Постанова № 64811040, 20.02.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17613/16-п Провадження №33/773/168/17 Суддя в 1 інстанції: Квятковський М. С. Категорія:ст. 124 КУпАП Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю захисника ОСОБА_2, скаржника ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, не працює, на постанову судді Луцького міськрайонного суду від 26 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 18 листопада 2016 року, близько 22 год. 20 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснюючи рух по по вул.Рівненській у напрямку пр.Відродження, що в м.Луцьку, Волинської області, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість руху, при виявлені небезпеки чи перешкоди, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки транспортного засобу, або для безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, недотримався безпечного бокового інтервалу, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням потерпілої ОСОБА_4, яка здійснювала рух у попутному напрямку з правого боку, після чого, автомобіль під керуванням ОСОБА_3, зіткнувся із бетонним блоком, внаслідок чого, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги, передбачені п.2.3 (б); п.12.3; п.13.1 та п.2.10 ПДР України.

Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає те, що він відповідно до Правил дорожнього руху здійснював рух, однак через засліплення зустрічним автомобілем здійснив зіткнення з перешкодою, контакту його автомобіля з автомобілем потерпілої не було. Вказує, що водій ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_6 змінювали свої показання, однак суддя суду першої інстанції це залишив поза увагою та поклав в основу доведеності його винуватості. Окрім того, зазначає про безпідставність не призначення судом транспортно-трасологічної експертизи. Просить постанову Луцького міськрайонного суду від 26 січня 2017 року скасувати, провадження в справі закрити.

Заслухавши апелянта та його захисника, які апеляцію підтримали, просили скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі, думку потерпілої, яка просила постанову залишити без змін, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.124 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого цим законом, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Матеріалами справи підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди з участю водія ОСОБА_3, що по суті в апеляції не оскаржується.

Висновок судді першої інстанції про вчинення саме ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суддя дав належну оцінку.

Так з протоколу огляду місця події (а.с.13-14), вбачається, що ДТП мала місце фактично під час здійснення маневру обїзду перешкоди та недотримання безпечного бокового інтервалу автомобілем «Ніссан».

Окрім того, потерпіла ОСОБА_4 показала, що вона рухалась в своїй правій смузі руху, при цьому відчула удар в задню ліву частину автомобіля. Дані пояснення відповідають і тим, які вона давала слідчому та в суді першої інстанції.

З фотокарток механічних ушкоджень автомобіля «Додж» вбачається наявність механічного ушкодження в місці лівого заднього колеса, про що також вказувала і потерпіла.

Більше того, свідок ОСОБА_6 чітко вказав за яких обставин водій автомобіля «Ніссан», порушуючи правила дорожнього руху, вчинив ДТП. Підстав ставити під сумнів пояснення даного свідка в апеляційного суду немає, не наведені такі підстави і в апеляційній скарзі.

Враховуючи протокол огляду місця події та характер механічних пошкоджень автомобілів, а також пояснення потерпілої та свідка, які в своїй сукупності дають можливість чітко відтворити обставини пригоди, суддя знаходить доводи скаржника ОСОБА_3 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, безпідставними.

Ті суперечності в показаннях потерпілої та свідка, на які вказує апелянт, щодо неістотних обставин справи, не могли і, на думку суду, не вплинули на правильність прийнятого суддею рішення.

Доводи про необхідність призначення експертизи обґрунтовано відхилені суддею місцевого суду, при цьому апеляційний суд звертає увагу на пояснення самого ОСОБА_3 про перебування в шоковому стані, у зв'язку з чим він не пам'ятає певних обставин справи.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, суддя вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а доводи апеляції фактично були досліджені та об'єктивно спростовані при розгляді справи суддею першої інстанції.

Накладене адміністративне стягнення, з огляду на конкретні обставини справи, відповідає вимогам ст.23 КУпАП, немає підстав і для закриття провадження на підставі ст.38 КУпАП, оскільки загальний строк, визначений в ч.2 ст.38 КУпАП, на момент розгляду справи не закінчився.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Тому підстав для скасування постанови судді першої інстанції, на що вказує ОСОБА_3 у своїй апеляції, немає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду від 26 січня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок