Постанова № 64802655, 13.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 р. Справа № 818/1327/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. по справі № 818/1327/16

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Летранс Групп"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі позивач, Укртрансбезпека) звернулася до суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Летранс Групп" (далі відповідач, ТОВ "Летранс Груп"), в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Летранс Групп" на користь Укртрансбезпеки 4040,28 грн., що еквівалентно 146 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 08.08.2016 року, в дохід Державного бюджету України (р/р 31114193700390 в ГУ ДКСУ у Львівській області, отримувач - Управління Державного казначейства у Пустомитівсьзкому районі Львівської області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38047883).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Летранс Груп" має у власності транспортний засіб Volvo модель FH 12, реєстраційний номер НОМЕР_1 причіп (напівпричіп) Kogel модель YN18 реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі транспортний засіб), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

08 серпня 2016р. Управлінням Укртрансбезпеки у Львівській області у пункті габаритно-вагового контролю а.д. Київ-Чоп 529км+325м проведено перевірку транспортного засобу та запропоновано пройти габаритно-ваговий контроль на пересувних автомобільних вагах.

За результатами перевірки відносно ТОВ "Летранс Груп" посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті складені наступні документи: ОСОБА_3 № 0001967 від 08.08.2016р. про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень з зазначенням фактичної повної маси у 39,40 т., фактичної маси осьового навантаження: на здвоєну вісь 17,3 т., тоді як нормативно допустима маса 16 т.; довідка результатів здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі від 08.08.2016 року з зазначенням наступних параметрів транспортного засобу позивача: повна маса транспортного засобу 39400 т., довжина 18,6 м., ширина 2,55 м., висота 4,0 м.; розрахунок № 201 від 08.08.2016 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування з зазначенням перевищення нормативів: пройдена відстань - 730 км, навантаження на здвоєну вісь 17,30 - перевищено на 1,3 (8,1%), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км 0,10, яким зобов'язано позивача здійснити плату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи на суму 146 євро.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, розрахунок від 08.08.2016р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який складений у відповідності до акту № 00001967 від 08.08.2016р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійснений згідно даних квитанції від 08.08.2016р. №08215, є необґрунтований.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку № 879.

У відповідності з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28 Порядку №879).

Так, Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує, зокрема, фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т). Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (пункт 30 Порядку № 879 ).

Згідно із п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

В оскаржуваному розрахунку відповідач зазначив, що позивачем було перевищено нормативи вагових параметрів навантаження на здвоєну вісь 17,30 - на 1,3 (8,1%), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км 0,10, та зобов'язано позивача здійснити плату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативи на суму 146 євро.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про неправомірне визначення суми плати за проїзд, оскільки спірний розрахунок зроблений правильно.

Крім того, розрахунок від 08.08.2016р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відповідачем не оскаржено у відповідності до чинного законодавства.

Водночас, за наслідками проведеної перевірки відносно водія відповідача ОСОБА_4 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Як встановлено у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, зазначена постанова ОСОБА_4 не оскаржувалась, 11.08.2016 року сплачений штраф.

Також, щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів відповідності ваг Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, колегія суддів зауважує про наступне.

Як свідчать письмові докази, позивачем були додані до матеріалів справи копії сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, свідоцтва ДП «Укрметртестстандарт» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №34-00/3517 від 08.07.2016 року чинне до 08.07.2017 року (а.с. 31,32).

Відтак, проходження повірки пересувними автомобільними вагами «CHEKLODE FREEWEIGH» свідчить про їх відповідність метрологічним та технічним вимогам та підтверджується відповідними документами, що в свою чергу спростовує доводи відповідача та висновки суду про несправність вимірювальної техніки та відсутності документів на таку техніку.

За таких обставин, колегія суддів враховуючи зібрані у справі докази дійшла висновку, що рейдова перевірка була здійснена представниками позивача у відповідності до вимог чинного законодавства, порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті було дотримано, отже, складені за результатами перевірки розрахунки є законними та скасуванню не підлягають.

Тобто, позивачем доведено правомірність стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Летранс Групп" на користь Укртрансбезпеки плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у сумі 4040,28 грн., що еквівалентно 146 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 08.08.2016 року, в дохід Державного бюджету України (р/р 31114193700390 в ГУ ДКСУ у Львівській області, отримувач - Управління Державного казначейства у Пустомитівсьзкому районі Львівської області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38047883).

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо відмови у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення коштів, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. по справі № 818/1327/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Летранс Групп" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Летранс Групп" на користь Укртрансбезпеки 4040,28 грн., що еквівалентно 146 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 08.08.2016 року, в дохід Державного бюджету України (р/р 31114193700390 в ГУ ДКСУ у Львівській області, отримувач - Управління Державного казначейства у Пустомитівсьзкому районі Львівської області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38047883)

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлений 17.02.2017 р.