Рішення № 64812019, 06.02.2017, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5598/16

№ 2/183/409/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 лютого 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря Макаренко А.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа Новомосковська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 посилався на те, що 05 травня 2014 року померла ОСОБА_2.

За життя, 10 лютого 2014 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідно до якого заповідала йому все своє майно.

Позивач зазначив, що він своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але, постановою нотаріуса Новомосковської районної державної нотаріальної контори від 11.01.2016 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2, померлої 05 травня 2014 року на земельну ділянку, в звязку з відсутністю інформації щодо реєстрації прав власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 та не надання правовстановлюючого документу за земельну ділянку.

Позивач зазначив в заяві, що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки площею 1,000 га., яка надана для ведення особистого підсобного господарства та розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП НВ № 010201 виданого 25 липня 2000 року Миколаївською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10201.

Державний акт на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку було втрачено.

В звязку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,000 га., яка надана для ведення особистого підсобного господарства та розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, померлої 05 травня 2014 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не зявився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений, в звязку з чим, судом проведений заочний розгляд справи.

Представник третьої особа Новомосковської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не зявився.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05 травня 2014 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Встановлено, що за життя, 10 лютого 2014 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, відповідно до якого заповідала ОСОБА_1 все своє майно.

Згідно до спадкової справи, заведеної Новомосковською районною державною нотаріальною конторою, з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2, померлої 05 травня 2014 року. Звернувся ОСОБА_1, інших спадкоємців судом не встановлено.

Постановою нотаріуса Новомосковської районної державної нотаріальної контори від 11.01.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_2, померлої 05 травня 2014 року на земельну ділянку, в звязку з відсутністю інформації щодо реєстрації прав власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 та не надання правовстановлюючого документу за земельну ділянку.

Як зазначалося вище, в позовній заяві ОСОБА_1 посилався на те. що ОСОБА_2 була власником земельної ділянки.

В той же час, встановлено, що ОСОБА_2 була не власником а користувачем земельної ділянки площею 1,000 га., яка надана для ведення особистого підсобного господарства та розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія ДП НВ № 010201 виданого 25 липня 2000 року Миколаївською сільською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10201.

Державний акт на право постійного користування землею ОСОБА_2 було втрачено.

На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В звязку з наведеним, у ОСОБА_1 виникло не право власності, а право на користування земельною ділянкою, в звязку з чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 право користування земельною ділянкою площею 1,000 га., яка надана для ведення особистого підсобного господарства та розташована на території Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, померлої 05 травня 2014 року. (Державний акт на право постійного користування землею серія ДП НВ № 010201 25 липня 2000 року Миколаївською сільською радою, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 10201 на імя ОСОБА_2).

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.І. Городецький