ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2017 р. Справа № 513/1109/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бучацька А.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Кравченка К.В.,
при секретарі - Діденко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на постанову Саратського районного суду Одеської області від 17 листопада 2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправною відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок призначеної пенсії.
Постановою Саратського районного суду Одеської області від 17 листопада 2016 року позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 30 вересня 2016 року № 3089/03 у здійсненні ОСОБА_2 перерахунку пенсії за віком згідно ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії за віком.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_2, починаючи з 28 квітня 2016 року, відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2009-2011 роки.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком, призначену їй відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії, тобто за 2009-2011 роки, починаючи з 28 квітня 2016 року, з врахуванням виплачених їй за цей період сум пенсії.
Допущено негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місць.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 551 21 копійка.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі та отримує пенсію за віком з 04 липня 2012 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Первинне призначення було здійснено відповідачем 14.02.2007 року на підставі особистої заяви про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ. При призначенні пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01.01.1980 року по 31.12.1984 року та з 01.07.2000 року по 31.01.2007 року з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2006 рік - 735,57 гривень. Загальний стаж було враховано по 31.01.2007 року, та склав 31 рік 5 місяців 4 дні, що дорівнює стажу працівника охорони здоров'я. Розмір пенсії з 14.02.2007 року склав 418,14 гривень.
15 лютого 2007 року нарахування та виплату зазначеної пенсії було припинено на підставі ч.2 ст. 7 Закону 1788-ХІІ у зв'язку з працевлаштуванням на роботу на посаду операційної медичної сестри травматологічного відділення.
Після досягнення пенсійного віку 04 липня 2012 року вона звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.
04 липня 2012 року позивачку було переведено на пенсію за віком. Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи з 01 січня 1980 року по 31 грудня 1984 року та з 01 липня 2000 року по 31 травня 2012 року з урахуванням середньомісячного заробітку по Україні за 2007 рік - 1197,91 гривня. Загальний стаж було враховано по 30 червня 2012 року, та склав 43 роки 8 місяців 1 день, а розмір пенсії з 04 липня 2012 року - 1704,65 гривень. Тобто було враховано заробіток за періоди страхового стажу, зазначеного в ч. 1ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-1У (далі Закон № 1058-1У), із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.
15.09.2016 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Листом № 3089/03 від 30 вересня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Саратському районі позивачці було відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на п.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» який встановлює, що при переведенні з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час проведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності застосування відповідачем до спірних правовідносин норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачка звернулась до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, а тому, відповідач при обчисленні її пенсії повинен був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2009-2011 роки, як це передбачено ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.7 Закону України № 1788-Х11 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно п. «е» ст.55 Закону України № 1788-Х11 право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії за вислугу років), пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на час призначення позивачеві пенсії за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Пенсія за вислугу років зазначеним Законом не передбачена.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 первинне призначення пенсії здійснено 14 лютого 2007 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулася вперше, а тому в управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області були відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при призначенні позивачу пенсії за віком .
Жодних доказів про висловлення позивачем бажання на застосування такого показника відповідачем суду не надано.
Доводи апелянта, про те що позивач звертався до відповідача з вимогою не про призначення пенсії, а про переведення на інший вид пенсії, у зв'язку з чим УПФУ в Саратському районі здійснив не призначення пенсії, а переведення, колегія суддів вважає помилковими, оскільки в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами Пенсійного фонду щодо застосування частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , оскільки фактично позивач не звертався до управління із заявою про переведення з одного виду пенсії на іншій, а просив призначити пенсію за іншим Законом, тобто в даному випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону.
В даному випадку при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший повинен бути використано показник середньої заробітної плати за три попередні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 09 червня 2015 року по справі № 21-550а15.
Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Саратського районного суду Одеської області від 17 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: К.В. Кравченко
Судове рішення № 64805341, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 513/1109/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: