Постанова № 64813483, 13.02.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13415/16-а

Провадження № 2-а/344/146/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді: Польської М.В.

при секретарі с/з: Дзюбак Х.Б.

за участю позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м.Львові та інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у м.Львові лейтенанта поліції Якімовича Руслана Орестовича про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 348513 від 09.10.2016 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м.Львові та інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у м.Львові лейтенанта поліції Якімовича Руслана Орестовича про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 348513 від 09.10.2016 року.

Позивач вважає дії інспектора Управління патрульної поліції неправомірними, оскільки, вказаного в постанові адміністративного правопорушення не вчиняв, при винесенні постанови відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства, які регулюють порядок винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. А тому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 348513 від 09.10.2016 року.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги адміністративного позову, просили його задовольнити.

Відповідач подав до суду письмове заперечення та просив розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2016 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП. Позивача визнано винним в тому, що він здійснив рух по смузі для руху громадського транспорту, позначеного дорожнім знаком 5.11 ПДР чим порушив п.п.8.4 ґ ПДР України (а.с.5).

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а також ч.4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 2 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Дана норма статті додана із прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року, вже після прийняття Конституційним Судом України рішення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частина 1 статті 276 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно згаданого рішення Конституційним Судом України рішення від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення" необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення врегульовано Главою 22 КУпАП.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 280 КУпАП).

Доводи сторони позивача про те, що при складанні постанови інспектором не надано належної оцінки доказам, не залучено свідків, позбавлено можливості позивача надати письмові пояснення, не зазначено опису обставин, є голослівними та недоведеними суду.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - «Правила дорожнього руху»).

Згідно п.17.1 ПДР України на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" або 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" (саме знак 5.11 було проігноровано позивачем) забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Оскаржуючи постанову сторона позивача акцентує увагу на тому, що при складанні постанови інспектором патрульної поліції допущено помилки. Зокрема, нечітко зазначено пункти ПДР, які порушив позивач, вказано термін «смуга для руху громадського транспорту», замість маршрутного. Також позивач зазначив, що він правил дорожнього руху не порушував і по смузі для руху громадського транспорту не рухався. Однак, на думку суду невірне зазначення маршрутного транспорту, як громадського, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, а відсутність порушення ПДР позивачем не доведено.

Відповідач у поданому запереченні обґрунтував винесення оскаржуваної постанови, звертав увагу на те, що ОСОБА_3 було порушено правила дорожнього руху, що і стало підствою для винесення оскаржуваної постанови.

За вищевказаних обставин, враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відсутність належних та достатніх підстав щодо скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 348513 від 09.10.2016 року.

На підставі ст.ст.122,283,287-289 КУпАП та керуючись ст.ст.17,18,71,159,160,162,163, ч.2 ст.171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м.Львові та інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП у м.Львові лейтенанта поліції Якімовича Руслана Орестовича про визнання недійсною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 348513 від 09.10.2016 року- відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Польська М.В.