Ухвала суду № 64802806, 16.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 р. м. Львів Справа № 876/10468/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Мікули О. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Андрушківа І. Я.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 813/3271/16 за позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій незаконними, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, в якому просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ільчишин Л. В. та начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 01 вересня 2016 року ВП № 51624914 та скасувати її, зобовязати старшого державного виконавця Ільчишин Л. В. та начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 21 червня 2016 року № 813/5922/15, виданого Львівським окружним адміністративним судом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскарженою постановою закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа від 21 червня 2016 року № 813/5922/15 у звязку з виконанням рішення суду в повному обсязі. Зазначив, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки винесена за відсутності фактичного виконання судового рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що видання наказу про поновлення його на службі без внесення змін в штатний розпис і недопущення його до виконання службових обовязків свідчить про невиконання боржником рішення суду, що виключало можливість закінчувати виконавче провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги поданої позивачем апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 12 липня 2016 року відкрито виконавче провадження № 51624914 з виконання виконавчого листа від 21 червня 2016 № 813/5922/15, виданого Львівським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Самбір і Самбірського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 17 жовтня 2015 року. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ на посаді начальника відділення ДАІ з обслуговування м. Самбір і Самбірського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 17 жовтня 2015 звернена до негайного виконання.

25 вересня 2016 року на виконання згаданого вище виконавчого листа Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скеровано лист від 25 липня 2016 року № 855/32/03-2016 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області разом з наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 22 липня 2016 року № 986 о/с про виконання рішення суду.

01 вересня 2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 на підставі пункту 8 частини 1 статі 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 21 червня 2016 року № 813/5922/15.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що дії державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження є правомірними, оскільки він діяв на підставі та в межах повноважень, встановлених законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження.

Статтею 6 Закону України Про виконавче провадження визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього ж Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 1 статті 76 вказаного Закону рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В силу частини 3 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа про поновлення на роботі на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» є виконання боржником в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, а саме видання відповідного наказу або розпорядження.

Так, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі № 813/5922/15 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області винесено наказ від 22 липня 2016 року № 986 о/с, згідно з яким ОСОБА_2 поновлено на посаді начальника відділення державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Самбір і Самбірського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 17 жовтня 2015 року, що свідчить про фактичне виконання рішення в повному обсязі.

Таким чином, встановивши, що Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області поновлено ОСОБА_2 на посаді, державний виконавець правомірно закінчив виконавче провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження»

Посилання позивача на недопуск його до роботи та наступне звільнення з органів внутрішніх справ у звязку із скороченням штатів з 06 листопада 2015 року на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 22 липня 2016 року № 987 о/с судом першої інстанції правильно не взято до уваги, оскільки дана обставина на спірні правовідносини не впливає, так як винесення вказаного наказу мало місце після поновлення позивача на роботі.

З огляду на викладене, оскаржена постанова про закінчення виконавчого провадження від 01 вересня 2016 року ВП № 51624914 винесена державним виконавцем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року у справі № 813/3271/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддяС. І. Богаченко

Суддя О. І. Мікула

СуддяД. М. Старунський

Повний текст ухвали виготовлено 17 лютого 2017 року.