Рішення № 64803916, 13.02.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5386/16-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря Франчук А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків за Договором про фінансовий лізинг,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 основну суму заборгованості за Договором про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року у розмірі 32295,62 грн., плату за фактичний час користування обєктом лізингу в сумі 105580,14 грн., збитки у розмірі 72866,91 грн., пеню у розмірі 3724,00 грн., 3% річних у розмірі 1117,20 грн., а всього 215583,87 грн., а також понесені ним судові витрати, посилаючись на те, що 05 квітня 2013 року між ТОВ «Порше Лізинг України» та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового лізингу № 00007105 від 05 квітня 2013 року, відповідно до положень якого позивач передав ОСОБА_1 у користування транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1,6 I benzin, шасі № XW8ZZZ61ZDG048837, рік виробництва 2013 (надалі обєкт лізингу), а ОСОБА_1 зобовязався прийняти обєкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невідємну частину Договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 12882,60 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 2273,40 доларів США, строк Лізингу становить 60 місяців.

При цьому, ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_3 згідно умов Договору.

01.12.2014 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05.04.2013 року, відповідно до умов якої сторони домовились змінити строк лізингу на 63 місяці.

Разом із Додатковою угодою сторонами було погоджено та підписано новий графік покриття витрат та виплат лізингових платежів, що становить невідємну частину Договору.

Відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невідємну частину Договору, ОСОБА_1 зобовязався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування.

Відповідно до п. 6.5. Умов лізингу, щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений позивачем, не пізніше 10-го (пятнадцятого ) календарного дня з дати виставлення рахунку.

Також ОСОБА_1 зобовязувався відповідно до п. 4.4. Умов лізингу відшкодовувати всі витрати, понесені в результаті експлуатації обєкта лізингу, включаючи, окрім іншого, витрати, що можуть бути понесені внаслідок дотримання обґрунтованих вимог позивача щодо експлуатації та/або передачі обєкта лізингу. Згідно з п.9.2. Умов лізингу, ОСОБА_1 Ю,М. був зобовязаний повністю відшкодовувати витрати на технічне обслуговування обєкту лізингу.

Відповідно до п.12.9. Умов лізингу у разі дострокового припинення Договору з боку позивача, ОСОБА_1 зобовязався повернути обєкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому і технічному стані до головного офісу позивача впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати одержання вимоги позивача про таке повернення.

Згідно із п. 13.1. Умов лізингу, у випадку відмови ОСОБА_1 від повернення обєкту лізингу або затримки у такому поверненні, позивач має право вилучити обєкт лізингу. При цьому, на підставі п. 13..6 Умов лізингу, ОСОБА_1 відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені позивачем, у звязку із конфіскацією (поверненням) обєкта лізингу, у тому числі витрати, повязані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги, повязані вилученням обєкту лізингу

У випадку прострочення платежів за Договором, згідно із п. 8.2. Умов лізингу ОСОБА_1 зобовязувався сплачувати штрафні санкції. Зокрема, такі штрафні санкції включали:

-пеня у розмірі 10% річних від суми невиплаченої суми за кожен день прострочення до повного виконання ОСОБА_1 зобовязань (п.8.2.1. Умов лізингу);

-штрафні санкції, що підлягають сплаті ОСОБА_1 за нагадування про несплату, надіслані позивачем ОСОБА_1 у випадку прострочення платежів у розмірі, що становить гривневий еквівалент у сумі 15 доларів США за першу платіжну вимогу, 20 доларів США другу платіжну вимогу та 25 доларів США за третю платіжну вимогу (п. 8.2.2. Умов лізингу);

-компенсація будь-яких витрат, понесених позивачем, зокрема, витрати на юридичні послуги, судові та позасудові процедури з метою стягнення сум, несплачених ОСОБА_1 у відповідності до Договору (п.8.2.3. Умов лізингу).

З квітня 2015 ОСОБА_1 почав порушувати свої зобовязання за Договором, порушуючи терміни сплати лізингових платежів, та станом на момент подання позовної заяви ОСОБА_1 частково не сплатив лізинговий платіж за червень 2015 року, а з липня 2015 року взагалі припинив виконувати свої зобовязання за Договором.

Загальна сума невиконаних грошових зобовязань ОСОБА_1 за лізинговими платежами складає 32295,62 грн.

Відповідно до п. 12.6.1. Умов договору, позивач має право в односторонньому порядку припинити договір у разі, якщо ОСОБА_1 не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобовязання зі сплати перевищує 30 днів.

17.03.2016 року ОСОБА_1 було направлено Вимогу про сплату заборгованості за Договором, повернення обєкта лізингу та повідомлення про відмову від Договору вих. №00007105 від 05.10.2015 року.

17.03.2016 року співробітником компанії ТОВ «Експрес Мото Україна» була здійснена спроба доставки Вимоги за вказаною в накладній адресі. Проте, здійснити доставку Вимоги не вдалося, оскільки за місцезнаходженням ОСОБА_1 осіб для вручення не знайдено. Оскільки спроба доставки вимоги була здійснена 17.03.2016 року, то датою припинення Договору є 31.03.2016 року.

Згідно із п.12.10 Умов лізингу, у будь-якому випадку дострокового припинення дії Договору, позивач прямо зберігає право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франзиши, витрати на збут, штрафи, витрати на правову допомогу.

Станом на дату складання позовної заяви, всупереч вимогам, встановленим у Договорі, ОСОБА_1 не виконав свої зобовязання зі сплати заборгованості за Договором та повернення обєкту лізингу.

Згідно п. 6.18 Умов лізинг, сторони погодили, що у випадку розірвання Договору за ініціативою позивача відповідно до п.12 Договору, Лізинговий платіж буде вважатися платою за користування обєкта лізингу.

Таким чином, ОСОБА_1, повинен компенсувати позивачу упущену вигоду у вигляді щомісячних платежів за фактичний час користування обєктом лізингу а саме:

-щомісячний лізинговий платіж за листопад 2015 року на суму 8122,53 грн. належний до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.11.2015 року;

-щомісячний лізинговий платіж за грудень 2015 року на суму 8136,64 грн., належний до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.12.2015 року;

-щомісячний лізинговий платіж за січень 2016 року на суму 8401,39 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування не пізніше 15.01.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за лютий 2016 року на суму 8989,14 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування не пізніше 15.02.2016 року ;

-щомісячний лізинговий платіж за березень 2016 року на суму 9236,24 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування не пізніше 15.03.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за квітень 2016 року на суму 9130,00 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування не пізніше 15.04.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за травень 2016 року на суму 8867,36 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування не пізніше 15.05.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за червень 2016 року на суму 8846,17 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування не пізніше 15.06.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за липень 2016 року на суму 8759,69 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування не пізніше 15.07.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за серпень 2016 року на суму 8760,04 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування на пізніше 15.08.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за вересень 2016 року на суму 9178,00 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування на пізніше 15.09.2016 року;

-щомісячний лізинговий платіж за жовтень 2016 року на суму 9162,94 грн., належний до сплати відповідно до плану відшкодування на пізніше 15.10.2016 року.

Таким чином ОСОБА_1 зобовязаний компенсувати позивачу плату за фактичний час користування обєктом лізингу в сумі 105580,14 грн.

Щодо збитків, завданих позивачеві у звязку із порушенням відповідачем своїх зобовязань за Договором.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 4.1.Договору, позивач зберігатиме за собою право власності на обєкт лізингу, в той час, як ОСОБА_1 матиме право на експлуатацію обєкту лізингу впродовж усього строку дії контракту(окрім випадків, коли позивач матиме право розірвати цей Договір та вимагати повернення обєкта лізингу).

Пункт 8.2.3 Договору, вказує, що у випадку прострочення сплати лізингового платежу за Договором, до відповідача застосовуються наступні санкції, зокрема, компенсація будь-яких витрат понесених позивачем та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених відповідачем відповідно до Договору.

В свою чергу п. 8.6. Договору зазначає, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або не належним виконанням стороною своїх зобовязань за контрактом, підлягають відшкодовуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

У звязку із систематичним порушенням умов Договору з боку ОСОБА_1, несплатою лізингових платежів відповідно до Плану відшкодування, позивач відмовився від Договору і висунув вимогу про сплату відповідачем заборгованості за Договором, а також про повернення обєкту лізингу, про що позичав проінформував ОСОБА_1 При цьому, у своєму листі позивач встановив строки для сплати заборгованості впродовж 3 днів з для отримання вимоги, повернення обєкту лізингу впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня отримання повідомлення.

Оскільки датою припинення Договору є 31.03.2016 року, то останнім днем повернення обєкту лізингу 31.03.2016 року. Однак, обєкт лізингу в зазначений строк повернути не було, зобовязання з оплати заборгованості за Договором не виконані.

Згідно п. 13.6. Умов лізингу, якщо позивач не зможе здійснити своє право на вилучення (повернення), як передбачено у п. 13, він матиме право на вилучення обєкту лізингу у відповідача в примусовому порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Так, 31 травня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис №1137 про повернення обєкту лізингу. 23 червня 2016 року старшим державним виконавцем Києво - Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового повернення обєкта лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса №1137 від 31.05.2016 року.

23 червня 2016 року старшим державним виконавцем Києво - Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони відчуження.

04 липня 2016 року старшим державним виконавцем Києво - Святошинського РВ ДВС ГТУЮ у Київській області було винесено постанову про розшук майна боржника (автомобіля).

Однак, станом на 20 жовтня 2016 року транспортний засіб не розшукано, місцезнаходження його невідоме, обєкт лізингу відповідачем не повернуто.

Відповідно, до п. 16.1. Договору, незалежно від завершення виконання цього контракту або проведення операцій, запланованих в рамках цього контракту, усі витрати та збитки (включаючи ті з них, що повязані з виплатою гонорарів за юридичні та фінансові консалтингові послуги), завдані у звязку з укладенням або виконанням цього контракту, а також операціям запланованими в рамках виконання цього контракту, відшкодовуються стороною, яка завдала такі збитки.

Отже, враховуючи протиправну поведінку ОСОБА_1 та його явне небажання виконувати умови Договору, неможливість за рахунок власних ресурсів стягнути заборгованість за Договором та повернути обєкт лізингу, який є власністю позивача, та враховуючи спеціалізацію на ринку, позивач з метою забезпечення виконання зобовязань за Договором змушений був звернутись до спеціалізованих організацій ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Стоктон О,Хара ОСОБА_5» з метою надання послуг, спрямованих на забезпечення повного та своєчасного виконання умов Договору лізингу. У звязку із чим позивач поніс витрати загальною сумою 8376,48 грн.

ОСОБА_6 того, позивач поніс витрати, у звязку із необхідністю звернення до спеціалізованої організації ТОВ « Юридична фірма Вернер» з метою надання послуг по юридичному консультуванню, підготовці заяви про визнання вимог позивача та представництва інтересів позивача., загальної сумою у розмірі 12000,00 грн.

Таким чином, через порушення своїх зобовязань за Договором ОСОБА_1 має відшкодувати позивачу збитки, що складаються із суми матеріальних витрат позивача, що виникли у звязку з відновленням його порушеного права (реальні збитки), що складає 20376,48 грн.

Щодо інших збитків, що виникли у звязку з припиненням Договору.

Відповідно п. 6.3. Умов лізингу, позивач та ОСОБА_1 погодили лізингові платежі та інші платежів, що підлягають виплаті за договором на користь позивача, відображають справедливу вартість обєкта лізингу забезпечують отримання позивачем очікуваної станом на дату виконання договору суми на основі діючого курсу обміну доларів США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «ОСОБА_6 ОСОБА_7»), як буде обрано за рішенням позивача, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті.

Зважаючи на те, що станом на дату складення позовної заяви, обєкт лізингу так і не було повернуто позивачеві та відповідно до плану відшкодування витрат, який є невідємною частиною договору, відповідачем залишаться невиплаченими проценти і комісії за лізинговими платежами з листопада 2016 року по червень 2018 року в розмірі еквівалентному у гривні 2044,02 доларів США.

Станом на день, що передував складанню позовної заяви курс ПАТ «ОСОБА_6 ОСОБА_7» складав 25,680 грн. за 1 долар США.

Отже, ОСОБА_1 в період з листопада 2016 року по червень 2018 року мав би сплатити: 2044,02 *25.680 = 52490,43 грн.

Таким чином, через порушення своїх зобовязань за Договором, ОСОБА_1 має відшкодувати позивачу збитки, що складаються із суми матеріальних витрат позивача, що виникли у звязку з відновленням його порушеного права (реальні збитки) та упущеної вигоди, що складає 72866,91 грн.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу позивача зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В п. 8.2.1. Договору вказано, що у випадку прострочення сплати платежу до відповідача застосовуються наступні штрафні санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Відповідач зобовязаний сплатити загальної суми пені у розмірі 3724,00 грн.

Також відповідач має сплатити 3 % за невиконання грошових зобовязань Договором у розмірі 1117,20 грн.

Щодо солідарної відповідальності відповідача ОСОБА_2 за заборгованістю відповідача ОСОБА_1

Відповідно до п.1 умов поруки, передбачених Договором, зобовязання ОСОБА_2 включають, окрім іншого, лізингові платежі, інші платежі, штрафні санкції, санкції та відшкодування збитків, що підлягають сплаті ОСОБА_2, у відповідності до положень договору.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 несуть повну солідарну відповідальність за зобовязаннями ОСОБА_1 згідно із положеннями Договору та приписами чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене, загальна сума заборгованості відповідачів, що складається із основної суми заборгованості, плати за фактичний час користування обєктом лізингу, збитків, завданих позивачеві, пені та 3% річних складає 215583,87 грн.

Представник позивача ОСОБА_8 в судове засідання не зявився, надавши суду заяву про повне підтримання позовних вимог ТОВ «Порше Лізинг Україна» та про розгляд справи у його відсутність. В наданій суду заяві представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи шляхом публікації на офіційному сайті суду та газеті «Урядовий курєр», повторно у судове засідання не зявились, причини неявки не повідомили, тому суд на підставі ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів (ухвалює заочне рішення).

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Судом встановлено, що 05 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг України» та ОСОБА_1, укладено Договір про фінансовий лізинг № 00007105, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_1 у користування транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1,6 I benzin, шасі № XW8ZZZ61ZDG048837, рік виробництва 2013, двигун № НОМЕР_1, а ОСОБА_1 зобовязався прийняти обєкт лізингу і сплатити суму коштів за Договором шляхом здійснення платежів відповідно до Договору та згідно із Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, строк Лізингу становить 60 місяців. Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквівалентів в доларах США, визначених вище, відповідно до п. 6.3 та відповідно до пункту 6.4.2 (якщо застосовується) Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу. (а.с.157-171).

За даним Договором поручителем виступила ОСОБА_2, яка несе солідарну відповідальність за виконання зобовязання Лізингоодержувача на підставі або у звязку з даним Договором про фінансовий лізинг та його невідємним частинами, а також Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, рахунками для лізингових платежів/Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (планом відшкодування).

Відповідно до п. 6.1.Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) для експлуатації обєкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна лізингові платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), що являє собою невідємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає:

-відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування;

-частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості обєкта лізингу);

-покриття витрат, повязаних з платою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрат, передбачені або прямо повязані з контрактом;

-будь-які податки, що можуть застосовуватися до контракту після його виконання або в будь-який час у майбутньому;

-інші витрати та платіжні зобовязання;

Такі витрати підлягають сплаті Лізингоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна. Якщо Порше Лізинг Україна понесло такі витрати, Лізингоодержувач зобовязується компенсувати суму таких витрат у повному обсязі протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг України відповідної вимоги Лізингоодержувачу.

01.12.2014 року сторони уклади додаткову угоду до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05.04.2013 року, якою визначили строк лізингу 63 місяці та встановили на період з 01 грудня 2014 року по 28 лютого 2015 року лізинговий платіж у розмірі 71,89 (еквівалент у доларах США). Після закінчення цього періоду застосовуються умови, що діяли до укладення Додаткової угоди. ОСОБА_6 того, у звязку зі змінами, викладеними вище, сторони домовились викласти Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування), що є невідємною частиною Договору, в новій редакції шляхом підписання нового Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) одночасно з укладенням Додаткової угоди (а.с.173-177).

ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання за Договором про фінансовий лізинг не виконав, а саме з квітня 2015 року почав порушувати терміни сплати лізингових платежів, а з липня 2015 року взагалі припинив виконувати свої зобовязання за Договором.

Відповідно до рахунку-фактура від 04.06.2015 року, від 03.07.2015 року, від 03.08.2015 року, від 02.09.2015 року, від 05.10.2015 року (а.с. 179-183), які не оплачені ОСОБА_1, загальна сума невиконаних грошових зобовязань останнього за лізинговими платежами складає 32295,62 грн.

Пунктом 12.6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) передбачено, що Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення обєкта лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив 1(один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобовязання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Пунктом 8.3.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) передбачено, що якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежі протягом більше, ніж на 10 (десять) робочих днів, Порше Лізинг Україна має право надіслати лізингоодержувачу першу вимоги щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимоги щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. У випадку якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитись від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1. контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобовязань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобовязання за цим контрактом.

Відповідно до п. 12.7 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) день, що вважатиметься датою розірвання/відмови від контракту, визначається Порше Лізинг Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізинг Україна надсилає лізингоодержувачу письмову повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, звязується з ним доступними телефону засобами звязку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізинг Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача. У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких інших причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою ДП «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки.

Пунктом 20.5 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) передбачено, що якщо інше прямо не передбачено контрактом, всі повідомлення сторони відправляють за адресою, вказаною у контракті у письмовій формі особисто, курєром або поштою. При цьому факт відправлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), квитанції про оплату відправлення або опису вкладеного з відповідною відміткою УДППЗ «Укрпошта» або курєрською служби (у випадку відправлення повідомлення поштою або курєром). Факт отримання адресатом повідомлення буде вважатися підтвердженим у випадку наявності підпису адресата на копії повідомлення (у випадку передачі повідомлення особисто), наявності повідомлення про вручення адресату поштового повідомлення/відмови адресата від прийняття повідомлення з відповідною відміткою УДППЗ «Укрпошта», курєрської служби (у випадку відправлення повідомлення курєром або поштою).

05 жовтня 2015 року позивач направив ОСОБА_1 вимогу за вих. № 0000710-5 про сплату заборгованості за Договором, повернення обєкту лізингу та повідомлення про відмову від Договору (а.с. 184-185).

З листа ТОВ «Експрес Мото Україна» від 17 березня 2016 року (а.с.186) вбачається, що співробітниками компанії ТОВ «Експрес Мото Україна» була здійснена спроба доставки вимоги № 00007105 від 05.10.2015 року про сплату заборгованості за договором, повернення обєкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за вказаною в накладній адресі. Доставити відправлення не вдалося, так як за адресою одержувача осіб для вручення не знайдено, вказаний номер телефону не активний.

Відповідно до п.12.9 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови лізонгоодержувача придбати обєкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також, якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення обєкту лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобовязаний повернути обєкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізенгоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю обєкту лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу Обєкту лізингу або, якщо обєкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартістю обєкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилася несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингодавцем відповідно до контракту, сторони погодили, що вказана різницю є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобовязання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

Пунктом 12.10 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) передбачено, що у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту, Порше Лізинг Україна прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут (передпродажна підготовка, оцінка субєкту лізингу, доставка обєкту лізингу з метою подальшого продажу, передачі у користування, тощо), штрафи, витрати на правову допомогу.

Оскільки спроба доставки вимоги була здійснена, то датою припинення Договору позивачем визначено 31 березня 2016 року.

Відповідно до п. 6.18 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року), сторони погоджуються, що у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно по пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування обєктом лізингу.

Загальна сума заборгованості із плати за користування обєктом лізингу за період з листопада 2015 року по жовтень 2016 року складає 105580,14 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до п. 6.3 та 6.4 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року), сторони погоджуються, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість обєкта лізингу та забезпеченою отримання Порше Лізинг Україна очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ « ОСОБА_6 ОСОБА_7» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ « ОСОБА_6 ОСОБА_7» або іншого банку) з купівлі продажу Євро/доларів США до української гривні) (надалі «Обмінний курс»), як буде обрано за рішенням Порше лізинг Україна, станом на дату коли кожен платіж підлягає здійсненню. З цією метою Лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобовязання, передбачені цим Контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено Сторонами в контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунка. У графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів відображаються Лізингові платежі з урахуванням відсотків, за використання обсягу фінансування, розмір яких узгоджений сторонами.

Зазначене свідчить, що при укладенні між сторонами договору, позивач сподівався отримати доходи впродовж дії договору, при належному виконані умов договору відповідачем у вигляді процентів і комісій, які входять до складу лізингового платежу.

Зважаючи на те, що обєкт лізингу не повернуто та відповідно до плану відшкодування витрат, який є невідємною частиною договору, відповідачем залишаються невиплаченими проценти і комісії за лізинговими платежами (не враховуючи заборгованість за договором з червня 2015 року по жовтень 2016року) з листопада 2016 року по червень 2018 року в розмірі еквівалентному у гривні 2044,02 доларів США.

Станом на 19.10.2016 року курс ПАТ «ОСОБА_6 ОСОБА_7» складав 25,680 грн. за 2 долар США. Отже, відповідач в період з листопада 2016 року по червень 2018 року мав би сплатити: 2044,02 доларів США х 25,680 = 52490,43 грн.

Тож, у звязку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобовязань, позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 52490,43 грн.

Згідно з п. 8.2.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року), у випадку прострочення сплати платежу до лізингодавця застосовуються такі санкції, зокрема, пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Розмір пені за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 16 червня 2015 року по 20 жовтня 2016 року становить 3724,00 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3%, що підлягають сплаті відповідачем за невиконання грошових зобовязань за договором, становить 1117,20 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості та збитків за Договором про фінансовий лізинг становить 195207,39 грн. та складається з:

- основної суми заборгованості за договором лізингу у розмірі 32295,62 грн.;

- плати за користування обєктом лізингу після припинення Договору у розмірі 105580,14 грн.;

- збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 52490,43 грн.;

- пені у розмірі 3724,00 грн.;

- 3% річних за невиконання грошових за договором відповідачем у розмірі 1117,20 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем завдано збитків у вигляді оплачених позивачем юридичних послуг ТОВ «Стоктон О Хара ОСОБА_5», ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Юридична фірма Вернер» загальним розміром 20376,48 грн. та вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.2ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Витрати по оплаті юридичних послуг ТОВ «Стоктон О Хара ОСОБА_5», ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та ТОВ «Юридична фірма Вернер» не належать до збитків у розумінні ст. 22 ЦК України, як помилково зазначає позивач, а тому не підлягають включенню до загальної суми заборгованості за Договором про фінансовий лізинг.

Розглядаючи питання щодо покладення на ОСОБА_2 солідарного обовязку з ОСОБА_1 по сплаті заборгованості та збитків за Договором про фінансовий лізинг суд прийшов до таких висновків.

За Договором про фінансовий лізинг (а.с.157) ОСОБА_2 взяла на себе зобовязання нести солідарну відповідальність за виконання зобовязань лізингоодержувача на підставі або у звязку з цим Договором про фінансовий лізинг та його невідємними частинами, а також Загальними комерційними умовами внутрішньо фінансового лізингу, рахунками для лізингових платежів/графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (планом відшкодування).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Позивач відповідно до п. 12. 6 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (які є додатком до Договору про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року) в односторонньому порядку достроково розірвав Договір про фінансовий лізинг, визначивши дату припинення договору та виконання зобовязання 31 березня 2016 року. Проте, протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання позивач вимогу до поручителя не предявив (звернувся до суду з позовом 24.10.2016 року), а тому у відповідності до ч.4 ст. 559 ЦК України порука ОСОБА_2 є припиненою.

За таких обставин, підстав для покладення на ОСОБА_2 солідарного обовязку із ОСОБА_1 по сплаті заборгованості та збитків за Договором про фінансовий лізинг суд не вбачає та вважає необхідним в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Тож, позов слід задовольнити частково.

Згідно із ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати просуджують позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2928,11 грн.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати на правову допомогу, витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Визначені ЦПК України види судових витрат є вичерпними, тому на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, не може покладатися обов'язок нести інші витрати, не передбачені законодавством. Склад судових витрат по окремим його видам не є вичерпним.

Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до п. 47, 48 Постанови Вищого спеціалізованого суду від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», право на правову допомогу гарантовано статтями8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановленийЗаконом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2 частини третьої статті79, статтях84,88,89ЦПК. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати понесені позивачем за послуги, що надані ТОВ «Юридична компанія» «Тріпл Сі» та ТОВ «Стоктон О*Хара ОСОБА_5» за Договором про надання юридично консультаційних послуг у загальному розмірі 6980,40. без ПДВ, (а.с.47-52,56-63) до судових витрат в даній справі не належать, а тому відшкодуванню не підлягають.

Витрати понесені позивачем за послуги, що надані ТОВ « Юридична фірма Вернер» за Договором про надання юридичних послуг від 09 червня 2010 року у загальному розмірі 12000,00 грн. (а.с.68-81) належать до судових витрат в даній справі та підтверджені документально, а тому підлягають відшкодуванню ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 88, 209, 214-215,226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженої відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 35571472, адреса: Україна, 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В) заборгованість та збитки за Договором про фінансовий лізинг № 00007105 від 05 квітня 2013 року у розмірі 195207 (сто девяносто пять тисяч двісті сім) грн. 39 коп., з яких:

-основна сума заборгованості за договором лізингу у розмірі 32295,62 грн.;

- плата за користування обєктом лізингу після припинення Договору у розмірі 105580,14 грн.;

- Збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 52490,43 грн.;

- пеня у розмірі 3724,00 грн.;

- 3% річних за невиконання грошових за договором відповідачем у розмірі 1117,20 грн.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (ідентифікаційний код юридичної особи 35571472, адреса: Україна, 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В) судовий збір у розмірі 2928 (дві тисячі девятсот двадцять вісім) грн. 11 коп., а також витрати на правову допомогу у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн.00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О.В.Каліуш