Ухвала суду № 64802532, 13.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017р. Справа № 876/7358/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2016р. по справі №803/91/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Воленерджі”

до відповідача: Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

28.01.2016р. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Воленерджі” звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0022551501 від 22.10.2015р.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивачем було виконано усі законодавчі умови для формування податкового кредиту по фактично здійснених фінансово-господарських операціях з контрагентом-постачальником ТзОВ “Котлас”, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а тому висновки відповідача про завищення ТзОВ “Воленерджі” суми податкового кредиту за червень 2015 року на 3972372,00грн., внаслідок формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних на аналогічну суму податку на додану вартість, отриманих від постачальника, та які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, є безпідставними.

За результатами розгляду справи адміністративний позов задоволив повністю, оскільки прийшов до висновку про те, що у позивача наявні усі підстави для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ТзОВ “Котлас” не включав дані податкові зобов’язання до своєї податкової декларації за червень 2015р. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг є для покупця підставою для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Також на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від ТзОВ “Волененерджі”, в яких зазначає, що судом першої інстанції не допущено жодного порушення норм матеріального та процесуального права, а рішення прийнято на підставі всебічного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, яке є об’єктивним та законним. ТзОВ “Волененерджі” стверджує, що апеляційна скарга є безпідставною, необгрунтованою, і такою, що не підлягає задоволенню з підстав наведених у запереченнях.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 13.02.2017р. представник апелянта (відповідача у справі) та позивача не з’явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання, суд вбачає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фіксування судового засідання технічними засобами, керуючись вимогами ч.1 ст.41 КАС України, не здійснювалось.

Крім цього, на адресу апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача: ТзОВ “Воленерджі”, в якому останній просить розглянути справу без участі представників позивача, підтримує подані заперечення та просить залишити оскаржувану постанову без змін, подану апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ “Воленерджі” за червень 2015 року, за результатами якої складений акт №4182/15.1/39465036 від 24.09.2015p. (а.с.9-12).

За результатами проведення камеральної перевірки встановлено, що ТзОВ “Воленерджі” в порушення пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 глави 2 розділу ІІ, п.203.1 ст.203 розділу V, п.198.6 ст.198 та п.200.1 200.2 ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010p. №2755-VІ (із змінами та доповненнями) несвоєчасно подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року та включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 5228557,44грн. по контрагенту ТзОВ “Котлас” по податкових накладних №30 та №94 від 30.06.2015p., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду на суму 3972372,00грн. та заниження суми податку на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року на суму 2273070,00грн.

Не погоджуючись з висновками вказаними в акті перевірки, ТзОВ “Воленерджі” до Луцької ОДПІ 02.10.2015p. було подано заперечення №334 з обгрунтуванням правомірності відображення податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року по операціях з ТзОВ “Котлас”, проте, листом від 09.10.2015p. №18159/10/03-18-15-01 Луцька ОДПІ повідомила про відсутність підстав для його задоволення (а.с.13-14).

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ 22.10.2015p. прийнято податкове повідомлення-рішення №0022551501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5958558,00грн., в тому числі: 3972372,00грн. - за основним платежем та 1986186,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).

ТзОВ “Воленерджі” оскаржувалось в адміністративному порядку прийняте податкове повідомлення-рішення, до Головного управління ДФС у Волинській області та до Державної фіскальної служби України. Рішеннями №7259/10/03-20-10-03-06 від 20.11.2015p. та №27850/6/99-99-10-01-01-25 від 28.12.2015p., у задоволенні скарг позивача було відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.17-18; 21-22).

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення стало те, що Луцькою ОДПІ під час дослідження та аналізу даних податкової звітності платника податків-позивача з податку на додану вартість за звітний період: червень 2015р. було встановлено включення до складу податкового кредиту за червень 2015р. суми податку на додану вартість у розмірі 1539440,00грн., згідно із податковою накладною №30 від 30.06.2015p., та суми податку на додану вартість у розмірі 36898116,94грн., згідно із податковою накладною №94 від 30.06.2015p., виписаних контрагентом-постачальником ТзОВ “Котлас”, які не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

ТзОВ “Воленерджі” подано до податкового органу декларацію разом із заявою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8).

Між ТзОВ “Воленерджі” (Покупець) та ТзОВ “Котлас” (Постачальник) було укладено договори поставки нафтопродуктів №КТ-0029 від 21.05.2015p., №КТ-0093 від 01.06.2015p., згідно із якими протягом червня 2015р. здійснювалась поставка нафтопродуктів на адресу ТзОВ “Воленерджі” (а.с.32-33).

Відповідно до умов вказаних договорів Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти і оплати нафтопродукти, в подальшому товар, згідно із умовами договору. Номенклатура, кількість, ціна товару, строк поставки визначалися у Додаткових угодах до договору.

Відповідно до укладених Додаткових угод до вказаних договорів: №150630000000029 від 21.05.2015p., №15063000000093 від 01.06.2015p., постачальник зобов'язався поставити на умовах ЕХW (резервуари нафтобази ПАТ “Дніпронафтопродукт” та інших нафтобаз, які останньому належать на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), а покупець прийняти до 30.06.2015p. товар, загальною вартістю 31371344,64грн., в тому числі, ПДВ 5228557,44грн. (а.с.33; 36).

На виконання умов вказаних договорів ТзОВ “Котлас” поставлено ТзОВ “Воленерджі” нафтопродукти загальною вартістю 31371344,64грн., що підтверджується актами приймання- передачі нафтопродуктів: №1506300000000029 від 30.06.2015p., №150630000000093 від 30.06.2015p., відповідно, підписаним представниками сторін, скріпленим печатками підприємств.

Згідно із умовами договорів, поставка нафтопродуктів здійснювалась на умовах ЕХW- резервуари нафтобаз ПАТ “Дніпронафтопродукт” і інших нафтобаз, що останньому належать на праві власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів.

Так, 05.01.2015p. між ТзОВ “Воленерджі” (Поклажодавець) та ПАТ “Дніпронафтопродукт” (Зберігач) укладено Договір зберігання №4491, відповідно до умов якого Зберігач зобов'язався приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажодавцем. Договором передбачено, що Зберігач має право здійснювати відпуск Товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах із сторонами, за вимогою поклажодавця (а.с.43).

Обставини використання резервуарів нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" та факт отримання нафтопродуктів від ТзОВ “Котлас” підтверджується, в свою чергу, актом №06176 приймання- передачі наданих послуг згідно договору зберігання №4491 від 05.01.2015p., актом приймання- передачі нафтопродуктів на зберігання від 30.06.2015p., актом повернення зі зберігання нафтопродуктів від 30.06.2015p., що підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а також виписаною та внесеною до Єдиного реєстру податкових накладних податковою накладною №176 від 30.06.2015p., та оплатою, згідно із платіжними дорученнями №369 від 06.08.2015p.

Факт перевезення нафтопродуктів з нафтобаз, де зберігались придбані нафтопродукти, до автозаправних станцій, через які проводилась їх реалізація, здійснювалось ТзОВ “Рісол” та ТзОВ “ТД “Кременчукнафтопродуктсервіс”, підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) форми №1-ТТН за червень 2015p.

20.01.2015p. між ТзОВ “Рісол” (Перевізник) і ТзОВ “Воленерджі” (Замовник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №15/01/15. Факт перевезення нафтопродуктів з нафтобаз до АЗС та надання транспортних послуг, також підтверджується актом виконаних робіт і послуг від 30.06.2015p., що підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, а також виписаними та внесеними до Єдиного реєстру податкових накладних податковими накладними №1 від 08.06.2015p. та №4 від 30.06.2015p. та оплатою, згідно з платіжним дорученням №310 від 06.07.2015p. (а.с.49-51).

29.12.2014p. між ТзОВ “ТД “Кременчукнафтопродуктсервіс” (Перевізник) і ТзОВ “Воленерджі” (Замовник) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №18/14. Факт перевезення нафтопродуктів з нафтобаз до АЗС та надання транспортних послуг, також підтверджується актом №АР-0000397 здачі-прийомки виконаних робіт від 30.06.2015p., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, а також виписаними та внесеними до Єдиного реєстру податкових накладних податковими накладними №18004 від 18.06.2015p., №30014 від 30.06.2015p. та оплатою, згідно з платіжним дорученням №371 від 06.08.2015p. (а.с.58-60).

Факт надходження та оприбуткування нафтопродуктів на АЗС підтверджується Z-звітами, в яких відображено фактичне надходження палива в резервуари згідно ТТН, змінних звітів та звітів про рух пального.

Крім того, отримані від ТзОВ “Котлас” нафтопродукти в подальшому реалізовано через мережу АЗС. Про оприбуткування та реалізацію вказаного товару свідчать задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015р., а також дані реєстрів бухгалтерського обліку, а саме, оборотно-сальдові відомості по рахунках 64.3.4(по даткові зобов'язання), рахунку 70 (Дохід від реалізації), 30 (каса (оприбуткування виручи по АЗС) та 28.2 (товари в торгівлі) за червень 2015 року, рахунок ПАТ КБ “Приватбанк” №1 від 30.06.2015p. щодо інкасації коштів.

В свою чергу, реалізація пального на АЗС проводиться виключно через реєстратори розрахункових операцій, що підтверджується періодичними звітами РРО за період з 01.06.2015p. по 30.06.2015p. по кожній АЗС.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України (ПК), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Нормами пункту 198.1 ст. 198 цього Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Керуючись вимогами пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Вимогами абзацу 1 пункту 198.6 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно до приписів п.200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої, згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої, згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а у разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.1, 200.2 ст. 200 цього Кодексу).

За приписами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абхацу 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія судів апеляційного суду звертає увагу, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2016p. в справі №825/314/16 за позовом ТзОВ “Котлас” до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо неприйняття податкових накладних ТзОВ “Котлас”:

-від 30.06.2015p. № 30 на загальну суму 9236642,98грн., в т.ч. ПДВ 1539440,50грн.,

-від 30.06.2015p. №31 на загальну суму 5996967,24грн., в т.ч. ПДВ 999494,54грн.,

-від 30.06.2015p. № 94 на загальну суму 22134701,66грн., в т.ч. ПДВ 3689116,94грн.,

-від 30.06.2015p. №95 на загальну суму 8205839,57грн., в т.ч. ПДВ 1367639,93грн.,

-від 30.06.2015p. №139 на загальну суму 3729805,20грн., в т.ч. ПДВ 621634,20грн.,

-від 31.07.2015p. № 125 на загальну суму 16167967,96грн., в т.ч. ПДВ 2694661,33грн.,

-від 31.07.2015p. №126 на загальну суму 8171509,68грн., в т.ч. ПДВ 1361918,28грн.,

-від 31.07.2015p. № 196 на загальну суму 8420144,38грн., в т.ч. ПДВ 1403357,40грн.,

-від 31.07.2015p. №197 на загальну суму 5608506,28грн., в т.ч. ПДВ 934751,05грн. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, постановлено вважати зареєстрованими 28.07.2015p. в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТзОВ Котлас":

-від 30.06.2015p. № 30 на загальну суму 9236642,98грн., в т.ч. ПДВ 1539440,50грн.;

-від 30.06.2015p. №31на загальну суму 5996967,24грн., в т.ч. ПДВ 999494,54грн.;

-від 30.06.2015p. № 94 на загальну суму 22134701,66грн., в т.ч. ПДВ 3689116,94грн.;

-від 30.06.2015p. №95 на загальну суму 8205839,57грн., в т.ч. ПДВ 1367639,93грн.;

-від 30.06.2015p. №139 на загальну суму З729805,20грн., в т.ч. ПДВ 621634,20грн.

Постановлено, вважати зареєстрованими 15.08.2015p. в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТзОВ "Котлас":

-від 31.07.2015p. № 125 на загальну суму 16167967,96грн., в т.ч. ПДВ 2694661,33грн.;

-від 31.07.2015p. №126 на загальну суму 8171509,68грн., в т.ч. ПДВ 1361918,28грн.;

-від 31.07.2015p. № 196 на загальну суму 8420144,38грн., в т.ч. ПДВ 1403357,40грн.;

-від 31.07.2015p. №197 на загальну суму 5608506,28грн., в т.ч. ПДВ 934751,05грн.

Вищевказана постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.03.2016p. залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016p. і набрала законної сили.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення №0022551501 від 22.10.2015р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2016р. по справі №803/91/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Воленерджі” до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.08.2016р. по справі №803/91/16,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено 16.02.2017р.