Рішення № 64822549, 16.02.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8856/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м.Львова

в складі головуючого - судді Свірідової В.В.

з участю секретаря Папінко О.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, з участю третьої особи ПАТ»Страхова група»ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результати дорожньо-транспортної пригоди,-

УСТАНОВИВ :

17.10.2016 ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 9 221,22 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судовий збір.

В судовому засіданні 29.11.2016 за клопотанням представника відповідача у справі в якості третьої особи залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.12.2015 о 18.40 год. ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом марки Фіат д.н.з. НОМЕР_1 у м. Львові по вул. Сахарова, 43, не надав перевагу в русі транспортному засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 10.2 ПДР України.

Оскільки, відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно Полісу АІ 8097437 від 19.11.2015 в АТ «СГ «ТАС» 04.12.2015 позивачем подано страховику відповідача повідомлення про ДТП №08287/17/2015/53 від 04.12.2015. Експертне автотоварознавче дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ було проведено 16.12.2015 про що було складено Висновок №344 від 26.12.2015. Даним висновком встановлено, що вартість відновлюваного ремонту, яка завдана власнику автомобіля (позивачу) Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_4, становить 28 385,18 грн. ОСОБА_6 Висновку матеріального збитку з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 18 575,73 грн. На підставі заяви на виплату страхового відшкодування 18.03.2016, на вказаний позивачем рахунок, АТ «СГ «ТАС» було перераховано 16 078,78 грн.

ОСОБА_6 здачі-приймання виконаних робіт по обслуговуванню та ремонту автомобіля №681 від 24.12.2015 понесені позивачем витрати для усунення наслідків ДТП становлять 25 300,00 грн.

Отже, з урахуванням того, що позивачем було отримане страхове відшкодування від страховика в сумі 16 078,78 грн., відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 9 221,22 грн.

Окрім того, позивач зазначає, що протягом тривалого часу у звязку з пошкодженням позивачеві довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що позивач тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет позивача довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситься. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого позивача і члени його родини.

Розмір душевних страждань позивача і страждань його родини оцінюється позивачем в 5 000,00 грн. Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести позивачеві, зокрема порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоровя, а також моральних страждань, повязаних з дорожньо-транспортною пригодою.

В судове засідання позивач ОСОБА_4 не зявився, довіривши представлення своїх інтересів представнику ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позову, покликаючись на мотиви, викладені в запереченні на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи (а.с. 38-40). Просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи АТ «СГ «ТАС» - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи та експерта ОСОБА_7, зясувавши дійсні обставини справи, права та обовязки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_6 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. ОСОБА_6 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_6 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

03.12.2015 о 18.40 год. ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом марки Фіат д.н.з. НОМЕР_1 у м. Львові по вул. Сахарова, 43, не надав перевагу в русі транспортному засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, завдавши транспортним засобам технічних пошкоджень, чим порушив вимоги п. 10.2 ПДР України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2015 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та оштрафовано на 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (триста сорок) гривень в доход держави (а.с. 17).

Відповідно до вимог ст.61 ч.4 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою

Судом встановлено, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 керував забезпеченим транспортни засобом, а його відповідальність була застрахована в АТ «СГ «ТАС», що підтверджується полісом обовязкового страхування АІ 8097437 від 19.11.2015.

04.12.2015 позивачем було подано страховику відповідача повідомлення про ДТП №08287/17/2015/53 від 04.12.2015.

Відповідно до висновку №344 експортного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ від 26 грудня 2015 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля Volkswagen Passat 1,8 TSi, реєстраційний номер НОМЕР_4 на момент дослідження становить 28 385,18 грн.; вартість матеріального збитку, який заподіяно власнику автомобіля Volkswagen Passat 1,8 TSi, реєстраційний номер НОМЕР_4, внаслідок пошкодження під час ДТП 03.12.2015 року, на момент дослідження становить 18 575,73 грн.; ринкова вартість автомобіля Volkswagen Passat 1,8 TSi, реєстраційний номер НОМЕР_4, на 03.12.2015 року до моменту його пошкодження у ДТП (без врахування пошкоджень отриманих в і внаслідок ДТП), становила 470 291,82 грн. (а.с. 5-15).

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування 18.03.2016, на вказаний позивачем рахунок, АТ «СГ «ТАС» було перераховано 16 078,78 грн.

ОСОБА_6 акту №681 здачі-приймання виконаних робіт по обслуговуванню та ремонту автомобіля від 24 грудня 2015 року понесені позивачем витрати для усунення наслідків ДТП становлять 25 300,00 грн.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 повністю підтримав свій висновок від 26.12.2015 р.,який долучений до матеріалів справи.

ОСОБА_6 п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, повязану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

ОСОБА_6 з частинами 2, 5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

ОСОБА_6 зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з того, що позивачем було отримано страхове відшкодування від страховика в сумі 16 078,78 грн., відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, то суд вважає, що до стягнення з відповідача ОСОБА_5 підляє 9 221,22 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то такі, на думку суду, підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до норми ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. При цьому моральна шкода полягає у стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

ОСОБА_6 з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайново) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуально), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громалського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 вищевказаної постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З пояснень предсттавника позивача у судовому засіданні вбачається, що моральна шкода полягає у тому, що протягом тривалого часу у звязку з пошкодженням автомобіля довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, через що позивач тривалий час не міг вночі спокійно спати. І до того суворий сімейний бюджет позивача довелося спрямувати на ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля. Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситься. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім самого позивача і члени його родини.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_5, позивачу було завдано моральної шкоди у вигляді моральних страждань, порушення звичного способу життя. Однак сума, визначена позивачем в позовній заяві, є завищеною, і дотримуючись вимог розумності, справедливості та інших обставин, що мають істотне значення, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню 1 000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 551,21 грн. судових витрат у справі.

Керуючись ст.ст.3,10, 11, 60,61, 88, 209, 212, 214- 215, 218 ЦПК України , суд ,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 за заподіяну матеріальну шкоду, кошти в розмірі 9 221,22 грн. та за заподіяну моральну шкоду, кошти в розмірі 1 000 (однієї тисячі грн.),а всього 10 221, 22 грн.(десять тисяч двісті двадцять одну грн.22 коп.)

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 сплачений ним при звернення до суду судовий збір в розмірі 551 грн.21 коп.(п»ятсотп»ятдесят одна грн.21 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_8