Рішення № 64818818, 20.02.2017, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/7913/16-ц

2/303/576/17

Номер рядка стат.звіту - 43

РІШЕННЯ (Заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Заболотного А.М.

при секретарі Штець І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево. Свої вимоги мотивує тим, що є власником квартири № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево, однак в будинку зареєстрований також ОСОБА_2, який в квартирі не проживає понад один рік, на даний час його місцезнаходження невідоме. Таким чином реєстрація відповідача в квартирі створює незручності, додаткові витрати на її утримання, порушує її право, як власника, на вільне користування та розпорядження своїм майном, у звязку з чим просить позов задовольнити.

Позивач в судове засідання не зявився, подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала, просили їх задовольнити з наведених підстав у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2Р в судове засідання не зявилася за невідомих причин. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Причини своєї неявки відповідач суду не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та за згодою позивача відповідно до ст.ст. 224, 225, 226 ЦПК України ухвалити заочне рішення.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 215, 225, 226 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідно до договору від 12.03.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Мукачівської державної нотаріальної контори ОСОБА_3АДРЕСА_1 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_4, ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_5 кожному по 1/4 частини квартири. Згідно з договором дарування частки квартири від 24.05.2016 року ОСОБА_2 подарував 1/4 частку квартири № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево, ОСОБА_1 Також як вбачається з договору дарування частини квартири від 27.10.2016 року ОСОБА_6 подарував 2/4 частки квартири № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м.Мукачево ОСОБА_1 Таким чином судом встановлено, що позивач є власником квартира № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево.

З довідки про склад сімї від 29.12.2016 року вбачається, що в квартирі № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево зареєстровані сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Факт не проживання відповідача в спірній квартирі понад рік, підтверджується писмовими поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475\97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України)

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Обєктом власності особи може бути, зокрема, житло-житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст. 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сімї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Відповідно до ст. 405 ЦК України член сімї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач втратив право на користування квартирою № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево, у звязку з його відсутністю за місцем проживання понад встановлений законом строк, а тому позов про визнання його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 551,20 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 224, 225, 294 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 97 в будинку № 34 на вул. Г.Петрова в м. Мукачево.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 551,20 судових витрат.

На рішення суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний