Ухвала суду № 64802272, 17.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/2316/16 Суддя доповідач Аліменко В.О.

У Х В А Л А

17 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними і скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем, Київською міською митницею Державної фіскальної служби України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду від 29.11.2016 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту тридцятиденний строк, з моменту отримання Ухвали, для усунення недоліків по апеляційній скарзі.

Згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення апелянтом отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 25.01.2017 року.

06.02.2017 на адресу Київського ААС від Київської міської митниці Державної фіскальної служби України надійшло клопотання, у якому останній просив відстрочити йому сплату судового збору у зв'язку із відсутністю коштів на цю мету.

Вважаю, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, відстрочення сплати судового збору передбачає перенесення строків його сплати на інший час та не звільняє від такого обов'язку в цілому.

За змістом наведеної процесуальної норми права, підставою для відстрочення сплати судового збору можуть бути випадки, за яких особа має змогу оплатити судовий збір, однак, внаслідок певних обставин, не може зробити це одночасно із поданням заяви або скарги до суду.

При цьому, особа, яка звертається до суду з таким клопотанням має враховувати, що обставини, які вона вказує в обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору повинні носити тимчасовий характер, а у клопотанні необхідно зазначити про точний або орієнтовний час, коли такі перешкоди відпадуть з наданням відповідних доказів і вказівкою на термін, у який скаржник зможе здійснити оплату судового збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Лише у такому випадку суд матиме змогу надати оцінку зазначеним у клопотанні доводам з урахуванням строку, необхідного скаржникові для оплати судового збору.

Звільненню ж від сплати судового збору підлягають особи, які в силу незалежних від них обставин взагалі позбавлені можливості оплатити такий.

З цього приводу варто наголосити на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки це може розцінюватися, як надання таким учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими, що є неприпустимим, з огляду на положення ст. 129 Конституції України, а також у п. 3 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 49 КАС України, якими унормовано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, як однієї із ключових засад судочинства.

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи яка діє як суб'єкт владних повноважень не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Аналогічна позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року.

Таким чином, зазначені недоліки по апеляційній скарзі не усунуто, а ухвала суду від 20.01.2017 року не виконана.

На підставі ч.5 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, у відповідності з якою апеляційна скарга підлягає поверненню скаржникові.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.108, 165, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними і скасування рішення та картки відмови - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя В.О. Аліменко