Ухвала суду № 64821924, 09.02.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 645/3267/16-ц Головуючий І інстанції - Іващенко С.О.

Провадження: 22-ц/790/1239/17 Головуючий ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

при секретарі - Котлярової М.Ю.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -

встановила:

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що відповідач зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1, і являється споживачем послуг з централізованого опалення та підігріву води шляхом відкриття особового рахунку на ім'я ОСОБА_3 Позивач надавав відповідачу згідноЗакону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV від 24.06.2004 року та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води. У зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала послуги за опалення та підігрів води за період часу з 01.11.2010 року по 01.06.2016 року у неї утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 19 282,04 грн..

Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги за опалення та підігрів води в розмірі 19 282,04 грн., а також 3% річних у сумі 457,84 грн. та інфляційні витрати в сумі 3 719,03 грн.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року позов КП «Харківські теплові мережі» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги за опалення та підігрів води за період з 01.05.2013 року по 01.06.2016 року у розмірі 12 825,46 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» 3% річних в розмірі 457,84 грн., інфляційні витрати в розмірі 3 719,03 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,60 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції не був встановлений факт надання послуг позивачем саме відповідачу. Судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що договір про надання послуг між сторонами не укладався. Таким чином, твердження про існування між сторонами фактичних договірних відносин, що тягнуть за собою виконання певних обов'язків суперечить чинному законодавству.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи звернення позивача 06.05.2015 року до суду з заявою про видачу судового наказу строк позовної давності переривався та прийшов до висновку, що через не сплату відповідачем послуги по опаленню та гарячу воду заборгованість, що утворилась за період з травня 2013 року по червень 2016 року в сумі 12 825,46 грн. підлягає до стягненню. Стягуючи суму інфляційних витрат, суд першої інстанції виходив з положень ст.625 ЦК України.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою за адресою: АДРЕСА_1. На її ім»я відкрито особливий рахунок НОМЕР_1.

Договір про надання КП «ХТМ» послуг відповідачем не укладався, однак відповідач споживала послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, що відповідно до положень ст. 11 ЦК України, свідчить про виникнення між ними цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, у сторін виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України від 24.06.04 року № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила) і відповідач вважається споживачем послуг позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що договір про надання послуг між сторонами не укладався, у зв'язку з чим, твердження про існування між сторонами фактичних договірних відносин, що тягнуть за собою виконання певних обов'язків суперечить чинному законодавству є безпідставними

Надання послуг з централізованого опалення здійснюється на підставі Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, № 630, положення якого мають юридично обов'язковий характер і підлягають застосуванню незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні.

Надання власнику житла послуг з теплопостачання слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і газовідведення.

Таким чином, відсутність письмового договору, укладеного між КП «ХТМ» та відповідачем, не позбавляє останнього обов'язку сплачувати кошти за споживання послуг з централізованого опалення та підігріву води.

Пунктом 18 Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Нарахування за послуги з централізованого опалення проводилось виходячи з розміру площі квартири за нормами споживання, відповідно до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та послуги теплопостачання за відповідні роки», які офіційно оприлюднювались.

Посилання на те, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що відповідач не отримувала від позивача послуги з централізованого опалення та підігріву води за спірний період, або отримувала їх у неналежному стані не можуть бути прийняті до уваги. Оскільки, матеріали справи не містять доказів, відповідно до вимог ст.57,60 ЦПК України в підтвердження вказаних обставин.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам закону, підтверджується матеріалами справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -