Рішення № 64820400, 20.02.2017, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/1219/15-ц

Провадження № 2/546/56/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.,

з участю: представника відповідачки - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягти з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором без номера від 16 жовтня 2008 року у загальному розмірі 11126,19 грн., у тому числі:

-заборгованість по тілу кредиту - 965,05 грн.,

-заборгованість за процентами за користування кредитом - 6455,13 грн.,

-заборгованість за пенею та комісією - 2700 грн.,

-штраф за порушення строків платежу - 500 грн. (фіксована частина) та 506.01 грн. (процентна складова),

а також судові витрати, понесені при зверненні до суду.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 16 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 100 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, який відповідає строку дії картки. Відповідачка неналежним чином виконує свої зобов'язання позичальника за даним кредитним договором, внаслідок чого станом на 31.10.2015 року утворилася її заборгованість у зазначеному вище розмірі.

У свою чергу представник відповідачки ОСОБА_1, який у своїх процесуальних повноваженнях не обмежений, подав до суду зустрічний позов, в якому просить визнати кредитний договір без номера від 16 жовтня 2008 року, укладений між позивачем та відповідачкою, недійсним, посилаючись на те, що в момент його укладення відповідачка була неповнолітньою.

У судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій первісний позов підтримав, просить його задовольнити, зустрічний позов представника відповідачки не визнав та просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомленою про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомила.

Представник відповідачки ОСОБА_1 первісний позов не визнав, проти його задоволення заперечує, зустрічний позов підтримав та просить його задовольнити, підтвердив обставини, викладені в зустрічній позовній заяві, а також заявив про застосування до первісного позову позовної давності.

Із матеріалів справи вбачається наступне:

із доданої до позовної заяви копії заяви позичальника, Умов і правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою (а.с. 5-11) даний договір було укладено між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (тепер - ПАТ КБ «Приватбанк») та відповідачкою ОСОБА_2 16 жовтня 2008 року (а.с.5).

Згідно цього Договору банк видав відповідачці платіжну картку зі встановленим кредитним лімітом в сумі 100 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою у розмірі 30% річних. Погашення заборгованості здійснюється шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі 7% від суми заборгованості як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і шляхом списання Банком коштів з Дебетної карти.

Пунктами 3.2, 3.3 Умов передбачено згоду клієнта на встановлення розміру кредитного ліміту Банком за власним розсудом, право Банку в будь-який момент змінити розмір кредитного ліміту та безумовну згоду клієнта на будь-який розмір кредитного ліміту, встановлений Банком.

Із доданої до позовної заяви копії паспорта відповідачки (а.с. 12) відповідачка ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на момент укладення даного кредитного договору їй виповнилося 16 років.

Із розрахунку заборгованості відповідачки за кредитним договором (а.с.4) вбачається, що станом на 31 жовтня 2015 року утворилася заборгованість відповідачки перед позивачем за даним кредитним договором у загальному розмірі 11126,19 грн., у тому числі:

-заборгованість по тілу кредиту - 965,05 грн.,

-заборгованість за процентами за користування кредитом - 6455,13 грн.,

-заборгованість за пенею та комісією - 2700 грн.,

-штраф за порушення строків платежу - 500 грн. (фіксована частина) та 506.01 грн. (процентна складова).

Із цього ж розрахунку та витягу з програмного забезпечення (а.с. 143-146) вбачається, що до звернення позивача до суду із даним позовом останні платежі в рахунок погашення кредиту та сплати процентів відповідачкою здійснено 17 січня 2012 року та 27 лютого 2013 року, і вже після цього 29 січня 2016 року відповідачкою на платіжну карту було внесено 198 грн. та 208 грн.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України:

1.За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

2.До відносин за кредитними договорами застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України:

1. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

2. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

3. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ч. 2 ст. 1050 якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належний йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як випливає із змісту Книги п'ятої Цивільного кодексу України кредит є одним із видів зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги ( стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Згідно ст. 32 ЦК України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

1)самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

2)самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняється законом;

3)бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4)самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

На момент укладення зазначеного вище кредитного договору відповідачка не досягла повнолітнього віку, а тому не мала повної цивільної дієздатності.

Характер кредитних правовідносин, які є досить складними і передбачають обов'язок позичальника регулярно в обов'язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів, незважаючи на порівняно незначний розмір кредиту не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, а тому відповідно до вимог закону у разі, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір з нею може бути укладений лише за згодою її батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Згідно ч. 2 ст. 222 ЦК України правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Позивачем не надано доказів на підтвердження згоди батьків відповідачки на укладення кредитного договору від 16.10.2008 року.

За таких обставин суд приходить до висновку про недійсність кредитного договору без номера від 16 жовтня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (тепер - ПАТ КБ «Приватбанк») та відповідачкою ОСОБА_2, і вважає зустрічний позов таким, що підлягає задоволенню, та не вбачає підстав для задоволення первісного позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.1 ст. 88, ст. ст. 212-214 ЦПК України, суд ,-

Р І Ш И В :

у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором без номера від 16 жовтня 2008 року - відмовити.

Зустрічний позов представника відповідачки ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір без номера від 16 жовтня 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (тепер - ПАТ КБ «Приватбанк») та відповідачкою ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий: