Ухвала суду № 64819339, 24.04.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.04.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Дідика В.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, з участю прокурора Сирохман Л.І., захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача Хустського міжрайонного прокурора та представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 25.01.2013 року.

Цим вироком засуджено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, не судимого та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні малолітня дитина, не працюючого, не судимого, за ч. 2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на них обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятися в цей орган для реєстрації.

Ухвалено: запобіжним заходом щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд, стягнути з них солідарно 235 грн. 20 коп. судових витрат та 20 000 грн. в покриття моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_7

Як визнав суд доведеним, 23.02.2012 року близько 22 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою, в стані алкогольного спяніння, на вул. Дружби в с. Стеблівка Хустського району, з метою заволодіння майном потерпілих, напали на ОСОБА_7, нанесли йому чисельні удари руками та ногами по різним частинам тіла, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя, заволоділи його мобільним телефоном марки „Нокія - 1280 вартістю 120 грн., чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

В апеляціях обвинувач та представник потерпілого не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та правильність кваліфікації дій засуджених порушують питання про скасування вироку внаслідок його мякості. Вказують, що міра покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених. Просять постановити свій вирок, яким призначити засудженим міру покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, промову прокурора, яка апеляції підтримала частково, просила вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд із-за істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону під час судового розгляду, виступи потерпілого та його представника на підтримання апеляцій, пояснення підсудних та їх захисників про законність вироку та необґрунтованість апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи сторін, апеляційний суд вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 334 КПК України (в редакції Закону 1960 року) мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції виконані не в повному обсязі.

Так, згідно показів підсудних, вони мали на меті забрати від ОСОБА_7 200 грн., які той боргував ОСОБА_5 ще з 2008 року. Оскільки, в потерпілого грошей не виявилося, вони відібрали від нього телефон.

Зазначені обставини не узгоджуються з твердженнями потерпілого, який наявність боргу перед ОСОБА_5 заперечує.

Отже, зазначені суперечності суд першої інстанції повинен був під час розгляду усунути, давши оцінку показам сторін та встановивши справжній мотив злочину, врахувавши вимоги ст. 334 КПК України.

Крім того, згідно ст. 370 КПК України (в редакції Закону 1960 року), істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є порушення під час розгляду справи права обвинуваченого на захист.

Як вбачається з протоколу судового засідання, суд недавши виступити в судових дебатах підсудним - порушив їх право на захист (Т 2 а.с. 114), що відповідно до вимог ст. 367 КПК України (в редакції Закону 1960 року) є підставою скасування вироку і позбавляє можливості постановлення вироку судом апеляційної інстанції.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляцій знайшли своє часткове підтвердження і зумовлюють необхідність скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно усунути вищевказані недоліки, перевірити доводи підсудних щодо наявності чи відсутності боргу потерпілого перед ОСОБА_5, та в разі повторної доведеності вини підсудних в інкримінованому органом досудового слідства злочину (ч. 2 ст. 187 КК України), вважати попереднє призначене покарання замяким.

Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України (в редакції Закону 1960 року), апеляційний суд

У Х В А Л И В :

апеляції обвинувача Хустського міжрайонного прокурора та представника потерпілого адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково, вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 25.01.2013 року про обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжним заходом щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити підписку про невиїзд.

Судді: