Ухвала суду № 64803189, 15.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

15 лютого 2017 року К/800/2306/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016

у справі № 826/333/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2016 у справі № 826/333/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про звільнення сплати судового збору, касаційну скаргу відповідача було залишено без руху та надано скаржнику строк до 14.02.2017 для усунення недоліків касаційної скарги.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 відповідачем подана заява, в якій ставиться питання про відстрочення сплати судового збору та про продовження процесуального строку, визначеного в ухвалі від 25.01.2017, із посиланням на відсутність коштів на сплату судового збору. Однак, відповідних доказів щодо необхідності продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги скаржником не надано.

З огляду на вказані обставини, суд не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань податкового органу та повторно зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідку про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України (ухвала від 24.12.2015 у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 09.11.2015 у справі №810/2302/15).

Отже, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Крім того, суд, перевіряючи обставини щодо про продовження строку виконання вимог ухвали, дійшов висновку, що будь-яких відомостей щодо строків виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 та відповідних доказів щодо вчинення дій по отриманню відповідного фінансування заявником суду не наведено та не надано.

Залишення касаційної скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків касаційної скарги та дотримання порядку її подання.

Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв'язку з допущеними недоліками та їх виправлення.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.01.2017 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 25.01.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та про продовження строку усунення недоліків касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко