Ухвала суду № 64803603, 10.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року К/800/3523/17

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання незаконними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова щодо не поновлення ОСОБА_1 пенсії за віком, стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова на користь ОСОБА_1 80 589,45 грн. невиплачених пенсійних виплат за віком в період з 01 червня 2015 року по 01 вересня 2016 року та 551,20 грн. судових витрат та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова та Головне Управління пенсійного фонду України у Львівській області поновити ОСОБА_2 виплату призначеної раніше пенсії за віком з 01 червня 2015 року відповідно до чинного законодавства.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2016 року, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що відповідач звернувсь до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Галицького районного суду м. Львова від 28 жовтня 2016 року.

Однак, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року, відмовлено у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова про звільнення від сплати судового збору та зазначена апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Так, відповідачем вищевказану ухвалу суду апеляційної інстанції отримано 09 грудня 2016 року, проте недоліки, зазначені в ухвалі Управлінням Пенсійного фонду України в Личаківському районі міста Львова станом на 24.01.2017 року не було усунуто.

Крім того, відмовлено у задоволенні клопотання управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2016 року, оскільки скаржником не було надано доказів відсутності коштів для сплати судового збору.

Враховуючи зазначені обставини, судом апеляційної інстанції повернуто апеляційну скаргу.

Згідно з частиною першою статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція відповідає постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Враховуючи вищенаведене, заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору судом апеляційної інстанції залишено без задоволення та, відповідно, повернуто апеляційну скаргу.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи та положенням статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій передбачено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання незаконними дій.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Л. Мороз