Ухвала суду № 64804935, 22.06.2016, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1339/16-ц

2з/502/6/16

УХВАЛА

22 червня 2016 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області, у складі: головуючого судді Ібадової Н. П., за участю секретаря судового засідання Фоміної О.В.,розглянувши заяву Сільскогосподарського виробничого кооперативу «Родина» до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 «Про забезпечення позову»,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2016 року до Кілійського районного суду Одеської області надійшла позовна заява від Сільскогосподарського виробничого кооперативу «Родина» до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3» Про усунення перешкод діяльності кооперативу».

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 22 червня 2016 року позовна заява Сільскогосподарського виробничого кооперативу «Родина» до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3» Про усунення перешкод діяльності кооперативу» залишена без руху відповідно до вимог ст. 119,120 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» від08.07.2011 року№3674-VI із внесеними змінами.

Разом із позовною заявою,21.06.2016 року, було подано до Кілійського районного суду Одеської області ОСОБА_4 виробничим кооперативом «Родина» до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заяву про забезпечення позову.

В заяві, поданої до Кілійського районного суду Одеської області, 21 червня 2016 року, заявник зазначив, що позивач ОСОБА_4 виробничий кооператив «Родина» в особі Голови правління, ОСОБА_5, звернувся до суду із позовом про усунення перешкод діяльності кооперативу.

На сьогоднішній день заявнику відомо, що останнім часом вживаються активні дії, спрямовані на рейдерське захоплення СВК «Родина». Так, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань постійно відбуваються зміни, відповідно до яких, засновниками СВК «Родина» стають невідомі особи, які не мають ніякого відношення до діяльності кооперативу, змінюється керівник.

Крім того на даний час печатка СВК «Родина» безпідставно знаходиться

у відповідачів, а тому у них є можливість перешкоджати діяльності

кооперативу шляхом її використання.

Тим більше, очевидно, що відповідачі не погоджуються із змінами у

кооперативі, що відбулись 14 червня 2016 року та можливо мають намір

перешкоджати діяльності кооперативу та знову ж таки вживати активні

протиправні методи з метою повернення свого керівного становища в СВК

«Родина». Так, на сьогодні стало відомим, що ці особи з невідомою метою

приїздять на територію, що належать СВК «Родина» та здійснюють огляд

полів, на яких кооператив здійснює свою діяльність, зокрема вирощує зернові

культури.

Також, колишній Голова правління кооперативу, ОСОБА_1

Андрійович, відкрито повідомляє, що невдовзі він знову стане керівником СВК

«Родина».

Таким чином, існує реальна загроза порушення прав СВК «Родина», у

звязку з чим необхідно вжити заходи для забезпечення позову, а саме

заборонити будь-яким субєктам, які виконують функції державних реєстраторів проводити у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії та вносити будь-які записи щодо ОСОБА_4 виробничого кооперативу «Родина».

Невжиття таких заходів, може унеможливити в майбутньому виконання

рішення по даній справі.

Просить суд заборонити будь-яким субєктам, які виконують функції державних реєстраторів , проводити у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії та

вносити будь-які записи щодо ОСОБА_4 виробничого

кооперативу «Родина» (68312, Одеська область, Кілійський район, с. Приозерне, вул. Родина, буд. 67, код ЄДРПОУ 03769557), зокрема щодо зміни

складу та інформації про засновників (учасників) юридичної особи, зміни

керівника, зміни складу підписантів, зміни до установчих документів тощо.

Суд, вивчивши подану заяву про забезпечення позову, вважає,що подана заява не відповідає вимогам ст.151, 152 ЦПК України.

Так, заяву подано ОСОБА_4 виробничим кооперативом «Родина», але не зазначено в особі кого подана дана заява і чи має повноваження особа на представництво інтересів кооперативу «Родина» в суді та подання позовів, заяв про забезпечення позову. Жодних додаткових документів щодо надання такого права для звернення до суду, заявником, до заяви, додано не було.

В заяві про забезпечення позову заявник вказує, що відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 утримують у себе печатку ОСОБА_4 виробничого

кооперативу «Родина», але саму заяву про забезпечення позову підписано головою правління СВК «Родина», ОСОБА_5, і завірено «мокрою» печаткою ОСОБА_4 виробничого кооперативу «Родина» № 03769557, що свідчить про не обґрунтованість зазначених фактів у заяві про забезпечення позову щодо печатки якою користується кооператив та печатки, яка знаходиться у відповідачів, а також не зазначено, як саме використовують печатку відповідачі і у кого із них конкретно вона знаходиться.

В заяві не зазначено хто такі відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на час подачі заяви до суду, чи мають вони відношення до кооперативу, чи є його членами і яким чином можуть вплинути на діяльність кооперативу, чи не вплинуть вжиті заходи щодо забезпечення позову на господарську діяльність будь якої юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, в тому числі це стосується і зазначених осіб, як відповідачів, у поданій заяві. В заяві тільки вказано що один із відповідачів ОСОБА_1 колишній Голова правління кооперативу.

При цьому, треба зазначити, що суд, не може прийняти до уваги додані до позовної заяви, від 21.06.2016 року, письмові докази, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, оскільки Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області , від 22 червня 2016 року, позовну заяву Сільскогосподарського виробничого кооперативу «Родина» до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3» Про усунення перешкод діяльності кооперативу» залишено без руху, відповідно до вимог ст. 119,120 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» від08.07.2011 року№3674-VI та надано термін для усунення недоліків.

Також заявник просить суд заборонити будь-яким субєктам, які виконують функції державних реєстраторів проводити у Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційні дії та вносити будь-які записи щодо ОСОБА_4 виробничого кооперативу «Родина», що на думку суду є неконкретизованою та необґрунтованою вимогою, оскільки існує перелік державних органів які мають право на внесення конкретних ( необхідних, достатніх) відомостей до Єдиного державного реєстру.

В Постанові Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 , п. п.1, 2 « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зазначено, що за змістом ч. 1 ст. 151

Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)

єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у

формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у

справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду

справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку,

передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК якщо невжиття заходів

забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання

рішення суду. Вирішуючи питання щодо застосування певного виду

забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у

ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали

законної сили.

Так , в поданій заяві не вказані поважні причини у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов, не зазначено конкретний вид забезпечення позову, який належить застосувати, відсутні належні і доказові обґрунтування, щодо необхідності задоволення заяви про забезпечення позову, яка у подальшому, у разі прийняття рішення по справі не буде перешкоджати виконанню рішення та впливати на права і обов»язки відповідачів та інших осіб, яких стосується позов.

Так, в п 4 Постанові Пленуму ВСУ, від 22 грудня 2006 року, № 9, « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення

виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати

обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Також, відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір» від08.07.2011 року№3674-VI із внесеними змінами, заява про забезпечення позову подається до суду зі сплатою судового збору відповідності до ст. 4 ч. 2 п. 1 п. п. 4, у розмірі 689 гривень, однак, відповідно до наданої заявником квитанції від 21.06.2016 року, ним сплачено лише 551, 20 грн., що не відповідає вимогам зазначеної статті.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України п.8, суд, встановивши що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку щодо невідповідності вимогам ст. 151, ст.152 ЦПК України заяви ОСОБА_4 виробничого кооперативу «Родина» про забезпечення позову, а тому відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Сільскогосподарського виробничого кооперативу «Родина» до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 «Про забезпечення позову», повернути заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_6