Ухвала суду № 64803749, 16.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 лютого 2017 року К/800/35657/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р. у справі № 806/12/16 за позовом Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 р. позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Разом з тим, встановлено, що не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області 29.06.2016 року подавалася апеляційна скарга на вказане рішення, однак, 06.07.2016 року, зокрема, у зв'язку з несплатою судового збору, апеляційну скаргу було залишено без руху.

25.07.2016 року судом відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовжено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків та апеляційну скаргу повернуто інспекції.

13.10.2016 року Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області подано апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано 30-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання обґрунтованих підстав пропуску цього строку.

24.11.2016 року на виконання зазначеної ухвали на адресу суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що наведені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області причини пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою не є поважними, а подані докази недостатніми, зважаючи на наступне.

Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до ч.1 ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути лише наявність поважних причин такого його пропуску.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

На підтвердження доводів, наведених в клопотанні, щодо неможливості сплати судового збору, скаржник фактично вдався до опису процедури реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів.

Наданий відповідачем лист-запит від 28.01.2016 року №420/8/06-30-05-36 про необхідну суму коштів для сплати судового збору не є підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки він не підтверджує дати надходження саме тих коштів, з яких було сплачено судовий збір, а листи Управління ДКСУ у м. Житомирі Житомирської області №03-08/2236 від 04.08.2016 року, №03-08/2237 від 04.08.2016 року, №03-08/2318 від 12.08.2016 року стосуються інформації щодо виконавчого провадження по справі №806/293/16 щодо безспірного списання з рахунків інспекції на користь ТОВ "Юридична фірма "Еталон" та по справі №806/646/16 щодо безспірного списання з рахунків інспекції на користь ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика".

При цьому, в клопотанні відсутня будь-яка інформація та належні докази про неможливість вчасного подання апеляційної скарги саме по справі №806/12/16.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року) виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Окрім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Разом з тим, законодавцем при прийнятті Закону України від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в розділі прикінцевих положень покладено обов'язок на Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Доказів на підтвердження того, що коштів не було в інший період інспекцією не надано, а тому вказана обставина не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Окрім того, невжиття заходів суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог абз.2 ч.4 ст.189 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (про поновлення строку на апеляційне оскарження) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судом фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2016 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва