Рішення № 64813846, 16.02.2017, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3866/16-ц

Провадження № 2/345/89/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2017 року Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі :

головуючої судді Кардаш О.І.

секретаря Боднар Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 27.10.2016 року на адресу міського голови м.Калуша ОСОБА_3 надійшла заява від відповідача ОСОБА_2, в якій останнім вказується на наявність позашлюбних стосунків ОСОБА_1 із працівницею ОСОБА_4; наявність якоїсь розписки, по якій нібито ОСОБА_4 має вплинути на розподіл майна відповідача та третьої особи. Також відповідачем вказується на зловживання позивача, будучи заступником директора (головою тендерного комітету) КП «Водотеплосервіс» ОСОБА_5 міської ради, корупційного походження його коштів. Крім того, відповідач вказує також на те, що ОСОБА_1 здійснює самовільне будівництво сауни без документів по вул. Малицькій, 1а (біля кафе «Колиба») у м.Калуші. Здійснивши наклеп на позивача, не надавши жодного підтверджуючого документу чи інших доказів, які б підтверджували слова відповідача, останній свідомо, в особистих цілях порушив честь, гідність та ділову репутацію позивача, як посадової особи КП «Водотеплосервіс» та людини зокрема.

Крім того, позивач зазначає, що у звязку із цілком надуманою та безпідставною заявою йому завдано моральної шкоди. Адже коли сімя позивача, його родина та знайомі дізналися про наявність зареєстрованої та цілком надуманої заяви у ОСОБА_5 міській раді, позивачу прийшлось пережити всі негативні наслідки такого наклепу, в тому числі моральні та душевні страждання, порушення душевної рівноваги в сімї. Тому позивач змушений звернутися до суду та просить: зобовязати ОСОБА_2 власноручно написати та передати заяви ОСОБА_1, міському голові м.Калуша ОСОБА_3 та директору КП «Водотеплосервіс» ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_6, якими спростувати викладені в заяві від 27.10.2016р. відомості, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача 90000,00 гривень моральної шкоди та понесені витрати на сплату судового збору.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали. Додатково зазначили, що внаслідок безпідставних звинувачень зі сторони відповідача позивач був змушений виправдовуватися перед керівництвом КП «Водотеплосервіс». Було призначено службове розслідування діяльності позивача на посаді заступника директора з комерційних питань, на час проведення перевірки позивача було відсторонено від виконання посадових обовязків. Проте за результатами службового розслідування жодних порушень в діях позивача не виявлено. Поширюючи недостовірну інформацію про позивача, відповідач принизив його честь та гідність, підірвав авторитет на роботі, а тому позивач та його представник просять суд позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав пояснивши, що ОСОБА_2, в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», звернувся до міського голови м. Калуша ОСОБА_3 із заявою про перевірку діяльності ОСОБА_1 на посаді заступником директора КП «Водотеплосервіс» ОСОБА_5 міської ради на предмет вчинення ним корупційних дій. Наголосив, що дана заява не містить тверджень про те, що ОСОБА_1 вчиняє корупційні правопорушення. Відповідач звернувся до міського голови лише з метою перевірки діяльності ОСОБА_1 щодо цільового використання коштів державного та місцевого бюджетів, дотримання законодавства щодо здійснення державних закупівель. А отже, дану заяву не можна розцінювати, як поширення недостовірної інформації. А тому представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що з відповідачем вона не проживає з грудня 2015р. Причиною розірвання шлюбу стало, зокрема, те, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово наносив їй тілесні ушкодження. Також у них з відповідачем є спільний будинок, проте відповідач хоче позбавити її права власності на даний будинок. Відповідач різними способами намагається завдати їй шкоди, зокрема домагається, щоб її звільнили з роботи, також постійно погрожує. Після розірвання шлюбу відповідач двічі наносив ОСОБА_7 тілесні ушкодження.

Також свідок зазначила, що ОСОБА_1 є її безпосереднім керівником, жодних стосунків між ними ніколи не було. Вказала, що їй невідомо, щоб ОСОБА_1 телефонував її колишньому чоловіку ОСОБА_2 Зазначила, що вона розповідала ОСОБА_1 про те, що її побив колишній чоловік.

Свідок ОСОБА_8 зазначив, що працює на КП «Водотеплосервіс» водієм. Йому відомо про те, що в кінці жовтня 2016 року на імя міського голови м.Калуша ОСОБА_2 була написана заява. Після чого чув по телефону, що в ОСОБА_1 вдома виникали сварки, оскільки його дружина через дану заяву почала підозрювати ОСОБА_1 у подружній зраді. Також свідок вказав, що внаслідок зазначених у заяві фактів про корупцію зі сторони ОСОБА_9, його було відсторонено від виконання посадових обовязків.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює на КП «Водотеплосервіс» водієм, його дружина є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 Свідок вказав, що після написаної на ОСОБА_1 в кінці жовтня 2016 року на імя міського голови м.Калуша заяви, в ОСОБА_1 виникли конфлікти, як вдома, так і на роботі. Зокрема, на роботі була створена комісія щодо перевірки діяльності ОСОБА_1 на посаді заступника директора, на період проведення перевірки його відсторонили від виконання посадових обовязків. Після даної заяви у ОСОБА_1 погіршилися стосунки з дружиною, в сімї панувала напружена атмосфера.

Суд, заслухавши думку сторін, свідків та перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення наступних підстав.

Статтею 21 Конституції Українивизначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно дост. 28 Конституції Україникожен має право на повагу до його гідності.

Частиною 4 ст. 32 Конституції Українита ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Відповідно до ч. 1ст. 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як роз»яснено в п. 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Судом встановлено, що 27.10.2016 року на імя міського голови м.Калуша Ігоря ОСОБА_3 ОСОБА_11 була подана заява про те, що: ОСОБА_1 має позашлюбні стосунки із ОСОБА_4 Михайлівною;зароблені ОСОБА_1 кошти мають корупційне походження, внаслідок зловживань ОСОБА_1 на посаді заступника директора Комунального підприємства «Водотеплосервіс» ОСОБА_5 міської ради при використанні коштів державного та місцевого бюджетів, а також при недотриманні законодавства щодо здійснення державних закупівель; ОСОБА_1 здійснює самовільне будівництво сауни без документів по вул.Малицькій 1а в м.Калуші (а.с.9).

Згідно статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у скоєнні злочину вважається невинним до тих пір поки його винність не буде встановлена законним чином.

Відповідно до вимог ч.ч.3, 4ст.277 ЦК Українинегативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа,яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Таким чином, діючим цивільним законодавством закріплена презумпція добропорядності особи, а тому згідно з положеннями статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена про позивача інформація є достовірною, покладається на відповідачів.

Водночас, всупереч вищевказаним нормам, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження поширеної у заяві від 27.10.2016р. інформації.

Натомість з ОСОБА_5 обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області від 09.10.2015р. №830-21/16(а.с.14-23) вбачається за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Водотепосервіс» ОСОБА_5 міської ради за період з 01.04.2012р. по 31.07.2015р. порушень не виявлено. Крім того, відповідно до Акту КП «Водотепосервіс» від 30.11.2016 року за результатами службового розслідування в діях голови тендерного комітету ОСОБА_1 в частині здійснення державних закупівель, проведених в період з 01.08.2015 року по 31.03.2016 року порушень не виявлено (а.с.79-86).

Також відповідно до договору купівлі-продажу від 23.10.2015 року (а.с.24-25) власником автомийки по вул. Малицької,1а в м. Калуші Івано-Франківської області є не позивач, а ОСОБА_12.

Посилання представника відповідача на те, що подаючи заяву від 27.10.2016 року на імя міського голови м.Калуша Ігоря ОСОБА_3, ОСОБА_11 реалізував своє конституційне право на звернення, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно дост. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами цих прав регулюються, зокрема,Законом України «Про звернення громадян», який забезпечує їм можливість брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовійабо усній формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг.

Відповідно до п. 16Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченогостаттею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Натомість подана відповідачем заява від 27.10.2016 року не може вважатися такою, що адресована компетентним органам, оскільки міський голова не наділений повноваженнями щодо здійснення досудового розслідування, а також повноваженнями щодо контролю за законністю здійснення будівництва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поширена відповідачем інформація стосовно ОСОБА_1 є недостовірною, а тому підлягає спростуванню.

Згідно із ч. 7ст. 277 ЦК Україниспростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Вирішуючи питання про вибір способу захисту особистого немайнового права необхідно керуватись роз'ясненнями, викладеними у п. 3, 25 Постанови Пленуму ВСУ, в яких, серед іншого зазначено наступне: спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

За таких обставин, враховуючи, що недостовірна інформація відносно ОСОБА_1 була поширена відповідачем, шляхом подання заяви на імя міського голови м. Калуша Ігоря ОСОБА_3, слід зобовязати ОСОБА_2 написати заяву міському голові м.Калуша Ігорю ОСОБА_3 про те, що викладена інформація в заяві від 27.10.2016 року є недостовірною. Водночас вимоги позивача про зобовязання відповідача написати також заяви про спростування поширеної інформації на імя позивача ОСОБА_1 та директора КП «Водотеплосервіс» ОСОБА_5 міської ради, з урахуванням положень ч.7 ст.277 ЦК України, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду у позадоговірних відносинах передбачені ст. ст. 23 і 1167ЦК України. За загальним правилом така відповідальність наступає за наявності протиправності і вини особи, яка її завдала.

Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить висновку, що поширення відповідачем недостовірної інформації завдало душевних страждань позивачу, які полягали у виникненні напруженої атмосфери в сімї, зниженні авторитету в трудовому колективі, перешкоджало виконанню посадових обовязків, зокрема, що позивач був відсторонений від виконання своїх обовязків (а.с.66).

Тому, виходячи із принципу розумності і справедливості, враховуючи тяжкість та істотність вимушених змін у житті позивача, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 277 ЦК України, п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій», ст.ст.209, 214-215, 218ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2 написати заяву міському голові м.Калуша Ігорю ОСОБА_3 про те, що викладена інформація в заяві від 27.10.2016 року про те, що :

ОСОБА_1 має позашлюбні стосунки із ОСОБА_4;

Зароблені ОСОБА_1 кошти мають корупційне походження, внаслідок зловживань ОСОБА_1 на посаді заступника директора Комунального підприємства «Водотеплосервіс» ОСОБА_5 міської ради при використанні коштів державного та місцевого бюджетів, а також при недотриманні законодавства щодо здійснення державних закупівель;

ОСОБА_1 здійснює самовільне будівництво сауни без документів по вул.Малицькій 1а в м.Калуші є недостовірною.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди та 1929,2 грн. судових витрат по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення в цей же термін з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: