Ухвала суду № 64804779, 07.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13104/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Скаленку Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гульчука Євгена Олександровича, державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи Марії Сергіївни, треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання протиправними дій, протиправними рішень державних реєстраторів та скасування записів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гульчука Є.О. у здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме на нежитлові приміщення №ХІ та №ІХ, загальною площею 189,4 м. кв. які розташовані на 22 поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_8, РНОКПП: НОМЕР_1, проведеної на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гульчука Є.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру нерухомого майна - 6087380000) від 06.02.2013 за індексним номером 252169;

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гульчука Є.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру нерухомого майна - 6087380000) від 06.02.2013 за індексним №252169;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. у здійсненні державної реєстрації прав на об'єкт житлової нерухомості (квартири) АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_8, РНОКПП: НОМЕР_1, проведеної на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру нерухомого майна 240208580000) від 12.12.2013 за індексним №8979747;

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєння реєстраційного номеру нерухомого майна - 240208580000) від 12.12.2013 за індексним № 8979747;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. у здійсненні державної реєстрації прав па об'єкт житлової нерухомості (квартири) № 124, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_8, РНОКПП: НОМЕР_1, проведеної на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєння реєстраційного номеру нерухомого майна 240214480000) від 12.12.2013 за індексним № 8980976;

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєнням реєстраційного номеру нерухомого майна - 240214480000) від 12.12.2013 за індексним № 8980976;

- визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. щодо закриття розділу № 6087380000 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи, проведення державної реєстрації про поділ нежитлових приміщень за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна №6087380000, на підставі рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 12.12.2013 за індексним № 8983936;

- скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 12.12.2013 за індексним № 8983936.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2015 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гульчука Євгена Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєння реєстраційного номеру нерухомого майна - 6087380000) від 06.02.2013 за індексним № 252169; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєння реєстраційного номеру нерухомого майна - 240208580000) від 12.12.2013 року за індексним №8979747; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу та присвоєння реєстраційного номеру нерухомого майна -240214480000) від 12.12.2013 року за індексним №8980976; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи від 12.12.2013 року за індексним №8983936; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_10 та ОСОБА_3 звернулись із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що зазначені апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2010 ОСОБА_7, діючи в інтересах позивача, уклав із ТОВ БП «Солідарність» договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №2.

Відповідно п. 1.1 договору № 2 ТОВ БП «Солідарність» передало у власність (продало), а третя особа-1, діючи виключно в інтересах позивача, прийняв (купив) нежитлові приміщення №ХІ та №ІХ, загальною площею 189,4 м.кв., які розташовані на 22 поверсі житлового будинку АДРЕСА_1.

11.05.2010 року між ОСОБА_7, який діяв в інтересах позивача, та ТОВ БП «Солідарність» складено акт приймання - передачі нежитлових приміщень до вказаного договору купівлі-продажу.

В подальшому, ОСОБА_7 від виконання своїх обов'язків перед позивачем щодо передачі нежитлових приміщень ухилився, уклавши правочин щодо відчуження вказаних вище нежитлових приміщень на користь ОСОБА_8

Так, 08.06.2012 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Міхірьовою О. А. за реєстровим № 1542.

Відповідно до п. 1 вказаного договору купівлі-продажу № 1542 ОСОБА_7 передав у власність, а ОСОБА_8 отримав у власність нежитлові приміщення.

30.12.2011 слідчим слідчого відділу Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві Войтко Ю.В. порушено кримінальну справу № 05-25600 за фактом заволодіння невстановленими особами грошовими коштами позивача за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Кримінальна справа № 05-25600 12.10.2012 року надійшла для подальшого розслідування до слідчого управління МВС України в м. Києві, де прийнята до провадження слідчим Подушним В.Ю.

Разом з тим, 17.10.2012 в рамках проведення досудового слідства у вказаній кримінальній справі старшим слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Полуніним В.Ю. у відповідності до ст.ст. 125, 126, 130 КПК України винесена постанова про визнання речовими доказами та приєднання речових доказів, якою спірні нежитлові приміщення визнані речовими доказами та на них накладено арешт.

Цією ж постановою слідчого від 17.10.2012 заборонено відчуження вище вказаних нежитлових приміщень без дозволу органу досудового слідства до прийняття остаточного рішення у справі.

Вказана постанова для виконання була направлена листами від 17.10.2012 № 12/2-14922 та № 12/2-14908 до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

30.10.2012 державним реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Полуніним В.Ю. від 17.10.2012, внесено запис за №13181030, яким проведено державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а саме накладено арешт на спірні нежитлові приміщення та заборонено їх відчуження.

Разом з тим, 24.01.2013 представником ОСОБА_8 - ОСОБА_14 подано до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме нежитлових приміщень на користь ОСОБА_8, на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Так, за результатами розгляду вище зазначеної заяви, 06.02.2013 рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Гульчуком Є.О. за індексним номером 252169 здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно, відкрито розділ щодо об'єкта нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень та присвоєно реєстраційний номер нерухомого майна - 6087380000.

Крім того, 26.11.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середою М.С. здійснено державну реєстрацію щодо поділу об'єкта нерухомого майна № 6087380000, проведення державної реєстрації права власності щодо новостворених об'єктів нерухомого майна (квартир) в результаті поділу цих нежитлових приміщень з відкриттям відповідних розділів, та закриття розділу об'єкта нерухомого майна № 6087380000.

12.12.2013 державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середою М.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень житлової нерухомості (квартири) №1 23, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_8, відкрито новий розділ з цього приводу та присвоєно новий реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 240208580000 внаслідок поділу нежитлових приміщень.

Також, 12.12.2013 рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним №8980976 проведено державну реєстрацію об'єкта житлової нерухомості (квартири) № 124, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 на користь третьої особи-2, відкрито новий розділ з цього приводу та присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 240214480000 внаслідок поділу нежитлових приміщень.

Разом з тим, 12.12.2013 рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Середи М.С. за індексним № 8983936 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи проведено державну реєстрацію про поділ нежитлових приміщень за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна № 6087380000, припинення права власності на ці приміщення із закриттям відповідного розділу.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачами протиправно не встановлено підстави, а саме: обтяження у вигляді арешту на майно, зареєстрованого на підставі постанови про накладення арешту на майно від 30.10.2012 № 12/2-15478 слідчого управління Головного управління у м. Києві МВС України, а тому державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_8 та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчинено з порушенням порядку державної реєстрації, передбаченого статтями 15 та 24 Закону № 1952, у зв'язку із чим оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 252169 від 06.02.2013, індексний номер 8979747 від 12.12.2013, індексний номер 8980976 від 12.12.2013, індексний номер 8983936 від 12.12.2013 прийняті безпідставно та підлягають скасуванню.

Апелянти у своїх скаргах зазначають, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:

- договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

- свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

- свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

- рішень судів, що набрали законної сили;

- інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно частини 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації; у свою чергу, рішення про державну реєстрацію прав приймається за умови подання заявником достатніх та належним чином оформлених документів, відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, а також підстав для відмови у державній реєстрації.

Тобто, в межах спірних правовідносин необхідно встановити наявність підстав для державної реєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомого майна за ОСОБА_8; подання необхідних документів та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачами, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявне обтяження за реєстраційним номером 13181030, відповідно до якого реєстратором Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України накладено арешт на групу нежитлових приміщень за № ХІ та ІХ загальною площею 189,4 кв.м., які розташовані на 22 поверсі за адресою: АДРЕСА_5 на підставі постанови про накладення арешту на майно від 30.10.2012 №12/2-15487 слідчого управління Головного управління у м. Києві МВС України, кримінальна справа № 05-25600, порушена 30.12.2012 року, власник - ОСОБА_7

Колегія суддів звертає увагу, що вказана обставина повинна була слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації заявленого права, чого державним реєстратором враховано не було.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Оскільки змістом обтяження у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та арешту у розумінні статті 170 Кримінального процесуального кодексу України є заборона розпоряджатися або користуватися майном, вказані поняття є тотожними.

Доводи апелянтів про те, що відповідно до договору купівлі-продажу від 08.06.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1542 власником спірних нежитлових приміщень на момент звернення до державного реєстратора про реєстрацію прав власності вже був ОСОБА_8, а не ОСОБА_7, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки підставою відкриття кримінального провадження стало саме здійснення акту продажу спірного нежитлового приміщення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вироком Апеляційного суду м. Києва від 09.07.2014, який залишений без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2014 (кримінальне провадження № 12012110000000029) визнано винним Влаєва Р.Д. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 357 КК України, та визнано винним ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, щодо незаконного заволодіння нежитловими приміщеннями позивача та подальшого завідомо незаконного укладання правочинів щодо відчуження вказаних вище нежитлових приміщень на користь ОСОБА_8

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачами не встановлено обтяження у вигляді арешту на майно, зареєстрованого на підставі постанови про накладення арешту на майно від 30.10.2012 року №12/2-15478 слідчого управління Головного управління у м. Києві МВС України, державна реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_8 та закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчинено з порушенням порядку державної реєстрації, передбаченого статтями 15 та 24 Закону №1952, відтак оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 252169 від 06.02.2013, індексний номер 8979747 від 12.12.2013, індексний номер 8980976 від 12.12.2013, індексний номер 8983936 від 12.12.2013 прийняті безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2017.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.