КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 359/8674/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Муранова - Лесів І.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 лютого 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Кузьмишиної О.М.,
секретаря Понсе Кашоіда О.,
за участю:
представника позивача: Писаненка С.С.,
представника відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом Управління міграційної служби України в Київській області в особі Бориспільського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Київській області до громадянина Нігерії ОСОБА_5 про примусове видворення, за апеляційною скаргою , громадянина Нігерії ОСОБА_5 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року, -
У с т а н о в и в:
Управління міграційної служби України в Київській області в особі Бориспільського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Київській області звернулося в суд із позовом до громадянина Нігерії ОСОБА_5, у якому просило винести постанову про затримання для ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та примусове видворення з України після завершення процедури ідентифікації названого громадянина.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовної вимоги відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятися від виконання рішення про примусове повернення з території України, при цьому, підстави, які б стали перешкодою для видворення відповідача за її межі відсутні.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, 07 листопада 2016 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері, в м. Бориспіль Київської області по вул. Бежівка, співробітниками Відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України в Київській області був виявлений громадянин Нігерії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на території України без наявних законних підстав, які б надавали право законного перебування його на території України на визначений термін.
У своїх поясненнях відповідач зазначив, що він приїхав в Україну з метою навчання, а також, що термін його перебування в Україні закінчився в грудні 2015 року і весь цей час він до міграційної служби з метою продовження терміну перебування в Україні не звертався.
Відповідно до ст. ст. 26, 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Аналіз наведених норм права дає підстав для висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Наведена позиція викладена у пункті 27 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України N 1 від 25.06.2009 року "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" .
Окрім того, аналогічна позиція також підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16 грудня 2016 року у справі №359/7066/16а.
Із матеріалів справи убачається, що рішення відповідного компетентного органу щодо видворення громадянина Нігерії ОСОБА_5 за межі України не приймалося, а отже, не можна стверджувати про ухилення відповідача від його виконання.
Таким чином, ураховуючи, що судом першої інстанції не було надано належну оцінку доказам та не досліджено у повному обсязі обставини справи, доводи апелянта, наведені у скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції, яким допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушено процесуальні норми, в результаті чого прийнято помилкове та необґрунтоване рішення.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позову.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
П о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу громадянина Нігерії ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року скасувати.
У задоволенні позову Управлінню міграційної служби України в Київській області в особі Бориспільського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Київській області відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Кузьмишина
(Повний текст постанови складений 17 лютого 2017 року.)
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Судове рішення № 64804507, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 359/8674/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: