Ухвала суду № 64822691, 31.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/2722/15 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/783/479/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів - Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.,

З участю:представника позивачки ОСОБА_2, представника ПАТ «Дельта Банк» Заставного Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання дійсним договору банківського вкладу,-

в с т а н о в и л а:

Оскаржуваним рішенням суду в в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_4. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням суду, вважає його незаконним та необгрунтованим. Судом не враховано, що вона внесла на депозитний рахунок кошти в розмірі 7915 доларів США, що підтверджується договором банківського вкладу та випискою за договором. Банк користувався вказаними коштами і нараховував проценти на суму депозиту та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатив позивачці проценти, нараховані на її депозит чим підтвердив дійсність договору, однак не виплатив гарантотовану суму відшкодування вказавши, що вважає договір банківського вкладу нікчемним. Стверджує, що діяла добросовісно при укладенні договору банківського вкладу, внісши кошти на депозитний рахунок в сумі 7915 доларів США, що свідчить про укладення договору. На думку апелянта нікчемність правочину має встановлюватись виключно законом, тому оскільки нікчемність спірного Договору не встановлена Законом такий міг бути визнаний недійсним лише в судовому порядку про що встановлено в ст.215 ЦК України. Судового рішення щодо нікчемності даного правочину не має, а тому відповідачі в односторонньому порядку не мали права вважати договір нікчемним. Судом не враховано, що невизнання відповідачами дійсності договору вкладу унеможливлює отримання позивачкою гарантованої суми відшкодування, тому вона обрала саме такий спосіб судового захисту, що відповідає її правам та інтересам. Звертає увагу, що до категорії неплатоспроможних ПАТ «Дельта Банк» було віднесено лише 02.03.2015 року, а відтак на час укладення договору та внесення позивачкою грошових коштів на депозитний рахунок, банк не був неплатоспрможний. Депозитний рахунок позивачки було відкрито банком без будь-яких порушень, а тому в Уповноваженої особи Фонду не було підстав вважати договір банківського вкладу з позивачкою нікчемним. Ухвалюючи рішення суд не врахував вимог ч.2 ст.228 , ч.2 ст.1059 ЦК України та ст.38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивачки ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представника ПАТ «Дельта-Банк», вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно приписів статті 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Матеріалами справи та судом встановлено що 16 лютого 2015 року між позивачкою ОСОБА_4 та АТ «Дельта Банк» було укладено договір № 006-13405-160215 банківського вкладу «Найкращий від Миколая» .

Відповідно до п.1.2 Договору сума вкладу становила 7 915,00 доларів США.

Пунктом 1.3 договору визначено, що вклад залучається на строк з моменту його зарахування на рахунок та до 17.05.2015 року включно. Згідно з п.1.4 Договору процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 відсотка річних. Пунктом 1.6 Договору зазначено, що банк на виконання цього Договору відкриває вкладнику рахунок НОМЕР_1.

Пунктом 1.8 Договору встановлено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу в день укладення цього договору.

Пунктом 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених зі змінами і доповненнями рішенням Ради директорів АТ «Дельта Банк» від 14.01.2015 року встановлено, що зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладників від третьої особи не допускається (крім зарахування грошових сум від законного представника за вкладами на ім»я особи, законним представником якої є, крім інших випадків, передбачених нормами діючого законодавства України та/або продуктами банку. Від таких умов Правил сторони в договорі не відступали, а в п.п. 2.2, 2.6 Договору обумовили ознайомлення умов Правил та їх застосування до правовідносин між сторонами.

Згідно виписки по угоді 006-13405-160215 від 16.02.2015 з 16.02.2015 року по 17.05.2015 року на рахунок № НОМЕР_1 на ім»я вкладника ОСОБА_4 16.02.2015 року надійшли грошові кошти в сумі 7 915,00 доларів США як переказ від ОСОБА_5.

Судом першої інстанції належно встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім»я ОСОБА_4 надійшли внаслідок дроблення (розбивки) великого вкладу іншого клієнта ОСОБА_5 з метою створення в майбутньому штучного зобов»язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

Відповідно до п.5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» (далі Правил) затверджених Рішенням Ради директорів АТ «Дельта-Банк» протоколом №14 від 20 березня 2013 року ( з відповідними змінами) зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для Вкладника від третьої особи не допускається.

02 березня 2015 року на підставі постанови Правління НБУ № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатеспроможних» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 02 березня 2015 року за № 51 «Про запровадження Тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено Тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення Тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО за № 147 від 03.08.2015 року строк здійснення Тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.

Постановою НБУ за №664 від 02.10.2015 року відкликано банківську ліцензію та розпочато ліквідацію АТ «Дельта Банк».

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі Закон) Тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку- це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов»язаних з виконанням банком, у якому введена Тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов»язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_4 стверджує, що при укладенні Договору банківського вкладу діяла добросовісно, а відтак згідно із ст.638 ч.1 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. З моменту укладення договору банківського вкладу від 16.02.2015 року кошти були внесені на депозитний рахунок, відкритий на її ім»я, на зазначену суму нараховувалися відсотки. Вважає, що за рахунок її депозиту АТ «Дельта Банк» поповнив свої активи, а відтак в Уповноваженої особи Фонду не було підстав вважати договір банківського вкладу з позивачкою нікчемним.

З доводами апеляційної скарги в цій частині колегія суддів не погоджується.

Згідно статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності ( банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Порядок залучення вкладів банками України від фізичних осіб врегульовані Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою правління НБУ від 01.06.2011 року №174 та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджених постановою правління НБУ від 12.11.2003 року № 492. Згідно п.10.1 Інструкції № 492 на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний ) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішнім положенням банку.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями та на підставі ч.3 ст.38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Договір № 006-13405-160215 від 16.02.2015 року банківського вкладу «Найкращий від Миколая» укладений ОСОБА_4 та ПАТ «Дельта Банк» є нікчемним та зазначене встановлено судом першої інстанції.

Повідомленням № 8821/1786 від 23.09.2015 року позивачку ОСОБА_4 повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу ( депозиту) № 006-13405-160215 від 16.02.2015 року, укладеного між АТ «Дельта-Банк» та ОСОБА_4 відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Звернуто увагу на тому, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю (а.с. 13).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Зокрема, законодавство передбачає можливість визнання деяких нікчемних правочинів дійсними ( ч.2 ст.218; ч.2 ст.219; ч.2 ст.220; ч.2 ст.224 ЦК України) за підставами визначеними ЦК України.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що у зв»язку з недодержанням вимог Закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені у зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Оскаржуване рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України.

Відповідно до статті 308 ЦПК України Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в і д х и л и т и .

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О. Ф.Павлишин

Т.І.Приколота