УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2017 р. Справа № 876/10196/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді:Улицького В.З.
суддів:Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Трейдинг» до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.09.2016 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що висновки, викладені у акті перевірки свідчать про невідповідність останніх фактичним обставинам діяльності TOB «Мрія Трейдинг» та суперечність нормам податкового та іншого законодавства, що здійснює валютне регулювання та координує проведення валютних розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Просив позов задоволити.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 05.09.2016 р. № НОМЕР_1, від 05.09.2016 р. № НОМЕР_2 та від 05.09.2016 р. № НОМЕР_3.
Постанову суду першої інстанції оскаржило Головне управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Трейдинг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 05.03.2015 р. по 31.03.2016 р., та за наслідками перевірки прийнято акт від 15.08.2016 року № 331/14-01/39675472 яким встановлено наступні порушення, а саме:
Порушення п. 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 та пункту 1 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України TOB «Мрія Трейдинг» завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період що перевірявся на 10 613 344 грн., в т.ч. за 2015 рік. на 5083091 грн. та за І квартал 2016 року на 5530253 грн.
Порушення ст. 2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на дату виникнення правопорушення, по Договору про надання персоналу № 01/06/15 від 01.06.2015р., укладеного між нерезидентом «Clarusapex Human Resources Limited»;
Порушення ст. 2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на дату виникнення правопорушення, по Договору про надання персоналу № 01/09/15 від 01.09.2015р., укладеного між нерезидентом «Clarusapex Human Resources Limited»; ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» 19.02.1993 р. № 15-93, із змінами та доповненнями, ст. 1 Указу Президента України № 319/9418.06.1994 р. «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, незаконно знаходяться за її межами» із змінами та доповненнями.
На підставі акту перевірки ГУ ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.09.2016 року № НОМЕР_1, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 613 344,00 грн. № НОМЕР_2, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1 917 993,12 грн.,№ НОМЕР_3, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 340,00 грн..
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що за період з 05.03.2015 р. по 31.03.2016 р. TOB «Мрія Трейдинг» задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі -18602318 грн.
Так, TOB «Мрія Трейдинг» укладено договори про надання персоналу із наступними нерезидентами: CLARUSAPEX HUMAN RESOURCES LIMITED (від 01.06.2015 року № 01/06/15; від 01.09.2015 року № 01/09/15), APEXEAST WEST SERVICE SOLUTIONS LTD (від 01.01.2016 року № 01/01/16; від 01.03.2016 року № 01/03/16)
Підпунктом 1.1 п. 1 Договору, Виконавець бере на себе зобов'язання надавати за заявкою Замовника оплатні послуги з надання Замовнику трудових ресурсів у формі направлення працівників (далі по тексту договору - Персонал) Виконавця, з якими Виконавець укладає трудовий договір (або цивільно-правовий договір) для участі у виробничому процесі, управлінні виробництвом, роботі в офісі, або для виконання інших функцій, пов'язаних з виробництвом і (або) реалізацією продукції Замовника (товарів, робіт, послуг) і (або) здійсненні адміністративних та інших функцій на умовах, визначених цим Договором та під оперативним контролем і керівництвом Замовника.
Відповідно до пп. 1.2 п. 1 Договору кваліфікаційні вимоги до персоналу визначаються Замовником в письмовій заявці - повідомленні про вимоги, за формою вказаною в Додатку № 1, що направляється ним на адресу Виконавця, яка підписується обома сторонами і стає після цього обов'язковою для Виконавця.
Порядок замовлення та оплати послуг Замовником, а також порядок розрахунку і визначення вартості послуг визначено сторонами в п. З Договору та в Додатку № 2 до Договору ( а. с. 77-79, 93-95,109-111, 125-127).
При цьому, сторонами узгоджено, що прийом-передача наданих послуг оформляється актом. Акт підписується сторонами і підтверджує факт належного надання послуг Виконавцем. В акті сторони вказують вид, обсяг, загальний опис і вартість послуг. Вартість послуг в акті вказується в доларах США (пп. 3.3 п. З Договору).
Апеляційним судом встановлено, що на виконання пп. 3.3 п. З Договору, сторонами складено наступні акти приймання послуг наданих за договорами: акт приймання послуг, наданих за договором № 01/06/15 від 01.06.2015 р. від 30.06.2015 р., акт приймання послуг, наданих за договором № 01/09/15 від 01.09.2015 р. від 30.09.2015 р., акт приймання послуг, наданих за договором № 01/01/16 від 01.01.2016 р. від 31.01.2016 р., акт приймання послуг, наданих за договором № 01/03/16 від 01.09.2016 р. від 31.03.2016 р..
Також, на виконання Постанови Правління Національного Банку України від 30.12.2003 року № 597 «Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями», TOB «Мрія Трейдинг» подано до Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» Мінекономрозвитку України відповідні запити щодо надання актів цінової експертизи з приводу послуг, які надавались згідно договорів про надання персоналу, укладених між TOB «Мрія Трейдинг» та компаніями CLARUSAPEX HUMAN RESOURCES LIMITED та APEXEAST WEST SERVICE SOLUTIONS LTD.
З 01.01.2015 р., відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III ПКУ.
Відповідно до п. 44.2 ст. 42 ПКУ, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 44.1 статті 44 ПКУ (у редакції, що введена у дію 01.01.2015 р.) визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Відтак, законодавцем з 01.01.2015 р. виключено правило формування податкових витрат по принципу їх зв'язку із господарською діяльністю, натомість, визначено, що формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється, виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, за умови їх документального підтвердження.
У бухгалтерському обліку методологічні засади формування інформації про витрати та її розкриття в фінансовій звітності, склад витрат визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. № 27/4248 (далі - П(С)БО 16).
Відповідно до п. 5-7 ПСБО 16 - витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Виключний перелік витрат, які не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати, визначено п. 9 ПСБО 16.
Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення № 88), встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, що кореспондується зі змістом вищезазначених норм Закону № 996.
Разом з тим, податкове законодавство не містить конкретного переліку документів, які слугують підставою для відображення витрат платника у податковому обліку але з системного аналізу законодавства вбачається, що відповідні документи повинні бути достатніми для встановлення змісту господарської операції та її учасників, а тому їх перелік визначається у кожному конкретному випадку в залежності від виду операції та характеру договірних правовідносин.
З огляду на те, що зміст правовідносин з надання персоналу полягає у фактичному використанні праці осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з іншою особою, оформлення таких операцій має підтверджуватись укладеним договором (у межах виконання якого надаються відповідні послуги), наявністю акту приймання-передачі послуг по наданню персоналу, рахунком на оплату послуг, калькуляцією розрахунку вартості послуг.
Вимоги до первинних документів встановлені ч. 2 ст. 9 Закону № 996 та п. 2.4 Положення № 88.
Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що TOB «Мрія Трейдинг» входить у структуру Агрохолдингу «Мрія» - вертикально інтегрованого агропромислового холдингу, створеного після переходу Агрохолдингу Мрія під контроль комітету кредиторів.
На підтвердження виконання функцій в інтересах Агрохолдингу «Мрія» за потребою Замовника (TOB «Мрія Трейдинг») шляхом отримання оплатних послуг Виконавця (компаній CLARUSAPEX HUMAN RESOURCES LIMITED та APEXEAST WEST SERVICE SOLUTIONS LTD) з надання у розпорядження Замовнику трудових ресурсів відповідної кваліфікації у формі направлення працівників Виконавця позивачем надано суду звіт про роботу, що виконувалася для Агрохолдингу «Мрія» вказаними у Доповненні до договорів особами.
З даного звіту та витягів з інформаційних джерел, які підтверджують здійснення особами, наданими Виконавцем, функцій для Агрохолдингу «Мрія» у перевіреному податковим органом періоді (з 05.03.2015 р. по 31.03.2016 р.), вбачається учать вказаних осіб (Фінансовий менеджер ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4; Фінансовий менеджер ОСОБА_5; Операційний менеджер ОСОБА_6; Керуючий менеджер ОСОБА_7 Вилліям Чернявський; Операційний менеджер ОСОБА_8 Богдан; Юрист ОСОБА_9) у Проекті реструктуризації та залучення фінансування, Проекті «Ефективний Агрохолдінг», «Прозорий Агрохолдинг», захисті майнових прав, законних інтересів та ділової репутації.
За таких обставин, судова колегія апеляційного суду погоджується із позицією позивача, що TOB «Мрія Трейдинг» є представницькою компанією Агрохолдінгу «Мрія», зокрема, з управлінським функціями, та потреба в отриманні персоналу з відповідними кваліфікаційними характеристиками виникла для забезпечення виконання управлінських, виробничих, операційних, фінансових, адміністративних функцій Агрохолдингу «Мрія».
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року у справі №819/1206/16 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
ОСОБА_10
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.02.2017 року
Судове рішення № 64802522, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 819/1206/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: