Постанова № 64805591, 15.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/994/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати протиправними та скасувати припис №373 від 17.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; постанову №324 від 25 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена головним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Поляковим Є.Ю. про визнання позивача винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 6800 гривень. .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при винесенні постанови відповідачем було порушено норми чинного законодавства, ні протокол, ні акт перевірки позивачу не були вручені наручно у день проведення перевірки. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови Управлінням ситуація не вивчалась повно та всебічно, адже позивач здійснює поточний ремонт, а не реконструкцію квартири.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

На електронну пошту представником апелянтом надіслано клопотання, в якому вона просить відкласти розгляд справи в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, оскільки наразі перебуває в пологовому будинку в зв`язку з народженням дитини.

Суд не приймає до уваги заявлене клопотання, оскільки справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 06.08.2015 року ОСОБА_1 є власником 3-х кімнатної квартири АДРЕСА_1.

На підставі письмового звернення (скарги) гр. ОСОБА_3 (сусідка позивача), посадовою особою відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства об'єкту за адресою: АДРЕСА_2, про що складено акт від 17.12.2015 року (арк .с. 52).

Згідно вказаного акту, на момент перевірки встановлено виконання будівельних робіт у квартирі, а саме: об'єднано приміщення ванної кімнати площею 3,6 кв.м та вбиральні площею 1,2 кв.м; в приміщенні, що утворилось шляхом об'єднання ванної кімнати та вбиральні влаштовується система підігріву підлоги; несучу стіну у приміщенні 9 (житлова кімната) у місці виходу на балкон перебудовано - виконані роботи мурування підвіконної ніші в місці виходу на балкон; відбулася реконструкція системи опалення всього житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом влаштування системи індивідуального опалення в кв. АДРЕСА_1 монтаж нових радіаторів у приміщенні житлової кімнати 3; виконані роботи з заміни вікон в приміщеннях 2,3,9,8; виконуються роботи з влаштування та заповнення дверних прорізів; демонтовано ніши у приміщеннях 2 та 7.

На отримання акту позивач не з'явилася, про що службовою особою відповідача зроблено відмітку у акті перевірки.

За результатами виявлення у ході проведення перевірки порушень, Інспекцією було складено припис від 17.12.2015 року "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил", з вимогами припинити виконання будівельних робіт у термін негайно та усунути виявлені порушення містобудівного законодавства у термін до 25.01.2016 року (арк. с. 53).

Крім того, відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.ст. 254, 255, 256 Кодексу про адміністративні правопорушення, Інспекцією був складений протокол від 17.12.2015 року "Про адміністративне правопорушення" про те, що за результатами проведеної позапланової перевірки на об'єкті будівництва: реконструкція квартири АДРЕСА_1 виявлено порушення ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 7, 9 Закону "Про архітектурну діяльність" та повідомлено, що розгляд справи про правопорушення відбудеться о 09.00 год. 25.12.2015 року у приміщенні Управління ДАБК у Миколаївській області (арк. с .54).

Постанову направлено позивачу поштою, про що службовою особою відповідача зроблено відповідний запис у протоколі та примірник протоколу надіслано поштою.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.12.2015 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 17.12.2015 року, протокол про адміністративне правопорушення від 17.12.2015 року складені за результатами позапланової перевірки, Управлінням було встановлено виконання гр. ОСОБА_1 у порушення у порушення ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 7,9 Закону України "Про архітектурну діяльність" виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1 без права на їх виконання. Управлінням також було встановлено, що позивач до Управління за набуттям права на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою не зверталася, дозвіл Управління на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 не надавався, відтак, перевіркою було встановлено порушення позивачем приписів ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі поданих документів і матеріалів позивача було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП (арк. с. 56).

За вчинення вказаного правопорушення відповідно до постанови №324 від 25.12.2015 року на позивача накладено штраф у розмірі 6800 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для скасування припису та постанови, оскільки виявлені під час проведення перевірки порушення позивачем у сфері містобудівної діяльності не спростовано у ході судового розгляду справи, а відповідачем, суб'єктом владних повноважень повністю підтверджено правомірність оскаржуваних припису та постанови, складених у відношенні позивача у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 7, 12, 13 Порядку № 553 під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п.16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно до п.17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно доп.18 Порядку №533 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюЗгідно до п.19 Порядку №533 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п.20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно до п.21 Порядку №533 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до направлення №1119 від 08.12.2015 р. про проведення позапланової перевірки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №533 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» для здійснення позапланової перевірки на об`єкті АДРЕСА_3 направляється головний інспектор будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Поляков Є.Ю., строк дії направлення з 09.12. до 15.12.2015 р. (а.с. 37).

Відповідно до акту перевірки від 17.12.2015 р. перевірка, в порушення вимог положень Порядку №533 проводилась 11.12.2015 р., а акт перевірки складено 17.12.15 р.. З актом перевірки позивача не було ознайомлено, в зв`язку з чим ОСОБА_1 не мала можливості внести свої зауваження.

Крім того, 17.12.2015 р. відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення в його діях, який мав бути встановлений при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот п'ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.244-6 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виробництва, виготовлення та застосування будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, а також будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування, не обладнанням майданчиків для платного паркування транспортних засобів паркувальними автоматами або автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник, заступники керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, та інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч.1 ст. 277 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно до ст.279 КУпАП Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

При розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною та необхідною підставою для складання органом архітектурно-будівельного контролю відносно особи щодо якої проводилась перевірка протоколу про адміністративне порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил є одночасна сукупність наступних обставин: 1) факт вчинення такого правопорушення; 2) воно вчинене саме цією особою та з її вини.

Крім того, законодавством регламентовано чіткий порядок розгляду уповноваженими посадовими особами справ про адміністративні правопорушення з дотриманням умов щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату, час та місце розгляду її справи, забезпечення реалізації її права на надання відповідних пояснень, врахування всіх обставин справи та доказів, дотримання якого є обов'язковим і має передувати прийняттю постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах перевірки, зокрема акті від 17.12.2015 р., та протоколі від 17.12.2015р. відсутні відомості про те, яким чином відповідачем було встановлено, що будівельні роботи з реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_4 виконані саме позивачкою, а не попередніми власниками, залишено поза увагою той факт, що позивач набула право власності на зазначену квартиру у серпні 2015 року, не досліджено технічну документаццію на спірну квартиру, фотографії , що наявні в матеріалах справи дуже низької якості і не дають можливості встановити, прив`язку до спірного обєкту.

Більш того, відповідачем не встановлено рік реконструкції, а вказано, що виконуються роботи з реконструкції квартири без документів.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 присутня не була, оскільки, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення акт, припис, протокол позивач отримала тільки 25.12.2016 року (а.с. 55), що є грубим порушенням прав позивача, оскільки вона була позбавлена можливості надавати будь-які заперечення та документи.

Оцінивши зазначені обставини та докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст.86 КАС України, апеляційний суд вважає, що відповідачем не було виконано покладених на нього, відповідно до ст.245 КУпАП, завдань щодо здійснення своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи про адміністративне правопорушення, не підтверджено його складу (об'єктивних ознак) і того, що саме позивач є суб'єктом його вчинення, а тому оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності від25.12.2015 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, при накладенні адміністративного стягнення позивачка не була присутня та її не було сповіщено належним чином про час та місце розгляду адміністративного матеріалу, тобто позивачка була позбавлена права на присутність при розгляді справи про адміністративне правопорушення та користування правами, які передбачені ст. 268 КУпАП.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що при прийнятті постанови від 25.12.2015 р. № 324 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 6 ст. 96 КУпАП відповідачем порушено процедуру її прийняття, регламентовану ст.ст.278-280 КУпАП, а саме не повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду її справи про адмінправопорушення, не забезпечено реалізацію її права на участь в її розгляді та надання відповідних пояснень, не досліджено та не перевірено відповідні містобудівні і титульні документи про право власності наквартиру, а отже, не дотримано вимог щодо повного, об'єктивного і всебічного дослідження обставин вчиненого правопорушення, а тому, колегія суддів вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналізуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскільки під час проведення позапланової перевірки Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області була порушена процедура здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, акт перевірки від 17.12.2015 р., складений з порушенням норм законодавства про архітектурно-будівельний контроль, то постанова по справі про адміністративне правопорушення прийнята у відсутності позивача від 25.12.2015 року № 324, винесена за результатами розгляду вищевказаних документів є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування припису №373 від 17.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; постанови №324 від 25 грудня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати припис № 373 від 17.12.2015 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; постанову № 324 від 25.12.2015 року по справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1763,84 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят три гривні вісімдесят чотири копійки).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст рішення виготовлено 20.02.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик