забезпечити: подання звітності з виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку та показників майнового стану підприємства, звіту з праці; подання в установленому порядку органу управління майном, в т.ч. квартального та річного звіту про виконання фінансового плану разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності за перший, другий, третій квартал не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом та за четвертий квартал і рік не пізніше 15 лютого наступного за звітним року. У разі невиконання передбачених контрактом показників та заходів керівник подає органу управління майном разом із звітом пояснення щодо причин їх невиконання.

Як передбачено п.2.5 контракту, орган управління майном звільняє керівника у разі, зокрема, незабезпечення виконання у звітному періоді показників ефективного використання державного майна та показників майнового стану Організації; одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи зобовязань передбачених контрактом, в результаті чого для Організації настали значні негативні наслідки; подання недостовірної інформації у звітності та невиконання, виконання з порушенням строків неналежне виконання зобовязань покладених на керівника окремими дорученнями Органу управління майном, тощо.

Цей контракт припиняється до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених п.5.3 контракту.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна організація «Комбінат Дніпро» належить до Державного агентства резерву України. Місце знаходження підприємства - м. Сміла Черкаської області, вул. І.Франка, 18 (т.2 а.с.37)

Державна організація «Комбінат Дніпро» заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву, власником державної організації є держава, яка реалізує свої повноваження власника через уповноважений орган управління Державне агентство резерву України. Сторони визнають цю обставину, на підставі ч.1 ст.61 ЦПК України вона не підлягає доказуванню.

Наказом ОСОБА_9 Державного агентства резерву України №190-к від 22 листопада 2016 року позивача звільнено з 23 листопада 2016 року з посади генерального директора організації за невиконання обов'язків, передбачених підпунктами 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 пункту 2.1. контракту відповідно підпунктів а), в), и), о) пункту 5.3 контракту від 13 червня 2016 року №83/16 та пункту 8 статті 36 Кодексу законів про працю України. Дію контракту від 13 червня 2016 року №83/16 припинено. (т.1 а.с. 10)

Підставою для звільнення зазначено службову записку завідувача Сектору внутрішнього аудиту від 31 жовтня 2016 року №0.70/9-6; аудиторський звіт від 19 жовтня 2016 року №0,70/9-6; коментар аудиторського звіту по оцінці діяльності ДО «Комбінат «Дніпро» за період з 1 січня 2015 року по 1 липня 2016 року від 26 жовтня 2016 року №561 за підписом директора ОСОБА_2; контракт від 13 червня 2016 року №83/16, укладений між Держрезервом та ОСОБА_2; абзац 2 пункту 6 Порядку погодження з ОСОБА_9 міністрів АРК, головами місцевих держадміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 9 жовтня 2013 року №818.

У п. 8 ст. 36 КЗпП встановлюється така підстава припинення трудового договору як обставини, зазначені в контракті.

Право сторін контракту передбачити підстави його розірвання не підлягає сумніву. Але контрактом можуть бути передбачені різні підстави його припинення.

Загальна класифікація підстав припинення трудового договору передбачена законодавством про працю.

П. 8 ст. 36 КЗпП України дозволяє сторонам під час укладання контракту зазначати в ньому додаткові підстави для припинення його дії .

Відтак, контракт може припинятися у різний спосіб : а) за підставами, передбаченими загальним чи спеціальним законодавством; б) за підставами , які були визначені сторонами під час укладення контракту.

З огляду на вищевказане, при звільненні з підстав, передбачених контрактом, посилання варто робити на п. 8 ст. 36 КЗпП, а у формулюванні звільнення вказати і безпосередньо порушений пункт контракту, що було зроблено відповідачем при винесенні відповідного наказу.

Разом з тим, позивач заперечує допущення ним порушень зобовязань визначених відповідними пунктами контракту, тому вважає, що його звільнено без достатніх підстав.

Як вбачається з аудиторського звіту №0.70/9-6 від 19.10.2016 року, за результатами проведеного позапланового внутрішнього аудиту діяльності Державної організації «Комбінат «Дніпро», яке здійснювалось за І півріччя 2016 року, виявлені порушення та недоліки, що мають суттєвий вплив на виконання завдань Організації та стану фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу покладено у основу висновку про те, що позивач не виконує обовязків передбачених підпунктами 2.1.1., 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 пункту 2.1. контракту.

