Ухвала суду № 64804790, 16.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1115/16

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді доповідача ОСОБА_1 суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Поліекспо" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Поліекспо" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету на користь позивача пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 625 562, 95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що невиконання відповідачами своїх обовязків, встановлених вимогами пунктів 200.12, 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України порушило право Товариства на своєчасне отримання бюджетного відшкодування ПДВ, та відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України є підставою для стягнення з Державного бюджету пені у розмірі 120 відсотків від невідшкодованої суми заборгованості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи свої доводи, апелянт зазначив, що терміни подачі довідок про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість до органів казначейства не порушено та надано своєчасно, отже підстави для стягнення з Державного бюджету пені відсутні.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 21 січня 2013 року та 20 лютого 2013 року ПП "Поліекспо" подало до ДПІ у м. Херсоні податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, а також за січень 2013 року, в рядку 23 яких підприємством заявлені суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Разом з податковими деклараціями, відповідно до вимог п.п 200.7 та 200.8 ст. 200 ПК України позивачем подані заяви про повернення сум бюджетних відшкодувань та розрахунки до них.

Однак, в повному обсязі зазначені суми податку на додану вартість були відшкодовані ПП "Поліекспо" лише 27 листопада 2015 року, що стало підставою його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач повернув підприємству суми бюджетного відшкодування з ПДВ з порушенням встановлених строків, позовні вимоги ПП "Поліекспо" є законними та підлягають задоволенню.

За змістом п.п. 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу

державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок

платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п.200.23 ст. 200 ПК України).

З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.п. 200.7 та 200.8 ст. 200 ПК України вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених ст. 200 ПК України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2014 року у справі № 21-131а14.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, бюджетне відшкодування, визначене ПП "Поліекспо" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2012 року, та за січень 2013 року здійснено, частинами, а саме: 26 червня 2013 року і 27 листопада 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування з податку на додану вартість і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Крім того, у п. 145 рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначено, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

За таких обставин, враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати пені на суми податку, що не відшкодовані платникам протягом визначеного ст. 200 ПК України строку, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України суми пені, нараховану на суму невідшкодованого податку на додану вартість у розмірі 625 562, 95 грн.

Крім того, доводи податкового органу про своєчасність вжиття відповідних заходів для здійснення бюджетного відшкодування на користь позивача після отримання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 821/1521/13-а є необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, копії судових рішень у зазначеній справі отримано податковим органом, ще у вересні 2014 року, а тому саме з цього часу встановлено порушення прав платника податків на отримання бюджетного відшкодування, і як наслідок, початок строку нарахування пені на суму простроченої заборгованості.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду, не встановлено.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначені висновки суду.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Поліекспо" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Судді: Л.В.Стас

ОСОБА_3

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Поліекспо" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість залишити без змін.