Постанова № 64808797, 15.02.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/24644/16-а

Провадження №2-а/522/761/17

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2017 року Приморський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Ільченко Н.А.

при секретарі: Довгань Ж.А.

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 про забезпечення її адміністративного позову до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, зобов'язання повернути безпідставно стягнену суму пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси від 25.11.2016 року №1192 про утримання надміру виплачених сум пенсій з ОСОБА_1; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси повернути ОСОБА_1 всю суму пенсії, стягнену на підставі рішення від 25.11.2016 року №1192 про утримання надміру виплачених сум пенсій, без обмеження максимального розміру.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона працювала в органах прокуратури Одеської області з 1982 року після навчання з 1979 року по 1982 рік у Харківському юридичному інституті. У 2001 році внесено суттєві зміни в законодавство щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури. Після набрання чинності змін до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції Закону України №2663-ІІІ від 12.07.2001 року) вона мала необхідний стаж для призначення пенсії за вислугою років більше 20 років. Органами ПФУ їй призначено пенсію за вислугою років у розмірі 90% від заробітної плати з 03.04.2002 року довічно.

У зв'язку з її звільненням з 02.09.2011 року з прокуратури Одеської області проведено перерахунок призначеної пенсії за вислугою років у розмірі 90% від суми місячного заробітку за посадою, яку вона обіймала до звільнення. З того часу їй виплачувалася пенсія у розмірі 7844,86 грн..

Після перерви вона знову працювала в прокуратурі з 26.03.2012 року по 27.02.2015 року на прокурорській посаді і отримувала зарплату та пенсію в повному розмірі.

Після звільнення вона надала до УПФК в Приморському районі м.Одеси копію трудової книжки 03.03.2015 року та їй як непрацюючому пенсіонеру проведено розрахунок індексації пенсії.

25.11.2016 року УПФУ в Приморському районі прийнято рішення №1192 про утримання надміру виплачених сум пенсій. Вважає це рішення не обґрунтованим.

Позивач звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач надав заперечення проти позову, згідно яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно якого пенсія, призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених цим законом виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.09.2011 року) перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду в Приморському районі м.Одеси.

25.11.2016 року УПФУ в Приморському районі м.Одеси прийнято рішення №1192 про утримання надміру виплачених сум пенсій у розмірі 232 783,47 грн.. зазначена переплата утворилася за період з 26.02.2012 року по 30.11.2016 року у зв'язку з роботою на спеціальних посадах.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення громадян України, порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

Відповідно до абз.1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

В силу ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно з ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003р. №6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.05.2003р. за №374/7695.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії.

У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Отже, зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані відповідачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних.

Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.

За приписами ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ (в редакції від 01.10.2011 року) пенсія, призначена відповідно до цієї статті, в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених чим законом, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а після звільнення з таких посад - у розмірі, обчисленому відповідно до цього закону.

Отже, порушуючи норми чинного законодавства, ОСОБА_1 не повідомила вчасно УПФУ в Приморському районі м.Одеси про поновлення на роботі з 26.03.2012 року по 27.02.2015 року. Зазначена обставина має істотне значення, оскільки в період роботи на спецпосадах пенсія мала виплачуватись в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач наголошує на пункт 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.10.2011 року, яким встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом, а як вбачається з матеріалів справи позивач влаштувалася на роботу 26.03.2012 року, тобто після набрання чинності вказаного Закону.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3,11, 69, 94, 158 163, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про забезпечення її адміністративного позову до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, зобов'язання повернути безпідставно стягнену суму пенсії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя Н.А.Ільченко

15.02.2017