Ухвала суду № 64802456, 14.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 р. Справа № 876/10400/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання до вчинення дій.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що за підприємством рахується переплата зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за період 2014-2015 р.р.. Зазначив, що ним було вчинено всі дії для повернення суми надміру сплаченого податку, однак, відповідач не виконав вимоги, передбачені п.43.5 ст.43 ПК України щодо підготовки висновку про повернення позивачу відповідних сум коштів, внаслідок чого відбулось порушення права платника на отримання відповідних коштів з бюджету. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС щодо неподання висновку про повернення надміру сплачених Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» авансових внесків з податку на прибуток за 2015 рік до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зобовязано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про повернення Дочірньому підприємству «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» надміру сплачених коштів у сумі 3 000 000,00 грн. (три мільйони гривень) за такими напрямками перерахування: 1 000 000,00 (один мільйон гривень) на погашення грошових зобовязань з плати за землю (реквізити: отримувач Стрийськй ВДК, код ЄДРПОУ 37969195, банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 33212811700624, призначення платежу *;101;13050100;02649905, плата за землю); 1 000 000,00 (один мільйон гривень) на погашення грошових зобовязань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реквізити: отримувач Стрийськй ВДК, код ЄДРПОУ 37969195, банк отримувача ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, р/р 31415513700624, призначення платежу *;101;18010400;02649905, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки); 1 000 000,00 (один мільйон гривень) на поточний рахунок Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (реквізити: отримувач ДП «СКК «Моршинкурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», код ЄДРПОУ 02649905, банк отримувача ПАТ «Приватбанк», МФО 325321, р/р 26004053703344).

Постанову суду першої інстанції оскаржила Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний комплекс «Моршинкурорт» Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС.

За період 2014-2015 р.р. позивачем, згідно податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за 2014 року та 2015 року, у відповідності до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, було надміру сплачено до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток в розмірі 3 456 526,00 грн.

Відтак, у підприємства виникла надмірна сплата податку на прибуток у розмірі 3 000 000,00 грн.

Таким чином, позивачем було надіслано відповідачу заяви за №1020 від 24.06.2016 року, №1019 від 24.06.2016 року про повернення на поточний рахунок Підприємства надміру сплачених грошових зобовязань з податку на прибуток в сумі 1 000 000,00 грн. та про повернення надміру сплаченого податку на прибуток в сумі 376 688,16 грн. в рахунок сплати земельного податку.

Листом за №8924/28-06-07-02/846 від 11.07.2016 року відповідач повідомив позивача, що Законом України «Про державний бюджет на 2016 рік» передбачено велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких повязана з виконанням доходної частини бюджету та напруженість планових завдань зі збору платежів до загального фонду державного бюджету, тому й дане питання було запропоновано розглянути на наступні звітні періоди.

29.08.2016 року позивачем булло повторно надіслано відповідачу заяви за №13-16/1416 про повернення надміру сплачених грошових зобовязань з податку на прибуток в сумі 1 000 000,00 грн. на розрахунковий рахунок платника, за №13-16/1414 про повернення надміру сплачених грошових зобовязань з податку на прибуток в сумі 1 000 000,00 грн. в рахунок сплати земельного податку та за №13-16/1415 про повернення наміру сплачених грошових зобовязань з податку на прибуток в сумі 1 000 000,00 грн. в рахунок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками обєктів нежитлової нерухомості.

Відповідно до пункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у звязку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.115 названого пункту, надміру сплачені грошові зобовязання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобовязань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Пунктом 87.1 ст.87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Обовязковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобовязання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобовязання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом пяти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету (п.п.43.3, 43.4, 43.5).

На виконання положень статті 43 ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі по тексту Порядок №787).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 року №1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за №1679/28124, затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань (далі по тексту - Порядок №1146).

Пунктом 1 названого Порядку закріплено, що він регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Аналогічно положенням Податкового кодексу України, у пункті 5 Порядку №1146 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

З аналізу наведених норм вбачається, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

Станом на час розгляду справи контролюючим органом вищезгаданий висновок не складений, відповідному органу казначейства не направлений та кошти, відповідно, не повернуті позивачу з бюджету, що, на переконання суду, свідчить про допущення протиправної бездіяльності податковим органом як субєктом владних повноважень, відповідальність щодо чого передбачена п.43.5 ст.43 ПК України.

Згідно пункту 8 Порядку №1146, орган ДФС саме на підставі даних інформаційних систем готує висновок про повернення суми (її частини).

Так, тільки виходячи з даних інформаційних систем податковий орган зазначає у відповідному висновку суму коштів, яка підлягає поверненню.

Відтак, апеляційний суд звертає увагу, що правильним способом захисту позивача є зобовязання відповідача до виконання покладених на нього Законом і підзаконними актами обовязків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 24 листопада 2015 року у справі №21-3669а15 та від 2 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15.

Згідно ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 року у справі №813/3659/16 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

ОСОБА_3

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.02.2017 року