Ухвала суду № 64805891, 20.02.2017, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 151/293/15-к

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою.

20 лютого 2017 року м.Тульчин

Тульчинський районний суд Вінницької області в складі колегії суддів::

головуючого судді Карнауха А.П.

суддів Робак С.О..

Саламахи О.В.

при секретарі Грабовській Н.В.

з участю прокурора Гаврилюка В.В.

потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Кіцули В.І.,

у підготовчому судовому засіданні в залі суду вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт.Чечельник Чечельницького району Вінницької області,українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, військовозобов»язаного, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого, щодо якого 25.11.2014 року обрано запобіжний захід - тримання під вартою, звільненого з-під варти 21.12.2016 року, та щодо якого повторно обрано запобіжний захід - тримання під вартою 23.12.2016 року,

у скоєнні злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.6 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи раніше судимим Чечельницьким районним судом Вінницької області 30.08.2013 року за ст.185 ч.2 та 3 КК України до позбавлення волі строком на п»ять років, звільненого від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки ( судимість не знята та не погашена), 24.11.2014 року близько 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, зустрів свою знайому ОСОБА_5 на вул..Гоголя в смт.Чечельнику Чечельницького району Вінницької області та розпочав із нею розмову. Пройшовши по вул..Гоголя ОСОБА_3 та ОСОБА_6 повернули на грунттову дорогу, що веде до вул..Б.Хмельницького. Дійшовши до перехрестя між грунтовою дорогою та вул..Б.Хмельницького між ними виникла суперечка, під час якої у ОСОБА_3 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_6 з метою заволодіння її особистим майном.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 зірвав з куртки ОСОБА_6 пасок із синтетичної тканини чорного кольору і утримуючи його в руках накинув на шию потерпілої. Після цього шляхом прикладення значної сили здавив паском шию ОСОБА_6 та утримував до того як остання не перестала подавати ознаки життя.

За висновком судово-медичної експертизи №123 від 25.11.2014 року смерть ОСОБА_6 настала внаслідок механічної асфіксії, яка розвинулась від здавлення шиї руками ( рукою), пальцями рук, так і відкритою, з м»якого матеріалу петлею.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_6 померла ОСОБА_3 з метою приховання вчиненого злочину на руках переніс труп ОСОБА_6 на відстань 45м на узбіччя грунтової дороги, де залишив у сухій траві під деревом. При цьому зімітував її самогубство, обмотавши навколо шиї пасок, який прив»язав до дерева.

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 заволодів належними ОСОБА_6 жіночою сумочкою із шкірзамінника вартістю 126 грн., в якій знаходилось 750 грн. та мобільний телефон « Sonny Ericsson « вартістю 1449 грн.80 коп., із сім-картою «Київстар» вартістю 15 грн., зарядним пристроєм чорного кольору вартістю 70 грн., мобільною гарнітурою ( навушниками) вартістю 90 грн., манікукюрним лаком в скляній пляшці ємкістю 6 мл « NAIL POLYSH» вартістю 20 грн., тушшю для вій « Express Parisa « вартістю 35 грн., матерчатою резинкою для волосся синього кольору вартістю 8 грн., упаковкою жіночих прокладок вартістю 14 грн.50 коп., упаковкою чаю «Домащшній чай лимонний» вартістю 15 грн., якими розпорядився на власний розсуд.

26.11.2014 року ОСОБА_3 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.1 КК України, а 23.03.2015 року у вчиненні злочину, передбаченого ст..115 ч.2 КК України.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.12.2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - тримання під вартою. Строк тримання під вартою встановлений - шістдесят днів.

В зв»язку з тим, що до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого неможливо закінчити судовий розгляд кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні прокурор Гаврилюк В.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу - тримання під вартою, пояснивши, що наполягає на його задоволенні, оскільки обвинувачений вчинив умисний особливо тяжкий злочин під час відбування покарання за попередній злочин, може ухилитись від явки до слідчого та прокурора, суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків з метою відмови від дачі свідчень, тому вважає неможливим застосування більш м»якого запобіжного заходу.

Потерпіла ОСОБА_2 клопотання прокурора підтримала та просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 відповідно до ст.330 КПК України 2012 року був видалений із залу суду до закінчення розгляду клопотання, оскільки порушував порядок у залі суду та не підкорявся розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

Захисник Кіцула В.І. проти задоволення клопотання заперечував, оскільки вважає, що прокурором не доведено, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інший злочин. До підготовчого судового засіданні він був звільнений з-під варти і не ухилився від суду, хоча мав таку можливість. Проте потім знову був заарештований.

Із наданих прокурором матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.6 КК України. Це обвинувачення ґрунтується на показах потерпілої, свідків, висновках судових експертиз.

Розглянувши клопотання, вивчивши наданні до нього матеріали кримінального провадження, вислухавши пояснення потерпілої, яка підтримала клопотання, захисника обвинуваченого - адвоката Кіцули В.І., який заперечував проти задоволення клопотання, суд вважає, що воно підлягає задоволенню.

Прокурором в судовому засіданні доведено про продовження існування ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою. Зокрема, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, який за оголошеною підозрою він вчинив, відбуваючи покарання за попереднім вироком, та перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність.. А також зміна або скасування запобіжного заходу може призвести до переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду.

Підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м»який не вбачається.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України 2012 року не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.193,196,197,315 ч.3 КПК України 2012 року,

У Х В А Л И В:

1.Клопотання прокурора задовольнити.

2.Продовжити строк тримання під вартою, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, встановивши строк тримання під вартою до 20 квітня 2017 року 15 год..

3. Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України 2012 року не визначати розмір застави.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: