Постанова № 64802973, 15.02.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гуц О.В.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" лютого 2017 р. Справа № 292/970/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Червоноармійського районного суду Житомирської області від "17" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною, покладення обов'язку відновити виплату ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати неправомірними дії відповідача у відмові виплати пенсії як державному службовцю, зобов'язати відповідача відновити їй виплату пенсії державного службовця з 01.01.2016 року,

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 17 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Черняхівського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_3 у відновленні виплати пенсії по віку, призначеної відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", починаючи з 01.01.2016 року.

Зобов"язано Черняхівське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відновити виплату ОСОБА_3 пенсії призначеної, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", починаючи з 01.01.2016 року на весь час роботи на посаді судді.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просив скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 25.10.2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Черняхівському районі та отримує пенсію по віку, призначену відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", що стверджується довідкою відповідача № 503 від 10.07.2015 року.

Починаючи з 01.01.2016 року виплата пенсії їй припинена у зв"язку з набранням чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 911-VIII від 24.12.2015 року, яким внесено зміни до ст. 141 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", а саме: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законом України "Про прокуратуру", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються".

З 20.09.2002 року по даний час вона працює на посаді судді Черняхівського районного суду .

19.07.2016 року звернулася до відповідача із заявою про відновлення їй виплати пенсії, однак 22.07.2016 року їй було відмовлено. Цю відмову вважає незаконною, а своє право на отримання пенсії у повному обсязі порушеним.

Зазначає, що правомірно набула право на пенсію державного службовця, оскільки мала відповідний вік і стаж роботи.

Не погоджуючись з відмовою управління Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку призначеної пенсії, позивач звернулась до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки на момент звернення позивача з заявою про відновлення виплати пенсії були всі підстави для відновлення її виплати.

Даючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з чинними нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів виходить з такого.

Так, відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України № 3723-XII.

З 1 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Також, Законом № 213-VIII внесені зміни до Закону № 3723-XII, та у зв'язку із чим, стаття 37 Закону № 3723-XII визначає, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, Законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 213-VIII передбачено, що порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Закон № 213-VIIІ не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що з 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VIII від 24/12/.2015 (далі Закон № 911-VIIІ), яким внесено зміни до статті 47 Закону № 1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) на посадах та умовах, передбачених законами України Про статус народного депутата України, Про державну службу, Про прокуратуру, Про судоустрій і статус суддів, призначені пенсії /щомісячне грошове утримання/ не виплачуються.

Крім того, Законом № 911-VIII, внесені зміни до статті 37 Закону № 3723-XII та викладено в такій редакції: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються».

Тобто, виходячи з положень вищенаведених норм законів та прийняття їх у часі з 01.01.2016 тимчасово на період 2016 року почали діяти обмеження щодо виплати пенсії позивачеві з огляду на ту обставину, що вона працює на посаді, передбаченої Законом № 3723-XII, що виключає виплату призначеної пенсії.

Конституційний Суд України у п.2.1 рішення №20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У пункті 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 ст.116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року "2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до п.3 ст.116 Конституції України (254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави для відновлення виплати пенсії позивача на підставі ст.37 Закону №3723-ХІІ у редакціях, чинних на момент призначення їй пенсії, як вона просить у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи пенсійного орану щодо зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

З огляду на вищенаведене, у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

В свою чергу, позивачем, на спростування доводів відповідача, наведених в апеляційній скарзі, доказів не надано і таких доказів судом апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, що є підставою для скасування оскарженої постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черняхівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити, постанову Червоноармійського районного суду Житомирської області від "17" листопада 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Черняхівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області м-н Рад,2,смт.Черняхів,Житомирська область,12301

4-третій особі: - ,