Разом з тим, на переконання суду, питання щодо виконання чи невиконання фінансового плану для вказаного підприємства має вирішуватись при дослідженні результатів фінансової діяльності підприємства протягом всього фінансового року в цілому, тобто за його загальними річними результатами, а не за результатами І півріччя.

Крім того судом враховано, що відповідно до ч.4 ст. 58 Бюджетного кодексу України визначено, що звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною. Отже закон не передбачає звітності за півріччя, що ставить під сумнів загальні висновки відповідного аудиту, оскільки відсутня обєктивна можливість здійснювати порівняння роботи організації за аналогічні попередні періоди.

Заслуговує на увагу також той факт, що період здійснення аудиту, за результатами якого відповідач дійшов висновку про невиконання позивачем умов контракту №83/16 від 13 червня 2016 року, охоплює період з 01.01.2015 по 01.07.2016 року, тобто період до підписання відповідного контракту.

Таким чином, судом встановлено, що аудиторський звіт від 19.10.2016 року №0,70/9-6 не підтверджує факту невиконання ОСОБА_2 обовязків, передбачених контрактом №83/16 від 13.06.2016 року, оскільки відповідний контракт не діяв у той період, що є предметом здійснення аудиторського дослідження.

Службова записка завідувача Сектору внутрішнього аудиту від 31.10.2016 року №0.70/4-55 відповідачем не надана суду, отже відповідач не довів в судовому засіданні у порядку визначеному законом, що відповідна службова записка містить обставини, які б підтверджували порушення позивачем обовязків, передбачених контрактом №83/16 від 13.06.2016 року.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано докази покращення фінансових результатів підприємства за 2016рік в порівнянні з фінансовими результатами аналогічних періодів (т.1 а.с.36-43).

В свою чергу відповідачем та третьою особою, на підтвердження невиконання позивачем зобовязань, покладених на керівника окремим дорученням Органу управління майном, - надано копії протоколу Погоджувальної ради від 19.10.2016 року, відповідно до якого керівнику ДО «Комбінат Дніпро» було рекомендовано в термін до 31.10.2016 року призупинити роботу щодо демонтажу стелажів; надати обґрунтування надходжень у 4 кварталі 2016 року в розмірі 710 тис. грн..; надати розрахунки та пропозиції щодо зберігання на комбінаті мінімальної кількості матеріальних цінностей держрезерву для беззбиткової діяльності при переході в державне підприємство. Пропозиції щодо дати трансформації державної організації в прибуткове державне підприємство (в рамках 1 кварталу 2017 року); надати оновлений проект фінансового плану на 2017 рік; надати ключові дані про комбінат для розміщення інформації на сайті Держрезерву; у термін до 15.11.2016 року рекомендовано надати пропозиції з розрахунками щодо проведення до кінця 2016 року на комбінаті модернізації/ремонтів за рахунок загального фонду Держбюджету; та в термін до 31.12.2016 року - рекомендовано мінімізувати витрати зі спеціального фонду на заробітну плату з відрахуванням на більше 15% надходжень до спеціального фонду; надати пропозиції щодо впровадження до кінці 2016 року на комбінаті програмного забезпечення (на базі 1С:8). (т.2 а.с. 27-31, 33-34)

Разом з тим, відповідачем не доведено факту ознайомлення позивача зі змістом відповідного протоколу, адже на погоджувальній раді ОСОБА_2 був відсутній, та відповідні копії документів не мають відміток про ознайомлення позивача з їх змістом. Також суду не надано жодних доказів, того, що відповідні вказівки та завдання рекомендовані до виконання керівнику ДО «Комбінат «Дніпро» визначені на погоджувальній раді, позивачем не виконані на момент прийняття рішення про його звільнення.

Крім того, з наданих суду доказів вбачається, що відповідачем не дотриманий порядок погодження звільнення позивача, визначений Порядком погодження з ОСОБА_9 міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 року № 818. (далі - Порядок)

Як встановлено судом ДО «Комбінат «Дніпро» зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою Черкаської області м. Сміла відноситься до міста обласного значення.

Згідно п.4 вищевказаного Порядку пропозиція щодо погодження звільнення з посади керівника підприємства, яке зареєстроване на території міста обласного значення погоджується головою облдержадміністрації.

З наказу про звільнення позивача з роботи вбачається, що при його звільненні не було дотримано Порядку, оскільки звільнення відбулося без погодження з головою облдержадміністрації Черкаської області.

Копія наказу свідчить про те, що звільняючи позивача з роботи, Державне агентство резерву України керувалось абз. 2 пункту 6 Порядку, тобто рішення прийнято за відсутності направлення головою місцевої держадміністрації протягом 5 днів повідомлення про погодження або вмотивовану відмову у погодженні звільнення з посади керівника підприємства.

Разом з тим, з матеріалів наданих суду вбачається, що відповідач 15.11.2016 року звертався до голови Черкаської обласної державної адміністрації за погодженням звільнення позивача, проте в супереч вимогам абз.3 п.6 Порядку чітко не зазначено підставу звільнення (т.2 а.с. 23).

Також з матеріалів справи вбачається, що 15.11.2016 року відповідач отримав погодження голови Черкаської обласної державної адміністрації на звільнення ОСОБА_2 з посади директора ДО «Комбінат «Дніпро» (т.1 а.с. 150), оригінал якого відповідачем було отримано поштою 18.11.2016 року (т.2 а.с.24).

Проте в супереч вимог п. 10 Порядку, наказ про звільнення ОСОБА_2 був виданий за збігом дводенного терміну з момент отримання відповідного погодження.

Наведені обставини вказують на те, що на момент підписання наказу про звільнення позивача, погодження голови Черкаської обласної державної адміністрації, яке б відповідало вимогам Порядку, було відсутнє.

Таким чином, під час судового розгляду відповідачем не доведено факту дотримання ним процедури погодження звільнення позивача, не доведено в чому полягають порушення позивачем умов контракту саме від 13.06.2016 року, якими доказами підтверджується невиконання позивачем відповідних пунктів такого контракту, чи відповідають такі докази вимогам щодо їх належності і допустимості, чи є в діях позивача ознаки порушень і чи можуть такі порушення бути підставою для дострокового розірвання контракту, згідно його умов.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо незаконності його звільнення є обґрунтованими, та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника розраховується згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Встановивши, що звільнення позивача відбувалося без законних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. При цьому середній заробіток за час вимушеного прогулу, як того просить позивач, слід стягнути саме з відповідача Державного агентства резерву України, оскільки звільнення позивача відбулось саме внаслідок незаконного наказу відповідача.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у ч. 3 ст. 32 Постанови № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно із абз. 3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктами 5, 8 вказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

При розрахунку середнього заробітку позивача, який підлягає до стягнення, необхідно виходити із розміру середньоденної заробітної плати позивача, вказаної у довідці наданій третьою особою (т.2 а.с.35).

Оскільки позивач був звільнений у листопаді 2016 року, для розрахунку середнього заробітку слід враховувати заробітну плату за вересень-жовтень 2016 року.

З довідки про середню заробітну плату вбачається, що у вересні 2016 року позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 16250,57 грн., а у жовтні 2016 року 10492,72 грн. (т.2 а.с.35). Відповідний період включає в себе 42 робочих дні, отже, середньоденна заробітна плата позивача, із розрахунку: (16250,57 + 10492,72)/42 - становить 636,75 грн.

Позивач просив суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення, тобто з 23 листопада 2016 року по 13 лютого 2017 року, що становить 57 робочих днів.

Враховуючи наведене, середній заробіток позивача за період з 23 листопада 2016 року по 13 лютого 2017 року складає 36293 грн. 04 коп. (636,75 грн. * 57 робочих дні) та підлягає до стягнення з відповідача - Державна організація «Комбінат Дніпро».

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір, який підлягав сплаті при подачі позовної заяви, а саме за дві позовні вимоги немайнового та одну позовну вимогу майнового характеру, по 551,20 грн. за кожну вимогу, а всього 1653,60 коп.

Керуючись ст. 10, 59, 60, 88, 209, 213, 215, 218, п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Державного агентства резерву України, третя особа на стороні відповідача яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державна організація «Комбінат Дніпро» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати наказ голови Державного агентства резерву України №190-к від 22 листопада 2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України незаконним.

Поновити ОСОБА_2 на посаді директора державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України з 23 листопада 2016 року.

Стягнути з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 листопада 2016 року по 13 лютого 2017 року за 57 робочих дні в сумі 36293 грн. 04 коп.

Стягнути з Державного агентства резерву України в дохід держави судовий збір в розмірі 1653 грн. 60 коп..

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді директора державної організації «Комбінат «Дніпро» Державного агентства резерву України допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Повний текст рішення складено 17 лютого2017 року.

Головуючий Т.В. Васильківська