Ухвала суду № 64809338, 14.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/68/17

Номер справи місцевого суду: 509/4235/14-к

Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кадегроб А.І.,

суддів: Котелевського Р.І., Прібилова В.М.,

секретаря - Стоянової Л.І.,

за участю:

прокурора - Нікітіна Ю.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілих - ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

представника ТОВ "ПТК "Шабо" - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області Горностаєвої Т.В. на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.10.2016 року у кримінальному провадженні №12013170380000688 від 01.03.2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого водієм у ТОВ "ПТК "Шабо" зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та йому призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Вироком задоволений цивільний позов прокурора та з обвинуваченого ОСОБА_2 стягнуто грошові кошти в якості відшкодування витрат на лікування потерпілих ОСОБА_4. та ОСОБА_3: на користь Овідіопольської ЦРЛ - 706,94 гривень, на користь КУ "Одеська обласна клінічна лікарня" - 14 218 гривень, на користь ДУ "Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті" - 10 738 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задоволений частково та на його користь стягнуто:

- з ПАТ "НАСК "Оранта" - грошові кошти в якості відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю, в сумі 77 055,42 гривень, матеріальні збитки внаслідок знищення автомобіля в сумі 15 754,67 гривень; моральну шкоду в сумі 3 777,10 гривень;

- з ТОВ "ПТК "Шабо" - моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень, а також зобов'язано щомісяця сплачувати розмір втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку в розмірі 1100 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволений частково та на його користь стягнуто:

- з ПАТ "НАСК "Оранта" - грошові кошти в якості відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю, в сумі 22 995,86 гривень та моральну шкоду в сумі 1149,73 гривень;

- з ТОВ "ПТК "Шабо" - моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

Вироком також вирішене питання щодо судових витрат,

встановив:

Вищевказаним вироком ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 01.03.2013 року, приблизно о 16.00 годині, керуючи технічно справним вантажним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись на 32 км + 870 метрів автошляху Одеса - Білгород-Дністровский, в напрямку м. Білгород- Дністровський, в ясну погоду по сухому та чистому асфальтному покриттю зі швидкістю приблизно 70 км/г, в порушення вимог п.п. 1.4, 2.3 "б", 10.1, 11.3, 14.2, 19.3 Правил дорожнього руху України, не впевнившись у безпечності свого маневру, виїхав на смугу зустрічного руху для здійснення обгону, внаслідок чого допустив лобове зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2102», д/н НОМЕР_3, з причепом «ПП», д/н НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що рухався у зустрічному напрямку.

Внаслідок ДТП водію автомобіля «ВАЗ 2102» ОСОБА_4 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а пасажиру даного автомобіля - ОСОБА_3 - тілесні ушкодження середньої тяжкості.

На даний вирок заступник прокурора Одеської області Горностаєва Т.В. подала апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, правильності його кваліфікації та справедливості призначеного судом покарання, вказує, що вважає вирок незаконним у зв'язку з істотними порушеннями вимог КПК України та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок змінити, вказавши у резолютивній частині про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КПК України, а саме - зобов'язати обвинуваченого повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на ст.75 КК України, яка регламентує порядок звільнення особи від відбування покарання, звільнив ОСОБА_2 від покарання, тим самим застосувавши закон про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню, оскільки інститут звільнення від покарання регламентується ст.74 КК України і є відмінним від інституту звільнення від відбування покарання.

Окрім того, прокурор вказує, що суд, покладаючи на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст.76 КК України, у вироку не застосував закон, який підлягає застосуванню, оскільки поклав обов'язок контролю за поведінкою обвинуваченого на кримінально-виконавчу інспекцію - орган, якого на момент постановлення вироку не існує, що призводить до неможливості його виконання.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; думку інших учасників судового провадження, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги і залишили її вирішення на розсуд суду; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія судів доходить таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність його кваліфікації та справедливість призначеного судом покарання в апеляційній скарзі не оспорюються та повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Як вбачається з оскаржуваного вироку, при вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 покарання суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання згідно з положеннями ст.75 КК України, про що зазначив у мотивувальній частині вироку (а.с. 24).

Однак у резолютивній частині вироку районний суд, посилаючись на ст.75 КК України, вказав про звільнення ОСОБА_2 від покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, зокрема: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, а також періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Законом України № 1492-VIII від 07.09.2016 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених" внесені зміни до ст.76 КК України, які набрали чинності на час ухвалення районним судом вироку, а тому контроль за виконанням покладених на засуджених обов'язків повинен здійснювати уповноважений орган з питань пробації.

Апеляційний суд вважає, що в даному випадку становище обвинуваченого не погіршується, а тому вважає необхідним вирок в цій частині змінити та привести його у відповідність до вимог чинного законодавства. Учасники судового провадження проти зміни вироку з вищевказаних підстав не заперечували.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржуваний вирок - зміні в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання та покладення на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 419, 428, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області Горностаєвої Т.В. - задовольнити.

Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.10.2016 року відносно ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - змінити в частині призначеного судом покарання.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст.286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та встановит іспитовий строк 2 (два) роки.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. Кадегроб Р.І. Котелевський В.М. Прібилов